Відмінності між версіями «Говерла»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Відкинуто редагування 46.211.46.6 (обговорення) до зробленого Ondrek05)
Мітки: Відкіт, PHP7
 
(Не показана 21 проміжна версія 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Redirect|Говерла}}
 
{{Redirect|Говерла}}
 
{{Гора
 
{{Гора
| назва = Говерла
+
| назва = Говерла
| фото = Говерла_2015.JPG
+
| фото = Говерла_2015.JPG
  +
| фото_розмір = 300px
| коментар = Говерла (вересень [[2015]])
+
| коментар = Говерла (вересень [[2015]])
| висота = 2061 м
 
  +
| висота = 2061 м<ref name="peakbagger">{{cite peakbagger |10313|Gora Goverla, Ukraine|24-10-2018}}</ref>
  +
| відносна висота = 721 м [[Сідловина|↓]] (1340 м)<ref name="peakbagger"/>
  +
| Isolation = {{nobr|62,84 км → [[П'єтрос]] (2303&nbsp;м)}}<ref name="peakbagger"/>
  +
| список = {{ubl | [[Перелік країн за найвищими точками|Найвища гора країни]] (125-те) |}}
 
| гірська_система = [[Чорногора]], [[Українські Карпати]], [[Карпати]]
 
| гірська_система = [[Чорногора]], [[Українські Карпати]], [[Карпати]]
 
| країна = {{UKR}}
 
| країна = {{UKR}}
Рядок 19: Рядок 23:
   
 
'''Гове́рла''' ({{Lang-pl|Howerla}}, {{lang-ro|Hovârla}}, {{lang-hu|Hóvár}})&nbsp;— найвища вершина [[Українські Карпати|Українських Карпат]] і найвища точка [[Україна|України]], висота якої складає 2061&nbsp;м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві [[Чорногора]], на межі [[Яремчанська міська рада|Яремчанської міськради]] Івано–Франківської [[Івано-Франківська область|області]] та [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] за 17 кілометрів від кордону з Румунією.
 
'''Гове́рла''' ({{Lang-pl|Howerla}}, {{lang-ro|Hovârla}}, {{lang-hu|Hóvár}})&nbsp;— найвища вершина [[Українські Карпати|Українських Карпат]] і найвища точка [[Україна|України]], висота якої складає 2061&nbsp;м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві [[Чорногора]], на межі [[Яремчанська міська рада|Яремчанської міськради]] Івано–Франківської [[Івано-Франківська область|області]] та [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] за 17 кілометрів від кордону з Румунією.
  +
[[File:Говерла гора(2).jpg|thumb|ГораГоверла]]
   
 
== Походження назви ==
 
== Походження назви ==
Рядок 25: Рядок 30:
   
 
Назва походить із румунської ''howirla'', що означає «важкопрохідне підняття»<ref>''Янко М.&nbsp;Т.''&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на ''Лящук Б.&nbsp;Ф.''&nbsp;До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр.&nbsp;— Львів, 1962.&nbsp;— Вип.1.</ref>.
 
Назва походить із румунської ''howirla'', що означає «важкопрохідне підняття»<ref>''Янко М.&nbsp;Т.''&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на ''Лящук Б.&nbsp;Ф.''&nbsp;До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр.&nbsp;— Львів, 1962.&nbsp;— Вип.1.</ref>.
 
Побутує думка{{де}}, що назва походить {{джерело2|з угорської ''Hóvár'', що означає «снігова вершина»|13|05|2015}}.
 
   
 
== Говерла як символ ==
 
== Говерла як символ ==
Рядок 59: Рядок 62:
 
У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «''Говерляна''»&nbsp;— традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу,&nbsp;який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам'яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища [[Ворохта]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] ущелиною річки [[Прут]]&nbsp;— через [[Карпатський національний природний парк]] та урочище «[[Заросляк]]». Організатори походу&nbsp;— Управління фізичної культури та спорту [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської обласної державної адміністрації]], [[Федерація спортивного туризму України]], Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру «Скеля»<ref>{{Cite web|url=http://loda.gov.ua/news?id=20785|title=Успішно завершилася 52-а "Говерляна"|website=loda.gov.ua|accessdate=2017-08-26}}</ref>.
 
