Відмінності між версіями «Головна Руська Рада»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
Рядок 17: Рядок 17:
 
У маніфесті від [[10 травня]] [[1848]]<ref>[[:s:Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради|Текст маніфесту у Вікіджерелах]]</ref> Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Головна Руська Рада вимагала поділити [[Галичина|Галичину]] на дві окремі адміністративні одиниці: [[східна Галичина|східну]]&nbsp;— українську та [[Західна Галичина (судова)|західну]]&nbsp;— польську; об'єднати в одну провінцію українські землі&nbsp;— [[Галичина|Галичину]], [[Буковина|Буковину]] й [[Закарпаття]]; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести [[українська мова|українською мовою]].
 
У маніфесті від [[10 травня]] [[1848]]<ref>[[:s:Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради|Текст маніфесту у Вікіджерелах]]</ref> Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. Головна Руська Рада вимагала поділити [[Галичина|Галичину]] на дві окремі адміністративні одиниці: [[східна Галичина|східну]]&nbsp;— українську та [[Західна Галичина (судова)|західну]]&nbsp;— польську; об'єднати в одну провінцію українські землі&nbsp;— [[Галичина|Галичину]], [[Буковина|Буковину]] й [[Закарпаття]]; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести [[українська мова|українською мовою]].
   
Головна Руська Рада складалася з 30 членів&nbsp;— представників [[УГКЦ|греко-католицького духовенства]] та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ [[Григорій Яхимович]], пізніше&nbsp;— крилошанин [[Михайло Куземський]]. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями&nbsp;— о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.<ref>''Верига В.'' Нариси з історії України…&nbsp;— С. 166.</ref> Рада поділялася на відділи політичних прав, [[шкільництво|шкільництва]], селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, [[шляхта|шляхти]], [[дяк]]ів і 18 представників від [[інтелігенція|інтелігенції]] (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на [[Підкарпаття|Підкарпатті]] для боротьби з угорськими загонами&nbsp;— [[Руська національна гвардія|народну самооборону]] й [[Руський Батальйон Гірських Стрільців|батальйон гірських стрільців]].
+
Головна Руська Рада складалася з 30 членів&nbsp;— представників [[УГКЦ|греко-католицького духовенства]] та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ [[Григорій Яхимович]], пізніше&nbsp;— крилошанин [[Михайло Куземський]]. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями&nbsp;— о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.<ref>''Верига В.'' Нариси з історії України…&nbsp;— С. 166.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=2092&cd=0&ser=2.3&syg=34|title=Листування ГРР з Саноцькою руською радою|last=|first=|date=1849-1864|website=http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl|publisher=|language=українська, німецька|accessdate=}}</ref> Рада поділялася на відділи політичних прав, [[шкільництво|шкільництва]], селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, [[шляхта|шляхти]], [[дяк]]ів і 18 представників від [[інтелігенція|інтелігенції]] (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на [[Підкарпаття|Підкарпатті]] для боротьби з угорськими загонами&nbsp;— [[Руська національна гвардія|народну самооборону]] й [[Руський Батальйон Гірських Стрільців|батальйон гірських стрільців]].
   
 
Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «[[Галицько-Руська матиця|Галицько-Руську матицю]]» ([[1850]]<ref name="В76"/>), відкрила [[Народний Дім у Львові]] ([[1850]]<ref name="В76"/>). [[19 жовтня]] [[1848]] скликала [[Собор руських учених]], видавала першу в Галичині українську газету «[[Зоря Галицка|Зоря Галицька]]».
 
Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «[[Галицько-Руська матиця|Галицько-Руську матицю]]» ([[1850]]<ref name="В76"/>), відкрила [[Народний Дім у Львові]] ([[1850]]<ref name="В76"/>). [[19 жовтня]] [[1848]] скликала [[Собор руських учених]], видавала першу в Галичині українську газету «[[Зоря Галицка|Зоря Галицька]]».

Поточна версія на 15:21, 18 січня 2021

Головна руська рада
Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Австро-Угорщина
Тип: Політична організація
Дата заснування: 2 травня 1848 року
Структура:
Спікер: Григорій (Яхимович)
Адреса:
Адреса: Львів

Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада[1]) — перша українська політична організація в Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення.

Історія[ред. | ред. код]

Головна Руська Рада утворилася 2 травня 1848 у Львові під час Австрійської революції.

У маніфесті від 10 травня 1848[2] Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську та західну — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — Галичину, Буковину й Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести українською мовою.

Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше — крилошанин Михайло Куземський. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.[3][4] Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в тому числі 10 священиків). ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону й батальйон гірських стрільців.

Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руську матицю» (1850[5]), відкрила Народний Дім у Львові (1850[5]). 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька».

У червні 1851 року діяльність ГРР була припинена[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття Архівовано 29 грудень 2009 у Wayback Machine.
  2. Текст маніфесту у Вікіджерелах
  3. Верига В. Нариси з історії України… — С. 166.
  4. Листування ГРР з Саноцькою руською радою. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl (українська, німецька). 1849-1864. 
  5. а б в Верига В. Нариси з історії України… — С. 176.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]