Говерла

Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла
48°09′38″ пн. ш. 24°30′11″ сх. д.
Країна	Україна
Система	Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Висота	2061 м
Перше сходження	Невідомо
Маршрут	із смт Ворохти, Лазещина
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames	708247
Peakware	1845
Говерла у Вікісховищі?

Гове́рла (рум. Hovârla, угор. Hoverla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота 2061 м. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Походження назви

Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття».

Побутує думка^[Де?], що назва походить з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»^{[джерело не вказане  831  день]}.

Говерла як символ

Пам'ятний знак на вершині Говерли

Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.

Говерла є найвищою точкою України. 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З нагоди п'ятої річниці незалежності України на вершині встановлено плиту, в яку вмонтовані капсули з землею з усіх областей України. Тут також знаходиться великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році) і бетонний стовп.

Природа

Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку.

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт

Краєвид із гори Говерла на Карпатський національний природний парк

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині^{[джерело?]}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів». За розрахунками фахівців^[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу.

Марковані маршрути на Говерлу

З історії походів на Говерлу

У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Туристичні стежки

•  — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
•  — по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
•  — по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
•  — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі  — по зеленому маркеру, далі  — по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі  — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
•  — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі  — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
•  — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.

Галерея

• 

  Маршрутка Ворохта — Говерла

• 

  Нартовий похід на Говерлу

• 

  Втрачена пильність

• 

  Перепочинок перед штурмом

• 

  Говерла вже поруч

• 

  На Говерлу! 16 липня 1993 р.

• 

  Хвойні ліси на підйомі до вершини Говерли

• 

  Підйом на вершину Говерли

• 

  Пейзаж із вершини Говерли

• 
• 
• 
• 
• 
• 

  Говерла, ліворуч Петрос

• 

  Вигляд на Говерлу з кам'яного туру на вершині Петроса Кінець квітня 1978 р.

• 

  Спуск із Говерли

• 

  Краєвид при підйомі на Говерлу

• 

  На хребті Говерли

Панорама Говерли

Панорама Говерли

Див. також

• Список країн за їхніми найвищими вершинами
• Вершини Українських Карпат
• Прапор — на вершину!

Посилання

• Природа України. Гірські вершини України
• Українські Карпати — г. Говерла (Фотогалерея)
• Карти радіолюбительських квадратів
• Турклуб КПІ Глобус — Зимове сходження на Говерлу: спорядження, поради і опис маршруту
• Душа Карпат — Говерла (чеськ.)
• Маршрути, фотографії та легенди про Говерлу (рос.)
• К вершинам Карпат — Говерла (рос.)
• Гора Говерла (фото, маршрут)
• Сходження на Говерлу
• Ігор Петренко: 9 кроків на Говерлу Український тиждень № 31 (196) від 28 липня 2011
• Следы на вершинах (стр. 1). Pandia (рос.)
• Чому похід на Говерлу — не найкраща ідея?
• Гора Говерла — найвища вершина Українських Карпат спільнота у вк

Джерела

• Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.