У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «''Говерляна''»&nbsp;— традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу,&nbsp;який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам'яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища [[Ворохта]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] ущелиною річки [[Прут]]&nbsp;— через [[Карпатський національний природний парк]] та урочище «[[Заросляк]]». Організатори походу&nbsp;— Управління фізичної культури та спорту [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської обласної державної адміністрації]], [[Федерація спортивного туризму України]], Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру «Скеля»<ref>{{Cite web|url=http://loda.gov.ua/news?id=20785|title=Успішно завершилася 52-а "Говерляна"|website=loda.gov.ua|accessdate=2017-08-26}}</ref>.
   
  +
1967 року ЦК ЛКСМУ організував підйом на Говерлу на честь 50-річчя Жовтневої революції в Росії і випустив бронзовий знак з зображенням обрисів гори і геодезичного знаку на її вершині.
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині{{Джерело}}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»<ref name="Почесна варта Говерли">За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: {{cite web |url=http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |title=«Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття |language=укр. |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513113404/http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |archivedate=2015-05-13 |deadurl=no}}</ref>. За розрахунками фахівців{{хто}}, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу<ref name="Почесна варта Говерли" />.[[Файл:Марковані маршрути на Говерлу.jpeg|міні|праворуч|320пкс|Марковані маршрути на Говерлу]]
 
  +
  +
1989 року на день народження Тараса Шевченка ентузіасти піднялись на Говерлу. Випущений бронзовий знак із засніженими вершинами Говерли і портретом молодого національного героя..
  +
  +
З 16 липня 1990 року на честь прийняття Декларації про незалежність України група ентузіастів НародногоРуху України щороку в цей день піднімається на Говерлу зі сторони Заросляка з долини річки Лозещина і встановлює прапор України на геодезичному знаку..
  +
  +
Щороку польські націоналісти організовують походи на Говерлу і відновлюють прикордонні знаки із зображеннм польського герба...
  +
 
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині{{Джерело}}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»<ref name="Почесна варта Говерли">За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: {{cite web |url=http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |title=«Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття |language=укр. |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513113404/http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |archivedate=2015-05-13 |deadurl=no}}</ref>. За розрахунками фахівців{{хто}}, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу<ref name="Почесна варта Говерли" />.
   
 
=== З історії походів на Говерлу ===
 
=== З історії походів на Говерлу ===
Рядок 109: Рядок 120:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
  +
== Джерела ==
  +
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25087 '''Говерла''' - Енциклопедія сучасної України]
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{Вікіцитати1}}
 
{{commonscat|Hoverla}}
 
{{commonscat|Hoverla}}
 
* [http://mountain.land.kiev.ua/ Природа України. Гірські вершини України]
 
* [http://mountain.land.kiev.ua/ Природа України. Гірські вершини України]
Рядок 124: Рядок 139:
 
* [http://www.pandia.ru/text/77/342/99174.php Следы на вершинах (стр. 1). Pandia] {{ref-ru}}
 
* [http://www.pandia.ru/text/77/342/99174.php Следы на вершинах (стр. 1). Pandia] {{ref-ru}}
 
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу&nbsp;— не найкраща ідея?]
 
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу&nbsp;— не найкраща ідея?]
* [https://vk.com/gora_goverla Гора Говерла&nbsp;— найвища вершина Українських Карпат спільнота у вк]
+
* [https://v-mandry.com/goverla-misce-de-maye-pobuvati-kozhen-ukra%D1%97nec/ Говерла&nbsp;— місце де зберігається земля з усіх регіонів]
   
== Джерела ==
+
== Література ==
 
* ''Габорак, Мирослав Михайлович.'' Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М.&nbsp;М.&nbsp;Габорак ; відп. ред.: В.&nbsp;В.&nbsp;Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника .&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 .&nbsp;— 351 с. : 8 л. іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 340—350.
 
