Відмінності між версіями «Голонасінні»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(я змінив деякі помилки)
(Скасовано останнє редагування (95.158.38.87) і відновлено версію 28214656 Mykola7: вандалізм)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Картка:Таксономія
генадий горин
 
  +
| name = Голонасінні
  +
| fossil_range = [[Девонський період]]&nbsp;— наш час<br/>370—0&nbsp;млн років тому
  +
| image = Fichtennadel.jpg
  +
| image_caption = Листя білої ялини
  +
| image_width = 260px
  +
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
  +
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
  +
| divisio = [[Вищі рослини]] (Streptophyta)
  +
| subdivisio1 = [[Streptophytina]]
  +
| subdivisio2 = [[Судинні]] (Tracheophyta)
  +
| subdivisio3 = [[Euphyllophyta]]
  +
| subdivisio4 = [[Насінні]] (Spermatophyta)
  +
| unranked_classis = '''Голонасінні''' (Gymnospermae)
  +
| unranked_classis_authority = Prantl, 1831
  +
| subdivision_ranks = Надкласи
  +
| subdivision =
  +
* [[Хвойні]] (Coniferophyta)
  +
* [[Гінкгоподібні]] (Ginkgophyta)
  +
* [[Саговникоподібні]] (Cycadophyta)
  +
* [[Гнетоподібні]] (Gnetophyta)
  +
| wikispecies = Gymnospermae
  +
}}
   
  +
'''Голонасі́нні''' (Gymnospermae)&nbsp;— група [[Насінні|насінних]] [[Зелені рослини|рослин]], що характеризуються наявністю [[насіння]] і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках [[шишка|шишок]] (звідки й назва групи). [[Етимологія]]: {{lang-el|γυμνόσπερμος}}&nbsp;— «''голе насіння''». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком [[Антарктида|Антарктиди]]), причому більшість,&nbsp;— особливо [[Хвойні|хвойних порід]],&nbsp;— у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні&nbsp;— це [[дерево|дерева]] і [[кущ]]і, рідко, лози, [[трави|трав'янистих]] рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою,&nbsp;— значний [[ароморфоз]], що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин [[Суходіл|суходолом]]. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога [[Запліднення#Запліднення в рослин|внутрішнього запліднення (без води)]]. [[Пилок]] голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає [[яйцеклітина|яйцеклітини]] і забезпечує злиття [[гамета|гамет]]. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, [[брунька]]ми і [[сім'ядолі|сім'ядолями]], запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
коготь компанії
 
