Голубович Михайло Васильович

Михайло Васильович Голубович
М. В. Голубович у фільмі «Козаки йдуть»
М. В. Голубович у фільмі «Козаки йдуть»
Ім'я при народженні	Михайло Васильович Голубович рос. Михаил Васильевич Голубович
Народився	21 листопада 1943(1943-11-21) (78 років) Золотоноша Черкаської області
Національність	українець
Громадянство	СРСР,  Україна
Діяльність	актор, театральний діяч
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	з 1967 — тепер. час
Дружина	Медведенко Валентина Федорівна, народна артистка України
Діти	Голубович Володимир Михайлович
IMDb	ID 0326744
Нагороди та премії
Народний артист УРСР
Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Васи́льович Голубо́вич (*21 листопада 1943, м. Золотоноша Черкаська область, УРСР) — український актор театру та кіно, театральний діяч, заслужений артист УРСР, народний артист УРСР (1977), депутат Луганської обласної ради від Партії Регіонів (2010-2014), так званий «народний артист ЛНР».

Біографія

У 1967 р. закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, акторський факультет (у В. Харченка, А. Скибенка).

З 1967 р. — актор, з 1987 р. — художній керівник української трупи Луганського музично-драматичного театру.

Член Спілки театральних діячів і Спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом Знак Пошани. Голова Луганської обласної організації Республіканської партії. Депутат Луганської обласної ради в 2002–2006 і з 2010 (обраний від Партії регіонів). Генерал-осавул, радник отамана управи бунчужного округу Війська Запорізького.

Володіє англійською, болгарською мовами.

Заслужений артист УРСР (1972).

Народний артист УРСР (1977).

Начальник управління культури і мистецтв Луганської обласної державної адміністрації з 02.1996 до 2005. Був знятий з посади після Помаранчевої революції за виступи на підтримку Віктора Януковича.^{[джерело?]}

Актор Луганського українського музично-драматичного театру (згодом художній керівник установи).

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (30 листопада 2013) , V ст. (15 грудня 2011)

На службі терористичної ЛНР

З 2014 року працює директором у так званому «Луганському українському драматичному театрі», нагороджений відзнаками і званнями так званої ЛНР..

Ролі в театрі (понад 100)

• Апраш («Циганка Аза» Старицького),
• Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» Кропивницького),
• Пархоменко («Пархоменко» Вольного),
• Фердинанд («Підступність і кохання» Шіллера),
• Жухрай («Драматична пісня» за Равенським),
• Буслай («Поріг» Дударєва),
• Спартак («Остання ніч Спартака» Откаленка),
• Антоній («Антоній і Клеопатра» за Шекспіром, премія Спілки театральних діячів України ім. А.Бучми, 1995),
• Діоген («Діоген» Рацера і Константинова) та ін.

Фільмографія

Ролей у кіно близько 70.

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2018	ф	Ополченочка	Ополченочка
2015	ф	Гетьман		Іслям III Ґерай
2011	ф	Вогні притону	Огни притона	Вільгельм
2011	ф	Люблю, і крапка	Люблю и точка	Охоронець
2009	ф	День переможених		Васюра
2009	ф	Дума про Тараса Бульбу		Тарас Бульба
2006	с	Тихий Дон	Тихий Дон	Христоня
2001	ф	Молитва за гетьмана Мазепу		кошовий Іван Сірко
1995	с	Острів любові		Данило Гурч
1995	ф	Дорога на Січ		кошовий отаман
1987	ф	Солом'яні дзвони	Соломенные колокола	Лука Чернега
1986	ф	Десь гримить війна	Где-то гремит война	Василь Сорока
1983	ф	Легенда про княгиню Ольгу	Легенда о княгине Ольге	німий конюх, слуга князя Ігоря
1982	ф	Не чекали, не гадали!	Не ждали, не гадали!	Федоров, міліціонер
1981	тф	Високий перевал		Сигидин
1981	тф	Джерело		Афоня, коваль
1980	ф	«Мерседес» втікає від погоні	«Мерседес» уходит от погони	Василь Головін
1977	ф	Бірюк	Бирюк	Бірюк
1977	ф	Вороги	Враги	Сінцов
1977	с	Ходіння по муках	Хождение по мукам	Іван Сорокін, командарм
1975	ф	На край світу…	На край света…	Павло, (немає в титрах)
1975	ф	Як гартувалася сталь	Как закалялась сталь	Артем Корчагін
1974	тф	Юркові світанки	Юркины рассветы	Іван Хміль, брат Юрія
1973—1976	с	Дума про Ковпака	Дума о Ковпаке	Федір Карпенко, старший сержант
1973	тф	Кортик	Кортик	матрос Польовий
1972	ф	Пропала грамота		Зла людина
1971	ф	Червона заметіль	Красная метель	Коста
1971	ф	І був вечір, і був ранок	И был вечер, и было утро	Артем Годун
1970	ф	В'язні Бомона	Узники Бомона	Базіль—Василь Порик
1969	ф	Комісари		отаман Коцур

В телефільмах:

• Скажений Джо («Мустанг-іноходець»)
• генерал Гурко («Шлях до Софії», 5 серій)
• Василь («Дубровський», 4 серії)
• комбат Гранатуров («Берег», 2 серії),
• Вухатий («Буран», Японія),
• Парамонов («Мужність», 7 серій),
• старший лейтенант Сьомушкін («Ветерани»),
• Іван («Пашки хліб»),
• Сотников («Колесо історії»),
• Роже («Щастя», Франція),

Джерела

• Politicians.com.ua Політики України
• Михайло Голубович на сайті «Кіно-Театр.ру» (рос.)
• Голубович Михайло Васильович на сайті Kinopoisk (рос.)