Головна редакція Української радянської енциклопедії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:03, 7 червня 2011, створена Хома Брут (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Головнá редáкція Украї́нської радянської енциклопèдії'''— українське видавництво. Дія...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Головнá редáкція Украї́нської радянської енциклопèдії— українське видавництво. Діяло в місті Києві

Історія заснування

1944 року з’явилися спроби поновити діяльність видавництва «УРЕ», яке існувало в 19271934: Рада міністрів УРСР видала постанову про заснування (повторне) Головної редакції УРЕ в Києві, було складено кошторис на видання десяти томів енциклопедії, але через неможливість послуговування доробком попередників і несприятливу політичну ситуацію 1947 установу знову було розформовано без офіційного пояснення причин. Від 1949 питання про потребу видання в Україні власної універсальної енциклопедії порушували М. Бажан, О. Богомолець, М. Рильський, П. Тичина. Після виходу в світ у діаспорі (1956) першого тому «Енциклопедії українознавства» під редакцією В. Кубійовича компартійне керівництво нарешті дало добро на створення (а насправді — відновлення) власного енциклопедичного видавництва — Головної редакції УРЕ. Це сталося 17 грудня 1957 року.

Керівництво

Головним редактором Української радянської енциклопедії (фактичним керівником Головної редакції УРЕ) у 19571983 був академік Микола Бажан, натхненник створення видавництва. Після смерті М. Бажана обов’язки головного редактора 19831986 виконував Анатолій Кудрицький. У 19861989 головний редактор УРЕ — академік Федір Бабичев1989 — голова Науково-редакційної ради видавництва). У 1989 Головну редакцію УРЕ реорганізовано у видавництво «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана.

Діяльність

У 19571974 установа перебувала у складі АН УРСР, з 1974 — в системі Держкомвидаву УРСР. У складі Головної редакції УРЕ діяли Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури УРСР і Головна редакція Книги пам’яті України (нині — Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України»). На час відновлення у 1957 році в штаті видавництва налічувалося 230 співробітників, на 1986 рік — 208.

Упродовж 19571989 років випущено понад 150 назв видань, серед них:

  1. Українська радянська енциклопедія (УРЕ, перша в СРСР республіканська енциклопедія; 1-е видання (за ред. М. Бажана) – у 17 тт., 1959—1965; 2-е вид. (за ред. М. Бажана, відпов. ред. А. Кудрицький) – у 12 тт., 13 кн.: 1977—1984 — українською мовою, 1978—1985 — російською);
  2. Український радянський енциклопедичний словник (УРЕС; 1-е видання (за ред. М. Бажана) — у 3 тт., 1964—1967; 2-е вид. (відпов. ред. А. Кудрицький) – у 3 тт.: 1986—1987 — українською мовою, 1988—1989 — російською);
  3. Радянська енциклопедія історії України (РЕІУ; у 4-х тт., відпов. ред. А. Скаба, 1969—1972);
  4. Енциклопедія народного господарства УРСР (у 4-х тт., відпов. ред. С. Ямпольський, 1969—1972);
  5. Українська сільськогосподарська енциклопедія (у 3-х тт., відпов. ред. Р. Пересипкін, 1970—1972);
  6. Енциклопедія кібернетики (перша в світі; у 2-х тт., відпов. ред. В. Глушков, 1973 — українською мовою, 1974 — російською);
  7. Політичний словник (ред. Г. Шевель і В. Мазур, 1971);
  8. Економічний словник (ред. П. Багрій і С. Дорогунцов, 1973);
  9. Філософський словник (ред. В. Шинкарук, 1973);
  10. Словник художників України (відпов. ред. М. Бажан, 1973);
  11. Юридичний словник (ред. Б. Бабій та ін., 1974);
  12. Біологічний словник (ред І. Підоплічко та ін., 1974);
  13. Шевченківський словник (перша в СРСР персональна енциклопедія; у 2-х тт., відпов. ред. Є. Кирилюк, 1976—1977);
  14. Словарь по кибернетике (ред. В. Глушков, 1979);
  15. Історія українського мистецтва (у 6-х тт., гол. ред. М. Бажан, 1966—1973);
  16. Історія АН УРСР (у 2-х тт., гол. ред. Б. Патон, 1967);
  17. История Академии наук Украинской ССР (гол. ред. Б. Патон, 1979);
  18. Історія міст і сіл УРСР (у 26-х тт., гол. ред. П. Тронько, 1967—1974);
  19. Словник іншомовних слів (ред. С. Мельничук, 1974);
  20. У пам'яті народній: історико-архітектурний довідник (спільно з Українським товариством охорони пам'яток історії та культури; 1-е видання: 1975 — українською мовою, 2-е видання: 1985 — російською);
  21. Київ: енциклопедичний довідник (за ред. А. Кудрицького, 1-е видання: 1981 — українською мовою, 1982 — російською мовою; 2-е видання: 1985 — українською мовою, 1986 — російською мовою);
  22. Київ: історичний огляд у картах, ілюстраціях, документах (за ред. А. Кудрицького, 1982).

Також видано цілу низку галузевих довідників і словників, а також лінгвістичних словників — перекладних, іншомовних слів тощо.

Приміщення

Видавництво з 1959 року містилося в будинку по вулиці Леніна (тепер — вул. Б. Хмельницького), 51-а (пам’ятка історії кін. 19—поч. 20 ст. — будинок Вищих жіночих курсів). Нині в будівлі розміщуються видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України», інші установи та організації