  +
  +
Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений [[камбій]] сприяє росту [[Стебло|стебла]] в товщину. [[Стовбур (ботаніка)|Стовбур]] міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса [[Клітина#Будова еукаріотичної клітини|клітин]] якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти [[Вітер|вітрам]].
  +
  +
Це переважно [[вічнозелені рослини]]. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших&nbsp;— дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
  +
  +
У [[Життєвий цикл|життєвому циклі]] голонасінних велике значення має [[спорофіт]]: він є носієм органів спороношення і домівкою для [[гаметофіт]]ів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
  +
  +
За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У [[Тропіки|тропіках]] і [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропіках]] [[Півкулі Землі|обох півкуль Землі]] в [[Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси|низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках]] зростають [[саговник]]и. Зовні вони дуже схожі на [[Папоротеподібні|папороті]] або [[Пальмові|пальми]].
  +
  +
В [[Україна|Україні]] голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Родину Соснові представляють [[Ялиця біла]], [[Модрина європейська]], [[Ялина європейська]], ''[[Pinus brutia]]'', [[Сосна кедрова]], [[Сосна гірська]], [[Сосна чорна]], [[Сосна звичайна]]; Кипарисові&nbsp;— [[Ялівець звичайний]], [[Ялівець високий]], [[Яловець смердючий]], [[Ялівець колючий]], [[Ялівець козацький]]; Ефедрові&nbsp;— [[Ефедра двоколоса]]; Тисові&nbsp;— [[Тис ягідний]].
  +
  +
Різноманіття голонасінних найкраще спостерігати в [[Ботанічний сад|ботанічних садах]] і [[Дендрологічний парк|дендрологічних парках]]. Принаймні хвойні дерева дуже добре представлені в колекціях по всій [[Помірний кліматичний пояс|помірній зоні світу]].
  +
  +
== Систематика ==
  +
Рослини поділяються на дві великі групи, судинні рослини й несудинні рослини. Несудинні рослини не мають тканин, спеціалізованих для транспортування води та поживних речовин між різними частинами рослини. Вони включають в себе всі [[водорості]], [[мохи]] і пов'язані організми. Судинні рослини мають такі транспортні системи. Вони включають переважну більшість звичних наземних рослин і можуть бути розділені на три основні групи залежно від основних особливостей репродуктивної системи. Найпростішими й найстарішими з них є папороті й пов'язані організми. Наступна група&nbsp;— це голонасінні (трохи більше 1000 описаних видів). Останньою і, безумовно, найчисленнішою групою є [[покритонасінні]] (близько 250&nbsp;000 описаних видів). Голонасінні відрізняються від квіткових рослин тим, що насіння не укладене в [[зав'язь]], а в одну з різноманітних структур, найбільш відома з яких&nbsp;— [[шишка]]. Сучасні голонасінні поділяються на 4 класи: [[Саговникоподібні]], [[Гнетоподібні]], [[Гінкгоподібні]], [[Хвойні]].
  +
  +
'''Голонасінні''' (Gymnospermae)
  +
* Клас [[Гінкгоподібні]] (Ginkgoopsida)
  +
** Родина [[Гінкгові]] (Ginkgoaceae)
  +
* Клас [[Гнетоподібні]] (Gnetopsida)
  +
** Родина [[Ефедрові]] (Ephedraceae)
  +
** Родина [[Гнетові]] (Gnetaceae)
  +
** Родина [[Вельвічієві]] (Welwitschiaceae)
  +
* Клас [[Саговникоподібні]] (Cycadopsida)
  +
** Родина [[Саговникові]] (Cycadaceae)
  +
** Родина [[Стангерієві]] (Stangeriaceae)
  +
** Родина [[Замієві]] (Zamiaceae)
  +
* Клас [[Хвойні]] (Pinopsida)
  +
** Родина [[Араукарієві]] (Araucariaceae)
  +
** Родина [[Головчато-тисові]] (Cephalotaxaceae)
  +
** Родина [[Кипарисові]] (Cupressaceae)
  +
** Родина [[Соснові]] (Pinaceae)
  +
** Родина [[Подокарпові]] (Podocarpaceae)
  +
** Родина [[Сціадопітисові]] (Sciadopityaceae)
  +
** Родина [[Тисові]] (Taxaceae)
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Список голонасінних Європи]]
  +
  +
== Джерела ==
  +
* Дендрофлора України. Дикорослі і культивовані дерева і кущі. Голонасінні: Довідник / М.&nbsp;А.&nbsp;Кохно, В.&nbsp;Ш.&nbsp;Гордієнко, Г.&nbsp;С.&nbsp;Захаренко та ін.&nbsp;— К.: Фітосоціоцентр, 2001.&nbsp;— 207 с.
  +
* [http://www.conifers.org/zz/gymnosperms.php The Gymnosperm Database]
  +
* [http://www.iucnredlist.org/ International Union for Conservation of Nature and Natural Resources]
  +
  +
== Посилання ==
  +
* ''Руденко В. П., Сербін А. Г.'' [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3017/golonasinni Голонасінні] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
  +
  +
{{голонасінні-доробити}}
 
[[Категорія:Вищі рослини]]
 
[[Категорія:Вищі рослини]]
 
[[Категорія:Насінні]]
 
[[Категорія:Насінні]]

Версія за 13:04, 28 травня 2020

Голонасінні
Час існування: Девонський період — наш час
370—0 млн років тому
Листя білої ялини
Листя білої ялини
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Голонасінні (Gymnospermae)
Prantl, 1831
Надкласи
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gymnosperms
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gymnospermae
ITIS logo.svg ITIS: 846506

Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.

Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.

Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.

У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.

За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми.

В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Родину Соснові представляють Ялиця біла, Модрина європейська, Ялина європейська, Pinus brutia, Сосна кедрова, Сосна гірська, Сосна чорна, Сосна звичайна; Кипарисові — Ялівець звичайний, Ялівець високий, Яловець смердючий, Ялівець колючий, Ялівець козацький; Ефедрові — Ефедра двоколоса; Тисові — Тис ягідний.

Різноманіття голонасінних найкраще спостерігати в ботанічних садах і дендрологічних парках. Принаймні хвойні дерева дуже добре представлені в колекціях по всій помірній зоні світу.

Систематика

Рослини поділяються на дві великі групи, судинні рослини й несудинні рослини. Несудинні рослини не мають тканин, спеціалізованих для транспортування води та поживних речовин між різними частинами рослини. Вони включають в себе всі водорості, мохи і пов'язані організми. Судинні рослини мають такі транспортні системи. Вони включають переважну більшість звичних наземних рослин і можуть бути розділені на три основні групи залежно від основних особливостей репродуктивної системи. Найпростішими й найстарішими з них є папороті й пов'язані організми. Наступна група — це голонасінні (трохи більше 1000 описаних видів). Останньою і, безумовно, найчисленнішою групою є покритонасінні (близько 250 000 описаних видів). Голонасінні відрізняються від квіткових рослин тим, що насіння не укладене в зав'язь, а в одну з різноманітних структур, найбільш відома з яких — шишка. Сучасні голонасінні поділяються на 4 класи: Саговникоподібні, Гнетоподібні, Гінкгоподібні, Хвойні.

Голонасінні (Gymnospermae)

Див. також

Джерела

Посилання