Горбачова Ірина Омелянівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірина Омелянівна Горбачова
Народилася 26 квітня 1934(1934-04-26) (85 років)
м. Ленінград, Росія
Місце проживання м. Київ
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Київський державний університет
Сфера інтересів мистецтвознавство
Заклад Національний художній музей України, Міський музей «Духовні скарби України»
Аспіранти, докторанти Шаблон:Аспіранти-докторанти
Відома завдяки: як мистецтвознавець
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Ірина Омелянівна Горбачова (* 26 квітня 1934, м. Ленінград (РРФСР)) — мистецтвознавець, Заслужений працівник культури України.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1958). Мистецтвознавець.

19592002 — праця в Національному художньому музеї України:

старший науковий співробітник, завідуюча відділом мистецтва XIX — початку XX століття, а з 1987 року — замісник директора по науковій роботі.

В 20052009 роках — директор Міського музею «Духовні скарби України» (Київ).

Була членом «Ради з питань збереження національної культурної спадщини» при Президенті України[1].

Член Національної спілки художників України (НСХУ) (1982).

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

Каталоги та виставки:

Вибрані статті:

  • Вступна стаття до каталогу виставки М. Муравського (К., 2000).
  • «Небезопасные запасники. Артиудаика[2] в национальном художественном музее Украины» (рос.)

Створення мистецьких проектів[ред. | ред. код]

Робота на телебаченні[ред. | ред. код]

  • Автор і ведуча циклів передач про мистецтво: «Палітра», «Відродити душу», «Художня панорама».

Нагороди[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про Раду з питань збереження національної культурної спадщини
  2. Юдаїка — напрям колекціонування, що бурхливо розвивається у всьому світі. Зібрання живопису, графіки та скульптури, об'єднане назвою „Арт-юдаїка“ — твори єврейських митців (переважно ХХ ст.).

Джерела[ред. | ред. код]