Відмінності між версіями «Головна Руська Рада»

	Головна руська рада
	Загальна інформація:
Юрисдикція:	Австро-Угорщина
Тип:	Політична організація
Дата заснування:	2 травня 1848 року
	Структура:
Спікер:	Григорій (Яхимович)
	Адреса:
Адреса:	Львів

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Поточна версія на 15:21, 18 січня 2021

Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада^[1]) — перша українська політична організація в Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення.

Історія[ред. | ред. код]

Головна Руська Рада утворилася 2 травня 1848 у Львові під час Австрійської революції.

У маніфесті від 10 травня 1848^[2] Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську та західну — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — Галичину, Буковину й Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести українською мовою.

Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше — крилошанин Михайло Куземський. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.^[3]^[4] Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону й батальйон гірських стрільців.

Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руську матицю» (1850^[5]), відкрила Народний Дім у Львові (1850^[5]). 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька».

У червні 1851 року діяльність ГРР була припинена^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття Архівовано 29 грудень 2009 у Wayback Machine.
↑ Текст маніфесту у Вікіджерелах
↑ Верига В. Нариси з історії України… — С. 166.
↑ Листування ГРР з Саноцькою руською радою. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl (українська, німецька). 1849-1864.
↑ ^а ^б ^в Верига В. Нариси з історії України… — С. 176.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції / За ред. О. Турія, упорядн. У Кришталович та І. Сварник. Львів: Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету, 2002.
Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. С. 166—177.
Стеблій, Ф.І. Руські Ради в Галичині // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 401. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
10.3. Революція 1848 р. Утворення і діяльність Головної руської ради / Історія України
Головна Руська Рада // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
Руська Народна Рада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1649. — 1000 екз.
Головна руська рада // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232.

Посилання[ред. | ред. код]

Головна Руська Рада / ЗАХІДНА УКРАЇНА в складі АВСТРО-УГОРЩИНИ (кінець XVIII—XIX століття). Революція 1848—1849 pp. та її вплив на розвиток краю.

[1] Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття Архівовано 29 грудень 2009 у Wayback Machine.

[2] Текст маніфесту у Вікіджерелах

[3] Верига В. Нариси з історії України… — С. 166.

[4] Листування ГРР з Саноцькою руською радою. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl (українська, німецька). 1849-1864.

[В76-5] а ^б ^в Верига В. Нариси з історії України… — С. 176.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 У маніфесті від [[10 травня]] [[1848]]<ref>[[:s:Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради|Текст маніфесту у Вікіджерелах]]</ref> Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Головна Руська Рада вимагала поділити [[Галичина|Галичину]] на дві окремі адміністративні одиниці: [[східна Галичина|східну]]&nbsp;— українську та [[Західна Галичина (судова)|західну]]&nbsp;— польську; об'єднати в одну провінцію українські землі&nbsp;— [[Галичина|Галичину]], [[Буковина|Буковину]] й [[Закарпаття]]; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести [[українська мова|українською мовою]].
-Головна Руська Рада складалася з 30 членів&nbsp;— представників [[УГКЦ|греко-католицького духовенства]] та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ [[Григорій Яхимович]], пізніше&nbsp;— крилошанин [[Михайло Куземський]]. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями&nbsp;— о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.<ref>''Верига В.'' Нариси з історії України…&nbsp;— С. 166.</ref> Рада поділялася на відділи політичних прав, [[шкільництво|шкільництва]], селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, [[шляхта|шляхти]], [[дяк]]ів і 18 представників від [[інтелігенція|інтелігенції]] (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на [[Підкарпаття|Підкарпатті]] для боротьби з угорськими загонами&nbsp;— [[Руська національна гвардія|народну самооборону]] й [[Руський Батальйон Гірських Стрільців|батальйон гірських стрільців]].
+Головна Руська Рада складалася з 30 членів&nbsp;— представників [[УГКЦ|греко-католицького духовенства]] та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ [[Григорій Яхимович]], пізніше&nbsp;— крилошанин [[Михайло Куземський]]. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями&nbsp;— о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.<ref>''Верига В.'' Нариси з історії України…&nbsp;— С. 166.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=2092&cd=0&ser=2.3&syg=34|title=Листування ГРР з Саноцькою руською радою|last=|first=|date=1849-1864|website=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl|publisher=|language=українська, німецька|accessdate=}}</ref> Рада поділялася на відділи політичних прав, [[шкільництво|шкільництва]], селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, [[шляхта|шляхти]], [[дяк]]ів і 18 представників від [[інтелігенція|інтелігенції]] (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на [[Підкарпаття|Підкарпатті]] для боротьби з угорськими загонами&nbsp;— [[Руська національна гвардія|народну самооборону]] й [[Руський Батальйон Гірських Стрільців|батальйон гірських стрільців]].
 Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «[[Галицько-Руська матиця|Галицько-Руську матицю]]» ([[1850]]<ref name="В76"/>), відкрила [[Народний Дім у Львові]] ([[1850]]<ref name="В76"/>). [[19 жовтня]] [[1848]] скликала [[Собор руських учених]], видавала першу в Галичині українську газету «[[Зоря Галицка|Зоря Галицька]]».