Голда Меїр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Golda Meir
גּוֹלְדָּה מֵאִיר
івр. גולדה מאיר
Golda Meir גּוֹלְדָּה מֵאִיר

Час на посаді:
17 березня 1969 — 2 липня 1974
ПопередникЛеві Ешкол
НаступникІцхак Рабин

Час на посаді:
18 червня 1956 — 12 січня 1966
ПрезидентІцхак Бен-Цві
Залман Шазар
ПопередникМоше Шарет
НаступникАбба Евен

Народилася21 квітня (3 травня) 1898(1898-05-03)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Померла8 грудня 1978(1978-12-08) (80 років)
Єрусалим, Ізраїль
ГромадянствоFlag of Russia.svg Російська імперія → Flag of the United Kingdom.svg Британський мандат у Палестині → Ізраїль Ізраїль
Національністьукраїнська єврейка

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Го́лда Ме́їр (івр. גּוֹלְדָּה מֵאִיר‎ , сп. пр. Меєрсон, нар. Голда Мабович; 21 квітня [3 травня] 1898(18980503)[1], Київ, Київська губернія, Російська імперія8 грудня 1978, Єрусалим, Ізраїль) — ізраїльська державна діячка. Одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року.

Біографія

Народилася 21 квітня (3 травня) 1898(18980503) року в Києві в родині Мойше-Іцхока і Блюми Мабовичів.

У 1906 році після погромів родина переїхала у Мілуокі, штат Вісконсин (США). Батьки посватали чотирнадцятирічну Голді за тридцятирічного страхового агента, вона втекла до сестри у Денвер, щоб здобути середню освіту, там познайомилася з Морісом Мейерсоном, майбутнім чоловіком. Вступила у «Поалей Ціон» («Робочі Сіону» — Спілка лівих сіоністів) в 1915 році. Зимою 1918 року стала наймолодшим делегатом Єврейського конгресу, якій проходив у Філадельфії.

У 1921 року з чоловіком і сестрою відправилася до Палестини на судні «Pocahontas». Після прибуття офіційно змінила ім'я Голді на Голда.

Мейерсони вступили в кібуц ЕМЕК в Мерхавії. Голда стала делегатом сіоністського конґресу і зустріла там багато майбутніх лідерів Ізраїлю: Давида Бен-Гуріона, Берла Кацнельсона, Залмана Шазара і Давида Ремеза. Сім'я повертається до Америки, в 1923 році у них народилася дочка Сара, в 1926 — син Менахем. Меїр запрошується до Єрусалиму секретарем Жіночої трудової ради. У 1929 році її вибрали делегатом на Всесвітній сіоністський конгрес. У 1932 році стає секретарем Організації жінок-піонерів в США, де вона організувала американські відділення.

Незадовго до Другої світової війни Меїр відправилася в агітаційну подорож покликану переконати євреїв приєднатися до Британії. Їй вдалося завербувати близько 33000 сіоністів до лав Британських збройних сил. Під час війни вона була призначена розділом Сіоністського політичного департаменту і служила в Британській військовій економічній консультативній раді. У 1943 році Меїр довелося судитися з Британією з питання управління Палестинською державою.

У 1946 році Організація Об'єднаних Націй проголосувала за розділ Палестини і незалежність Ізраїлю. 14 травня 1948 року було проголошено державу Ізраїль. У вересні 1948 року Г. Меїр стала першим послом Ізраїлю до СРСР. У квітні 1949 року вона повернулася до Ізраїлю. Була обрана до Кнесету в 1949 і посіла посаду міністра праці і соціального забеспечення в кабінеті прем'єр-міністра Давида Бен-Гуріона. Прийняла прізвище Меїр за порадою Давида Бен-Гуріона у 1956 році. У липні 1956 року Меїр призначена міністром закордонних справ і представником Ізраїлю в ООН. 17 березня 1969 року Голда Меїр була вибрана прем'єр-міністром Ізраїлю. Померла в 1978 у Єрусалимі і похована на горі Герцля.

Примітки

Посилання

Джерела


Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю
Наступник:
Леві Ешкол
Іцхак Рабин