Відмінності між версіями «Городецький Владислав Владиславович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
[перевірена версія][неперевірена версія]
(Не показано 34 проміжні версії 22 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
 
|розмір = 200px
 
|розмір = 200px
 
|підпис =
 
|підпис =
|ім'я = Лешек Дезидерій Владислав Городецький
+
|ім'я = Лешко Дезидерій Владислав Городецький
 
|справжнє ім'я =
 
|справжнє ім'я =
  +
|громадянство = {{RUSold}} →<br/>{{POL 2RP}}
 
  +
|громадянство = {{RUSold}}→<br/>{{POL 2RP}}
 
|дата народження = 4.6.1863(23.5)
 
|дата народження = 4.6.1863(23.5)
|місце народження = {{Прапорець|RUSold}} [[Шолудьки (Немирівський район)|Шолудьки]], [[Подільська губернія]]
+
|місце народження = с. [[Шолудьки (Немирівський район)|Шолудьки]], [[Подільська губернія]], [[Російська імперія]]
 
|дата смерті = 3.1.1930
 
|дата смерті = 3.1.1930
|місце смерті = [[Файл:Flag of Persia (1910).svg|20px]] [[Тегеран]], [[Іран|Персія]]
+
|місце смерті = [[Тегеран]], [[Іран]]
 
|працював у містах = [[Київ]], [[Тегеран]]
 
|працював у містах = [[Київ]], [[Тегеран]]
  +
|національність = [[поляк]]
  +
 
|стиль = [[модерн]], [[псевдоготика]]
 
|стиль = [[модерн]], [[псевдоготика]]
 
|найважливіші споруди = [[Будинок із химерами]], [[Церква Святого Миколая (Київ)]]
 
|найважливіші споруди = [[Будинок із химерами]], [[Церква Святого Миколая (Київ)]]
Рядок 20: Рядок 23:
 
|Commons =
 
|Commons =
 
}}
 
}}
  +
'''Лешек Дезидерій Владислав Городе́цький''' ({{lang-pl|Leszek Dezydery Władysław Horodecki}}, * {{ДН|4|6|1863|23|5}}, с. [[Шолудьки (Немирівський район)|Шолудьки]], [[Україна]] &nbsp;— † [[3 січня]] [[1930]], [[Тегеран]])&nbsp;— [[Україна|український]] і [[Польща|польський]] [[архітектор]], [[підприємець]], [[меценат]], [[поляки|поляк]] за походженням. Автор [[Будинок з химерами|будинку з химерами]] та [[Церква Святого Миколая (Київ)|Собору святого Миколая]] у [[Київ|Києві]]. Прозваний «київським [[Гауді]]»<ref>[http://www.interesniy.kiev.ua/kiev-na-konchike-pera/zapiski-puteshestvennikov/kiev-vozvrashchaet-sposobnost-udivlyatsya Киев возвращает способность удивляться, interesniy.kiev.ua // Киевский Гауди, построивший киевский Нотр-Дам]</ref><ref>[http://ru.tsn.ua/nauka_it/google-otmetil-den-rozhdeniya-kievskogo-gaudi-himerami-v-logotipe-308054.html Google отметил день рождения «киевского Гауди» химерами в логотипе, tsn.ua]</ref>.
 
  +
'''Лешко Дезидерій Владислав Городе́цький''' ({{lang-pl|Leszek Dezydery Władysław Horodecki}}, {{ДН2|4|6|1863|23|5}}, с. [[Шолудьки (Немирівський район)|Шолудьки]], [[Подільська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|3|1|1930}}, [[Тегеран]], [[Іран]]) — [[Україна|український]] та [[Польща|польський]] [[архітектор]], [[підприємець]], [[меценат]], [[поляки|поляк]] за походженням. Автор [[Будинок з химерами|будинку з химерами]] та [[Церква Святого Миколая (Київ)|Собору святого Миколая]] в [[Київ|Києві]]. Прозваний «київським [[Гауді]]»<ref>[http://www.interesniy.kiev.ua/kiev-na-konchike-pera/zapiski-puteshestvennikov/kiev-vozvrashchaet-sposobnost-udivlyatsya Киев возвращает способность удивляться, interesniy.kiev.ua // Киевский Гауди, построивший киевский Нотр-Дам] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://ru.tsn.ua/nauka_it/google-otmetil-den-rozhdeniya-kievskogo-gaudi-himerami-v-logotipe-308054.html Google отметил день рождения «киевского Гауди» химерами в логотипе, tsn.ua] {{ref-ru}}</ref>.
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
[[Файл:POL COA Kornic.svg|міні|ліворуч|150пкс|Корніц (''Kornic'')]]
+
[[Файл:POL COA Kornic.svg|міні|Корніц (''Kornic'')]]
[[Файл:Памятник Владиславу Городецкому.JPG|міні|праворуч|Пам'ятник Владиславу Городецкому у Києві]]
+
[[Файл:Władysław Horodecki sculpture.jpg|міні|[[Пам'ятник Владиславу Городецькому (Київ)|Пам'ятник Владиславу Городецькому]] в [[Київ|Києві]]]]
Лешек Городецький народився у травні 1863 року (за старим стилем) в родині польського шляхтича Владислава Городецького-старшого в селі [[Шолудьки (Немирівський район)|Шолудьки]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]] (тепер [[Немирівський район]], [[Вінницька область]], [[Україна]]).
+
[[Лех (ім'я)|Лешко]] Городецький народився {{ДН|4|6|1863|23|5}} року в родині польського [[шляхтич]]а Владислава Городецького-старшого в селі [[Шолудьки (Немирівський район)|Шолудьки]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], нині [[Немирівський район]], [[Вінницька область]], [[Україна]].
   