* ''Габорак, Мирослав Михайлович.'' Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М.&nbsp;М.&nbsp;Габорак ; відп. ред.: В.&nbsp;В.&nbsp;Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника .&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 .&nbsp;— 351 с. : 8 л. іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 340—350.
   
Рядок 136: Рядок 151:
 
[[Категорія:Гірські вершини Івано-Франківської області]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Івано-Франківської області]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Закарпатської області]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Закарпатської області]]
[[Категорія:Двотисячники]]
+
[[Категорія:Двотисячники України]]
 
[[Категорія:Центральна Європа]]
 
[[Категорія:Центральна Європа]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Надвірнянського району]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Надвірнянського району]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Рахівського району]]
 
[[Категорія:Гірські вершини Рахівського району]]
  +
[[Категорія:Географічні об'єкти, що входять у Смарагдову мережу]]

Поточна версія на 20:21, 10 травня 2019


Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)

48°09′38″ пн. ш. 24°30′12″ сх. д. / 48.16055555558377677° пн. ш. 24.503333333360779° сх. д. / 48.16055555558377677; 24.503333333360779Координати: 48°09′38″ пн. ш. 24°30′12″ сх. д. / 48.16055555558377677° пн. ш. 24.503333333360779° сх. д. / 48.16055555558377677; 24.503333333360779
Країна Україна Україна
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Тип гора
Висота 2061 м[1]
Висота відносна 721 м (1340 м)[1]
Ізоляція 62,84 км → П'єтрос (2303 м)[1]
Список
Перше сходження Невідомо
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 10313
Peakware 1845
GeoNames, Global Geosites 708247
Говерла. Карта розташування: Україна
Говерла
Говерла
Говерла (Україна)
Говерла у Вікісховищі?

Гове́рла (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота якої складає 2061 м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Яремчанської міськради Івано–Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

ГораГоверла

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[2].

Говерла як символ[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак на вершині Говерли



Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.

З 1990 року 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!».

Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.

З нагоди 5–ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановлено плиту з вмонтованими капсулами із землею з усіх областей України.

До 18–ї річниці проголошення Акту про державний суверенітет України на вершині гори було встановлено великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році)[3] і бетонний стовп.

У день 21–ї річниці Конституції України на найвищій горі України учасники акції у рамках Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч», під назвою ,,Величаю Вас, Карпати!" розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд[4].

Природа[ред. | ред. код]

Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника (Закарпаття) і Карпатського національного природного парку (Івано–Франківська область).

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт[ред. | ред. код]

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «Говерляна» — традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам'яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища Ворохта Івано-Франківської області ущелиною річки Прут — через Карпатський національний природний парк та урочище «Заросляк». Організатори походу — Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації, Федерація спортивного туризму України, Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру «Скеля»[5].

1967 року ЦК ЛКСМУ організував підйом на Говерлу на честь 50-річчя Жовтневої революції в Росії і випустив бронзовий знак з зображенням обрисів гори і геодезичного знаку на її вершині.

1989 року на день народження Тараса Шевченка ентузіасти піднялись на Говерлу. Випущений бронзовий знак із засніженими вершинами Говерли і портретом молодого національного героя..

З 16 липня 1990 року на честь прийняття Декларації про незалежність України група ентузіастів НародногоРуху України щороку в цей день піднімається на Говерлу зі сторони Заросляка з долини річки Лозещина і встановлює прапор України на геодезичному знаку..

Щороку польські націоналісти організовують походи на Говерлу і відновлюють прикордонні знаки із зображеннм польського герба...

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[6]. За розрахунками фахівців[хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[6].

З історії походів на Говерлу[ред. | ред. код]

У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Туристичні стежки[ред. | ред. код]

  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама Говерли[ред. | ред. код]

Панорама Говерли

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Gora Goverla, Ukraine. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 24-10-2018. 
  2. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  3. Korrespondent.net. Невідомі зламали Тризуб на Говерлі (ru). Процитовано 2017-08-26. 
  4. Рекорд до Дня Конституції. 
  5. Успішно завершилася 52-а "Говерляна". loda.gov.ua. Процитовано 2017-08-26. 
  6. а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 13 травня 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.