Говерла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Говерла» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)
Говерла is located in Україна
Говерла
Говерла
Говерла (Україна)
48°09′38″ пн. ш. 24°30′11″ сх. д. / 48.16055555555600165° пн. ш. 24.503333333333000° сх. д. / 48.16055555555600165; 24.503333333333000
Країна Україна Україна
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Висота 2061 м
Перше сходження Невідомо
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 708247
Peakbagger.com 10313
Peakware 1845
CMNS: Говерла на Вікісховищі

Гове́рла (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України висота якої складає 2061 м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Яремчанської міськради Івано–Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1].

Побутує думка[Де?], що назва походить з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»[джерело не вказане  863  дні].

Говерла як символ[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на вершині Говерли



Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.

16 липня 1993 року, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.

З нагоди 5–ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановлено плиту з вмонтованими капсулами із землею з усіх областей України.

До 18–ї річниці проголошення Акту про державний суверенітет України на вершині гори було встановлено великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році)[2] і бетонний стовп.

У день 21–ї річниці Конституції України на найвищій горі України учасники акції у рамках Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч», під назвою ,,Величаю Вас, Карпати!” розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд[3].

Природа[ред.ред. код]

Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника (Закарпаття) і Карпатського національного природного парку (Івано–Франківська область).

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт[ред.ред. код]

Краєвид із гори Говерла на Карпатський національний природний парк

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «Говерляна» - традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам’яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища Ворохта Івано-Франківської області ущелиною річки Прут – через Карпатський національний природний парк та урочище "Заросляк". Організатори походу - Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації, Федерація спортивного туризму України, Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру "Скеля"[4].

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[5]. За розрахунками фахівців[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[5].

Марковані маршрути на Говерлу

З історії походів на Говерлу[ред.ред. код]

У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Туристичні стежки[ред.ред. код]

  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Говерли[ред.ред. код]

Панорама Говерли

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  2. Korrespondent.net. Невідомі зламали Тризуб на Говерлі (ru). Процитовано 2017-08-26. 
  3. Рекорд до Дня Конституції. 
  4. Успішно завершилася 52-а "Говерляна". loda.gov.ua. Процитовано 2017-08-26. 
  5. а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 13 травня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.