Рід Городецьких належав до [[римо-католик|католицької]] [[шляхта|шляхти]] гербу [[Корніц (герб)|Корніц]]<ref>''
+
Рід Городецьких належав до [[римо-католик|католицької]] [[шляхта|шляхти]] гербу [[Корніц (герб)|Корніц]]<ref name="Horodecki herbu Kornic">
Rodzina. Herbarz szlachty polskiej'' / Uruski S.&nbsp;— Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908.&nbsp;— T.5 Horodecki herbu Kornic.&nbsp;s.191.</ref><ref>Herbarz polski. / Boniecki, A.; Reiski, A.&nbsp;— Warszawa: Gebethner i Wolff, 1904.&nbsp;— T. 7: Horodeccy&nbsp;s.850.<br/>
+
Rodzina. Herbarz szlachty polskiej / Uruski S. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908. — T. 5 : Horodecki herbu Kornic. S. 191. {{ref-pl}}</ref><ref>Herbarz polski / Boniecki, A.; Reiski, A. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1904. — T. 7 : Horodeccy S. 850. {{ref-pl}}<br/>
Антоній Городецький (?&nbsp;— ?) → Стефан Городецький (?&nbsp;— ?) → Ян Іґнатій Городецький (?&nbsp;— ?) → Олександр Віктор Городецький (?&nbsp;— ?) → Владислав Городецький (?&nbsp;— ?) → Лешек Дезидерій Владислав Городецький (1863&nbsp;— 1930)</ref>. Антоній Городецький, прадід Олександра Віктора Городецького, діда майбутнього архітектора, був [[дідич]]ем земель у [[Петрашівка (Віньковецький район)|Петрашівці]] та Дубинова на Поділлі в [[1782]] році<ref>''
+
Антоній Городецький (? — ?) → Стефан Городецький (? — ?) → Ян Іґнатій Городецький (? — ?) → Олександр Віктор Городецький (? — ?) → Владислав Городецький (? — ?) → Лешек Дезидерій Владислав Городецький (1863­–1930)</ref>. Антоній Городецький, прадід Олександра Віктора Городецького, діда майбутнього архітектора, [[1782]] року був [[дідич]]ем земель у [[Петрашівка (Віньковецький район)|Петрашівці]] та Дубинова на Поділлі<ref name="Horodecki herbu Kornic" />.
Rodzina. Herbarz szlachty polskiej'' / Uruski S.&nbsp;— Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908.&nbsp;— T.5 Horodecki herbu Kornic.&nbsp;— s.191.</ref>.
 
   
Після закінчення [[реальне училище|реального училища]] Святого Павла в [[Одеса|Одесі]] та [[Імператорська академія мистецтв|Імператорської академії мистецтв]] у [[Санкт-Петербург|Петербузі]] (1890) Городецький переїхав до [[Київ|Києва]], де жив і плідно працював впродовж майже 30 років. В Києві мав посаду міського будівничого.<ref name="Т2">''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930)… S. 2</ref>
+
Після закінчення [[реальне училище|реального училища]] Святого Павла в [[Одеса|Одесі]] та [[Імператорська академія мистецтв|Імператорської академії мистецтв]] у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербузі]] (1890) Городецький переїхав до [[Київ|Києва]], де жив і плідно працював впродовж майже 30 років. Архітектор займався не тільки спорудженням будівель за власними проектами, але й здійснював технічний нагляд за будівництвом. У Києві мав посаду міського архітектора{{sfn|Trybowski|1962|s=2.}}. Також Городецький був власником цементного заводу «Тон» під Києвом і зводив більшість замовлень винятково з бетону власного виробництва.
   
Був власником фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в [[Сімферополь|Сімферополі]]. Член імператорського товариства мисливців.<ref name="Т2">''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930)… S. 2</ref>
+
Був власником фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в [[Сімферополь|Сімферополі]]. Член імператорського товариства мисливців{{sfn|Trybowski|1962|s=2.}}.
 
