Відмінності між версіями «Головна послідовність»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Додавання дати до шаблону)
(Доповнення)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:HRDiagram.png|thumb|400px|[[Діаграма Герцшпрунга — Рассела]] з нанесеними 2300 найближчими [[зоря]]ми (складена [http://www.atlasoftheuniverse.com/hr.html Річардом Повеллом]). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність [[Сонце|Сонця]] взято за одиницю.]]
 
[[Файл:HRDiagram.png|thumb|400px|[[Діаграма Герцшпрунга — Рассела]] з нанесеними 2300 найближчими [[зоря]]ми (складена [http://www.atlasoftheuniverse.com/hr.html Річардом Повеллом]). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність [[Сонце|Сонця]] взято за одиницю.]]
   
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема [[Сонце]].
+
'''Головна послідовність''' — це вузька смуга на [[діаграма Герцшпрунга — Рассела|діаграмі Герцшпрунга — Рассела]], яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90 % усіх відомих [[Зоря|зір]] [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема [[Сонце]].
  +
  +
Головна послідовність розташована приблизно на діагоналі діаграми, проходячи з її верхнього лівого кута (який відповідає високій [[Світність|світності]], синій колір) у правий нижній кут (низькі світності, червоний колір). Тобто зорі головної послідовності лежать у досить широкому діапазоні значень мас, температур і світностей.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==

Поточна версія на 13:33, 22 липня 2020

Діаграма Герцшпрунга — Рассела з нанесеними 2300 найближчими зорями (складена Річардом Повеллом). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю.

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90 % усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема Сонце.

Головна послідовність розташована приблизно на діагоналі діаграми, проходячи з її верхнього лівого кута (який відповідає високій світності, синій колір) у правий нижній кут (низькі світності, червоний колір). Тобто зорі головної послідовності лежать у досить широкому діапазоні значень мас, температур і світностей.

Історія[ред. | ред. код]

Структура[ред. | ред. код]

У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої світності та температуриблакитні гіганти. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють червоні карлики[1].

Сонце розташовано на головній послідовності десь посередині — у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2).

Джерела енергії[ред. | ред. код]

Джерелом енергії зір головної послідовності є реакції термоядерного синтезу, у яких водень перетворюється на гелій[1].

У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом водневого циклу.

Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває вуглецево-азотний цикл.

У зір із масою більше 1,2M саме цей механізм енерговиділення є головним[2].

Еволюційне значення[ред. | ред. код]

Докладніше: Еволюція зір

За сучасною теорією зоряної еволюції, на головну послідовність потрапляють протозорі, коли у їх ядрі розпочинаються термоядерні реакції водневого циклу[3]. Час «спалювання» Гідрогену в ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця цей час становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює  млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Саме цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Вуглецево-азотний цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 88. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Derek Ward-Thompson; Anthony P. Whitworth (2011). An Introduction to Star Formation. Cambridge University Press. с. 119. ISBN 978-1107627468.