 
   
 
=== Життя в еміграції ===
 
=== Життя в еміграції ===
  +
Після відновлення незалежності Польщі жив у Варшаві. У 1920­–1923 роках працював у міністерстві громадських робіт ({{lang-pl|Ministerstwo Robót Publicznych}}. З 1925 року очолював проектне бюро [[США|американської]] фірми «Генрі Улен і К°» (інвестиції в розбудову зруйнованого війною міського господарства){{sfn|Trybowski|1962|s=2.}}. За його проектом збудували водонапірну вежу й торгові ряди в [[Пьотркув-Трибунальський|Пьотркові-Трибунальському]], м'ясокомбінат у [[Люблін]]і, лазню в Згєжу (''Zgierz'') та будинок казино в [[Отвоцьк]]у.
   
  +
1928 року та сама американська компанія запросила Городецького на роботу до [[Персія|Персії]] ([[Іран]]у) на посаду головного архітектора «[[Синдикат]]у зі спорудження Перських залізниць». Там він спроектував [[Тегеранський залізничний вокзал]]. Про іншу діяльність Городецького в Ірані існує багато суперечливої та документально не підтвердженої інформації (нібито, у [[Тегеран]]і він спорудив палац для шаха, спроектував готель тощо). Справді, палац «Шамс» (входить до архітектурного комплексу Са'ад-Абад у Тегерані), збудований на замовлення [[шах]]а [[Реза Пехлеві|Рези Пехлеві]] (за різними джерелами, у [[1925]]–[[1929]] або [[1936]]–[[1940]] роках), разюче подібний до споруди лазні в Зґєжу, побудованої за проектом Городецького десь у 1926­–1927 роках. Однак документальні підтвердження того, що Городецький є автором палацу «Шамс» — відсутні.
Після відновлення незалежності осів у Варшаві. У 1920-23 роках працював в міністерстві громадських робіт ({{lang-pl|Ministerstwo Robót Publicznych}}. Очолював проекторське бюро [[США|американської]] фірми «Генрі Улен і К°» (інвестиції в розбудову зруйнованого війною міського господарства) з 1925&nbsp;р.<ref name="Т2">''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930)… S. 2</ref> За його кресленнями збудували водонапірну вежу й торгові ряди в [[Пьотркув-Трибунальський|Пьотркові-Трибунальському]], м'ясокомбінат у [[Люблін]]і, лазню у Згєжу (''Zgierz'') та будинок казино в [[Отвоцьк]]у.
 
   
  +
Владислав Городецький похований на римо-католицькому цвинтарі [[Долаб]] у [[Тегеран]]і. На сірому камені викарбували польською мовою [[епітафія|епітафію]] зі словами: «Професор архітектури. Нехай чужа земля йому буде легкою» ({{lang-pl|„Niech mu obca ziemia będzie lekka“}}}"<ref>''Криконюк Катерина''. [http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/74636/# Тегеран. Химери Городецького] // Україна молода. — 2012. — № 89. — 21 червня.</ref>.
1928 року та сама американська компанія запросила Городецького на роботу до [[Персія|Персії]] ([[Іран]]) на посаду головного архітектора «[[Синдикат]]у зі спорудження Перських залізниць». Про його діяльність в Ірані існує багато суперечливої та документально не підтвердженої інформації (нібито в [[Тегеран]]і спорудив залізничний вокзал, палац для шаха, спроектував готель тощо). Справді, палац «Шамс» (входить до архітектурного комплексу Са'ад-Абад у Тегерані), збудований на замовлення [[шах]]а [[Реза Пехлеві|Рези Пехлеві]] (за різними джерелами, [[1925]]–[[1929]] або [[1936]]–[[1940]]), разюче подібний до споруди лазні в Зґєжу, побудованої за проектом Городецького десь у 1926–1927&nbsp;рр. Однак документальні підтвердження того, що Городецький є автором палацу «Шамс»&nbsp;— відсутні.
 
 
Владислав Городецький похований на римо-католицькому цвинтарі [[Долаб]] у [[Тегеран]]і. На сірому камені викарбували польською мовою [[епітафія|епітафію]] зі словами: «Професор архітектури. Нехай чужа земля йому буде легкою» (''«Niech mu obca ziemia będzie lekka»'')"<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/74636/# ''Катерина Криконюк''. Тегеран. Химери Городецького // Україна молода, №&nbsp;89, 21.06.2012]</ref>.
 
   
 
== Архітектурна діяльність в Україні ==
 
== Архітектурна діяльність в Україні ==
  +
В Україні спорудив понад 30 будівель.
[[Файл:St. Nicholas Cathedral, Kiev 02.jpg|thumb|200px|[[Церква Святого Миколая (Київ)|Римо-католицький собор Святого Миколая]].]]
 
[[Файл:House with Chimaeras RU.JPG|thumb|200px|[[Будинок із химерами]]]]
 
[[Файл:ArtSchoolCherkasy.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Єврейська гімназія Городецького]] в місті [[Черкаси]]]]
 
   
  +
* Будинок [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]], по вулиці Михайла Грушевського, 6. Конкурсний проект було виконано петербурзьким архітектором П. С. Бойцовим у 1896 році. В. В. Городецькому було доручено переробити проект, також він змінив розташування будівлі на ділянці. Будівлю зведено в 1897­–1899 роках із застосуванням у центральному [[портал]]і колон класичного давньогрецького [[доричний ордер|доричного ордеру]], а [[горельєф]] у [[фронтон]]і зображує алегорію торжества мистецтв. Пара величних левів стережуть цей храм прекрасного. Споруду виконано з [[бетон]]у виробництва власного бетоного заводу Городецького «Тон». Таким чином будинок музею, спроектований із дотриманням усіх пропорцій та канонів класичної архітектури, є унікальним у своєму роді.
В Україні В.Городецький спорудив понад 30 будівель.
 
   
  +
* [[Церква Святого Миколая (Київ)|Римо-католицький костел Святого Миколая]], по Великій Васильківській вулиці, 75, збудовано в рафінованих формах [[готика|готики]] — з двома шпилястими вежами, традиційними для стилю круглими вікнами — «трояндою», з насиченим ліпним декором. Храм вражає своєю пишністю — спорідненістю зі своїми середньовічними західноєвропейськими братами. Автором конкурсного проекту був Станіслав Воловський, а Городецькому було доручено здійснювати нагляд за будівництвом. В. В. Городецький вніс зміни до проекту без зміни загальної концепції, завдяки чому костел отримав більше декоративних рис. Виконання скульптурних робіт було доручено скульптору [[Еліо Саля]].
* Будинок [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]], по вулиці Грушевського, 6, зведено у 1897–1899 роках із застосуванням у центральному [[портал]]і колон класичного давньогрецького [[доричний ордер|доричного ордеру]], а [[горельєф]] у [[фронтон]]і зображує алегорію торжества мистецтв. Пара величних левів стережуть цей храм прекрасного. Храм виконано у досить класичній манері, якби не те, що зведено його з [[бетон]]у. Справа в тому, що Городецький був власником цементного заводу «Тон» під Києвом і «задля реклами» зводив більшість замовлень винятково зі свого бетону. Тому будинок музею, спроектований з дотриманням усіх пропорцій та канонів класичної архітектури, все ж є унікальним у своєму роді.
 
   
  +
* [[Кенаса в Києві|Караїмська кенаса]], по вулиці [[Вулиця Ярославів Вал|Ярославів Вал]], 7, зведено [[1900]] року в ретельно оздоблених формах і деталях [[мавританський стиль|мавританського стилю]]. Під час реконструкції [[купол]] було знищено.
* [[Церква Святого Миколая (Київ)|Костел Святого Миколая]], по вулиці Великій Васильківській, 75, збудовано у рафінованих формах [[готика|готики]]&nbsp;— з двома шпилястими вежами, традиційними для стилю круглими вікнами&nbsp;— «трояндою», з насиченим ліпним декором. Щодо [[костел]]у, можна зауважити, що у різних джерелах повідомляється про двох різних архітекторів храму. В одних джерелах стверджують про те, що храм зводив саме Городецький, в інших&nbsp;— що його архітектором був Валовський, а Городецький лише керував власне будівництвом. Як би там не було, але храм дійсно вражає своєю пишністю та автентичністю&nbsp;— спорідненістю зі своїми середньовічними західноєвропейськими братами.
 
   
  +
* Монументальні [[фасад]]и колишньої [[Меблева фабрика Йосифа Кімаєра|меблевої фабрики Йосифа Кімаєра]], по [[Вулиця Архітектора Городецького|вулиці Архітектора Городецького]], 13, та колишнього прибуткового будинку, по [[Вулиця Велика Васильківська|Великій Васильківській вулиці]], 25, споруджених за проектами Городецького. Натомість практична доцільність і простота форм присутні в корпусах колишнього Південноросійського машинобудівного заводу по [[Жилянська вулиця|Жилянській вулиці]], 101, споруджених повністю за проектом Городецького в [[1890-ті|1890-х]] роках.
* [[Кенаса в Києві|Караїмська кенаса]], по вулиці [[Вулиця Ярославів Вал|Ярославів Вал]], 7, зведено [[1900]] року в ретельно оздоблених формах і деталях [[мавританський стиль|мавританського стилю]]. На жаль, під час реконструкції [[купол]] було знищено.
 
   
  +
* Будівлі Введенської каналізаційної насосної станції на [[Поділ|Подолі]] (стара станція — 1894 та нова станці — 1912 роки) та споруджував цементний завод «Фор». Також Городецький спорудив у спрощених формах (1908 рік) виробничі приміщення пивзаводу Маррів.
* Монументальні [[фасад]]и колишньої [[Меблева фабрика Йосифа Кімаєра|меблевої фабрики Йосифа Кімаєра]], по вулиці [[Вулиця Архітектора Городецького|Архітектора Городецького]], 13, та колишнього прибуткового будинку, по вулиці [[Вулиця Велика Васильківська|Великій Васильківській]], 25, споруджених за проектами Городецького. Натомість практична доцільність і простота форм присутні в корпусах колишнього Південноросійського машинобудівного заводу по вулиці [[Жилянська вулиця|Жилянській]], 101, споруджених повністю за проектом Городецького у [[1890-ті|1890-х]] роках.
 
   
  +
* Найбільшу славу принесла Городецькому найоригінальніша споруда XX століття в Києві — [[Будинок з химерами|власний прибутковий будинок]], зведений ним по [[Банкова вулиця|Банковій вулиці]], 10 у стилі [[модерн]] у 1901­–1903 роках. Розташований на стрімкому крутосхилі і тому — на три поверхи з вулиці і на шість — з двору, розкритий на всі чотири боки різними асиметричними фасадами, будинок Городецького вражає уяву кожного, хто його бачить. Раціонально розпланований, технічно досконалий будинок оздоблений ззовні і зсередини безліччю скульптурних прикрас. Їх виконав талановитий італійський скульптор і близький друг архітектора — Еліо Саля, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві. Новація полягала в тому, що всі оздоби виготовлено з цементу — найпередовішого матеріалу сторіччя, і в тому, що скульптор проходив вже по готовому твору карбом, залишаючи авторську руку, надаючи поверхні виду натурального каменю. Справжній зоопарк прикрасив фасади будинку на Банковій: голови слонів та носорогів, ящірки та жаби, [[пітон]] і [[крокодил]], [[пантера]] й орли, нарешті величезні квітки [[латаття]], казкові риби, [[Козуля|козулі]] й дівчата в ретельно й дотепно продуманих та не менш майстерно виконаних композиціях створили незабутній фантастичний образ будинку-казки.
* Будівлі Введенської каналізаційної насосної станції на [[Поділ|Подолі]] (стара станція&nbsp;— 1894 та нова станці&nbsp;— 1912 роки) та споруджував цементний завод «Фор». Також Городецький спорудив у спрощених формах (1908 рік) виробничі приміщення пивзаводу Маррів.
 
   
  +
* Керував розбудовою вулиць [[Вулиця Архітектора Городецького|Миколаївської]], [[Ольгинська вулиця (Київ)|Ольгінської]], [[Вулиця Заньковецької (Київ)|Мерінговської]] в Києві. Автор деяких проектів на Волині{{sfn|Trybowski|1962|s=2.}}.
* Найбільшу славу принесла Городецькому найоригінальніша споруда XX століття у Києві&nbsp;— [[Будинок з химерами|власний прибутковий будинок]], зведений ним по [[Банкова вулиця|вулиці Банковій]], 10 у стилі [[модерн]] у 1901–1903 роках. Розташований на стрімкому крутосхилі і тому&nbsp;— на три поверхи з вулиці і на шість&nbsp;— із двору, розкритий на всі чотири боки різними асиметричними фасадами, будинок Городецького вражає уяву кожного, хто його бачить. Раціонально розпланований, технічно досконалий будинок оздоблений ззовні і зсередини безліччю скульптурних прикрас. Їх виконав талановитий італійський скульптор і близький друг архітектора&nbsp;— [[Еліо Саля]] ([[1864]]–[[1920]]), співавтор усіх архітектурних творів Городецького у Києві. Новація полягала в тому, що всі оздоби виготовлено з цементу&nbsp;— найпередовішого матеріалу сторіччя, і в тому, що скульптор проходив вже по готовому твору карбом, залишаючи авторську руку, надаючи поверхні виду натурального каменю. Справжній зоопарк прикрасив фасади будинку на Банковій: голови слонів та носорогів, ящірки та жаби, пітон і крокодил, пантера й орли, нарешті величезні квітки латаття, казкові риби, косулі й дівчата в ретельно й дотепно продуманих та не менш майстерно виконаних композиціях створили незабутній фантастичний образ будинку-казки.
 
   
  +
* У 1924 році відбудовано [[Вишнівецький палац]] під його керівництвом
* Керував розбудовою вулиць Миколаївської, Ольгінської, Мерінговської у Києві. Автор деяких проектів на Волині.<ref name="Т2">''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930)… S. 2</ref>
 
   
* Будував гімназії в [[Умань|Умані]] та [[Черкаси|Черкасах]] (також торгово-виставкову палату, бойню) в [[Мошни|Мошнах]]&nbsp;— лікарню<ref>http://www.derev.org.ua/cherkas/moshny.htm</ref>, в [[Шпиків|Шпикові]]&nbsp;— цукровий завод, зразкова холодильня в [[Рахни-Лісові|Рахнах-Лісових]], [[ґуральня]] та ректифікаторня [[Байбузи|Байбузах]], в Печері&nbsp;— [[мавзолей Потоцьких]], в [[Євпаторія|Євпаторії]]&nbsp;— власну віллу (автор проекту<ref name="Т2">''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930)… S. 2</ref>), мавзолеї у [[краснодар|Єкатєрінодарі]], графа Вітте у Києві<ref name="Т2">''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930)… S. 2</ref> тощо.
+
* Збудував гімназії в [[Умань|Умані]] та [[Черкаси|Черкасах]] (також торгово-виставкову палату, бойню), у [[Мошни|Мошнах]] — лікарню<ref>http://www.derev.org.ua/cherkas/moshny.htm</ref>, у [[Шпиків|Шпикові]] — цукровий завод, зразкову холодильнб в [[Рахни-Лісові|Рахнах-Лісових]], [[ґуральня|ґуральню]] та ректифікаторню в [[Байбузи|Байбузах]], у Печері — [[мавзолей Потоцьких]], в [[Євпаторія|Євпаторії]] — власну віллу (автор проекту{{sfn|Trybowski|1962|s=2.}}), мавзолеї в [[краснодар|Єкатєрінодарі]], графа Вітте у Києві{{sfn|Trybowski|1962|s=2.}} тощо.
  +
  +
<gallery widths=180 heights=180>
  +
Міський музей Київ 1911.jpg|Міський музей
  +
St. Nicholas Cathedral, Kiev 02.jpg|[[Церква Святого Миколая (Київ)|Римо-католицький костел Святого Миколая]]
  +
House with Chimaeras RU.JPG|[[Будинок із химерами]]
  +
ArtSchoolCherkasy.JPG|[[Єврейська гімназія Городецького]] в місті [[Черкаси]]
  +
Караїмська кенаса Київ 1911.jpg|Караїмська кенаса, Київ, 1911
  +
Городецького Архітектора вул., 13 DSC 5494.JPG|Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра
  +
</gallery>
   
 
== Вшанування пам'яті ==
 
== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Будинок із химерами (срібна монета).jpg|міні|ліворуч|120пкс|Срібна монета номіналом 10 гривень, випущена НБУ до 150-річчя архітектора]]
+
[[Файл:Будинок із химерами (срібна монета).jpg|міні|120пкс|Срібна монета номіналом 10 гривень, випущена НБУ до 150-річчя архітектора]]
[[Вулиця Архітектора Городецького|Вулиця в центрі Києва]], яку він проектував, на якій стоять споруджені за його кресленнями будинки, де він жив, названо ім'ям Архітектора Городецького.
 
   
  +
[[Вулиця Архітектора Городецького|Вулицю в центрі Києва]], яку він проектував, на якій стоять споруджені за його кресленнями будинки, де він жив, названо на честь Архітектора Городецького.
До 150-річчя автора [[Національний банк України]] випустив 2 пам'ятні монети: срібну монету номіналом 10 гривень та 5-гривневу монету з нейзильберу.<ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/list
 
  +
Пам'ятні монети України]</ref> Також у день 150-річчя Городецького [[Тематичні малюнки Google|логотип пошуковика]] Google було змінено на тематичний малюнок.
 
  +
До 150-річчя архітектора [[Національний банк України]] випустив дві пам'ятні монети: срібну монету номіналом 10 гривень та 5-гривневу монету з нейзильберу<ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/list Пам'ятні монети України]</ref>. Також у день 150-річчя Городецького [[Тематичні малюнки Google|логотип пошуковика]] Google було змінено на тематичний малюнок.
  +
  +
4 червня 2015 року, на честь 152-ї річниці з дня народження архітектора, спільнотою «Історія Вінниці» відкрито пам'ятну дошку в його рідному селі [[Шолудьки]]<ref>[http://www.5.ua/kultura/Na-Vinnychchyni-vstanovyly-pamiatnu-doshku-Vladyslavu-Horodetskomu-82913.html На Вінниччині встановили пам'ятну дошку Владиславу Городецькому (відео)] // 5 канал. — 2015. — 5 червня.</ref>.
   
 
== Публікації ==
 
== Публікації ==
* [[Малаков Дмитро Васильович|Д. Малаков]]. «Архітектор Городецький. Архівні розвідки». Київ, «Кий», 1999. 240 с. (1-е видання)
+
* [[Малаков Дмитро Васильович|''Малаков Д. В.'']]. Архітектор Городецький. Архівні розвідки. — 1-ше вид. — {{К.}} : Кий, 1999. — 240 с.
* [[Малаков Дмитро Васильович|Д. Малаков]]. «Архітектор Городецький. Архівні розвідки». Київ, «Кий», 2013. 464 с. (2-е видання, розширене і доповнене)
+
* ''Малаков Д. В.''. Архітектор Городецький. Архівні розвідки. — 2-ге вид., розшир. і доп. — {{К.}} : Кий, 2013. — 464 с.
* [[Малаков Дмитро Васильович|Д. Малаков]]. Городецький. Виклик будівничого (фотоальбом). Київ, «Грані-Т», 2008. 176 с.
+
* ''Малаков Д. В.''. Городецький. Виклик будівничого (фотоальбом). — {{К.}} : Грані-Т, 2008. — 176 с.
* [[Малаков Дмитро Васильович|Д. Малаков]]. 13 київських зустрічей з Городецьким (путівник). Київ, «Грані-Т», 2011. 64 с.
+
* ''Малаков Д. В.''. 13 київських зустрічей з Городецьким (путівник). — {{К.}} : Грані-Т, 2011. — 64 с.
* Дитячі роки Владислава описані в книзі для дітей «Катерина Лебедєва про Богдана Хмельницького, Мері Рід, Владислава Городецького, Вірджинію Вулф, Девіда Боуї» / [[Катерина Лебедєва|К.Лебедєва]].&nbsp;Київ : [[Грані-Т]], 2008.&nbsp;— 96 c.: іл.&nbsp;— (Серія «[[Життя видатних дітей]]»).&nbsp;— ISBN 978-966-2923-77-3.&nbsp;— ISBN 978-966-465-128-5.
+
* Дитячі роки Владислава описані в книзі для дітей «Катерина Лебедєва про Богдана Хмельницького, Мері Рід, Владислава Городецького, Вірджинію Вулф, Девіда Боуї» / [[Катерина Лебедєва|К. Лебедєва]]. {{К.}} : [[Грані-Т]], 2008. — 96 c. : іл. — («[[Життя видатних дітей]]»). {{s|ISBN 978-966-2923-77-3;}} {{s|ISBN 978-966-465-128-5.}}
* Сюжет історико-містичної книги Олеся Ільченка «Місто з Химерами» (Київ: [[Грані-Т]], 2010) побудований на основі біографії Владислава Городецького.
+
* Сюжет історико-містичної книги Олеся Ільченка «Місто з Химерами» (— К.: [[Грані-Т]], 2010) побудований на основі біографії Владислава Городецького.
  +
<gallery>
 
  +
<gallery widths=180 heights=180>
Файл:Arch gorodetskiy.jpg|"Архітектор Городецький. Архівні розвідки"
 
Файл:Vyklyk budivnychogo.jpg|"Городецький. Виклик будівничого"
+
Vyklyk budivnychogo.jpg|Городецький. Виклик будівничого
Файл:13zupynok.jpg|"13 київських зустрічей з Городецьким"
+
13zupynok.jpg|13 київських зустрічей з Городецьким
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Митці і маєтки України]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
+
{{reflist}}
{{Commonscat|Vladyslav Horodets’kyi|Городецький Владислав Владиславович}}
 
 
== Джерело ==
 
* [http://www.oldkyiv.org.ua/data/gorodetsky.php?lang=ua Городецький Владислав. // Сайт історії Києва]
 
* ''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863–1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. {{ref-pl}} S. 2.
 
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{Вікіпосилання}}
{{Портал|Мистецтво}}
 
  +
* [http://www.library.vn.ua/publications/2003/gorodetskiy.html Архітектор століття. Стаття на сайті Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва].
{{Портал|Архітектура}}
 
  +
* [http://www.oldkyiv.org.ua/data/gorodetsky.php?lang=ua Городецький Владислав. // Сайт історії Києва].
* [http://www.library.vn.ua/publications/2003/gorodetskiy.html Архітектор століття. Стаття на сайті Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.&nbsp;А.&nbsp;Тімірязєва]
 
* [http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_009.html#gorodetsky Довідка про В. Городецького на сайті «Архитектор Павел Алешин»]
+
* [http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_009.html#gorodetsky Довідка про В. Городецького на сайті «Архитектор Павел Алешин»].
* [http://www.grani-t.com.ua/books/2030 Альбом «Городецький. Виклик будівничого»]
+
* [http://www.grani-t.com.ua/books/2030 Альбом «Городецький. Виклик будівничого»].
* [http://www.grani-t.com.ua/books/2244 Путівник «13 київських зустрічей з Городецьким»]
+
* [http://www.grani-t.com.ua/books/2244 Путівник «13 київських зустрічей з Городецьким»].
  +
  +
== Джерела ==
  +
* ''Бондаренко Р. І.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gorodecky_V Городецький Владислав Владиславович] // {{ЕІУ|2|170}}
  +
* ''Вечерський В. В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31400 Городецький Владислав Владиславович] // {{ЕСУ}}
  +
* ''Гуцал П.'' Городецький Владислав Владиславович // {{ТЕС|1|400}}
  +
* {{h|Trybowski|1962}}''Trybowski Ignacy.'' Horodecki Władysław Leszek (1863­–1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962. — t. X/1, zeszyt 44. — 160 s. {{ref-pl}}
  +
   
{{ВП-портали|Архітектура|Біографії}}
+
{{ВП-портали|Архітектура|Біографії|Київ|Мистецтво}}
  +
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Городецький Владислав Владиславович}}
 
 
[[Категорія:Польські архітектори]]
 
[[Категорія:Польські архітектори]]
 
[[Категорія:Українські архітектори]]
 
[[Категорія:Українські архітектори]]

Версія за 20:09, 15 лютого 2018

Лешко Дезидерій Владислав Городецький
Vladyslav Horodećkyj.jpg
Народження 23 травня (4 червня) 1863(1863-06-04)с. Шолудьки, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть 3 січня 1930(1930-01-03) (66 років)Тегеран, Іран
Поховання Іран
Національність поляк
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Польща Польща
Праця в містах Київ, Тегеран
Архітектурний стиль модерн, псевдоготика
Найважливіші споруди Будинок із химерами, Церква Святого Миколая (Київ)
Городецький Владислав Владиславович у Вікісховищі?

Лешко Дезидерій Владислав Городе́цький (пол. Leszek Dezydery Władysław Horodecki, 23 травня [4 червня] 1863(18630604), с. Шолудьки, Подільська губернія, Російська імперія — 3 січня 1930, Тегеран, Іран) — український та польський архітектор, підприємець, меценат, поляк за походженням. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді»[1][2].

Біографія

Корніц (Kornic)

Лешко Городецький народився 23 травня (4 червня) 1863(18630604) року в родині польського шляхтича Владислава Городецького-старшого в селі Шолудьки Подільської губернії, нині Немирівський район, Вінницька область, Україна.

Рід Городецьких належав до католицької шляхти гербу Корніц[3][4]. Антоній Городецький, прадід Олександра Віктора Городецького, діда майбутнього архітектора, 1782 року був дідичем земель у Петрашівці та Дубинова на Поділлі[3].

Після закінчення реального училища Святого Павла в Одесі та Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербузі (1890) Городецький переїхав до Києва, де жив і плідно працював впродовж майже 30 років. Архітектор займався не тільки спорудженням будівель за власними проектами, але й здійснював технічний нагляд за будівництвом. У Києві мав посаду міського архітектора[5]. Також Городецький був власником цементного заводу «Тон» під Києвом і зводив більшість замовлень винятково з бетону власного виробництва.

Був власником фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в Сімферополі. Член імператорського товариства мисливців[5].


Життя в еміграції

Після відновлення незалежності Польщі жив у Варшаві. У 1920­–1923 роках працював у міністерстві громадських робіт (пол. Ministerstwo Robót Publicznych. З 1925 року очолював проектне бюро американської фірми «Генрі Улен і К°» (інвестиції в розбудову зруйнованого війною міського господарства)[5]. За його проектом збудували водонапірну вежу й торгові ряди в Пьотркові-Трибунальському, м'ясокомбінат у Любліні, лазню в Згєжу (Zgierz) та будинок казино в Отвоцьку.

1928 року та сама американська компанія запросила Городецького на роботу до Персії (Ірану) на посаду головного архітектора «Синдикату зі спорудження Перських залізниць». Там він спроектував Тегеранський залізничний вокзал. Про іншу діяльність Городецького в Ірані існує багато суперечливої та документально не підтвердженої інформації (нібито, у Тегерані він спорудив палац для шаха, спроектував готель тощо). Справді, палац «Шамс» (входить до архітектурного комплексу Са'ад-Абад у Тегерані), збудований на замовлення шаха Рези Пехлеві (за різними джерелами, у 19251929 або 19361940 роках), разюче подібний до споруди лазні в Зґєжу, побудованої за проектом Городецького десь у 1926­–1927 роках. Однак документальні підтвердження того, що Городецький є автором палацу «Шамс» — відсутні.

Владислав Городецький похований на римо-католицькому цвинтарі Долаб у Тегерані. На сірому камені викарбували польською мовою епітафію зі словами: «Професор архітектури. Нехай чужа земля йому буде легкою» (пол. „Niech mu obca ziemia będzie lekka“}"[6].

Архітектурна діяльність в Україні

В Україні спорудив понад 30 будівель.

  • Будинок Національного художнього музею України, по вулиці Михайла Грушевського, 6. Конкурсний проект було виконано петербурзьким архітектором П. С. Бойцовим у 1896 році. В. В. Городецькому було доручено переробити проект, також він змінив розташування будівлі на ділянці. Будівлю зведено в 1897­–1899 роках із застосуванням у центральному порталі колон класичного давньогрецького доричного ордеру, а горельєф у фронтоні зображує алегорію торжества мистецтв. Пара величних левів стережуть цей храм прекрасного. Споруду виконано з бетону виробництва власного бетоного заводу Городецького «Тон». Таким чином будинок музею, спроектований із дотриманням усіх пропорцій та канонів класичної архітектури, є унікальним у своєму роді.
  • Римо-католицький костел Святого Миколая, по Великій Васильківській вулиці, 75, збудовано в рафінованих формах готики — з двома шпилястими вежами, традиційними для стилю круглими вікнами — «трояндою», з насиченим ліпним декором. Храм вражає своєю пишністю — спорідненістю зі своїми середньовічними західноєвропейськими братами. Автором конкурсного проекту був Станіслав Воловський, а Городецькому було доручено здійснювати нагляд за будівництвом. В. В. Городецький вніс зміни до проекту без зміни загальної концепції, завдяки чому костел отримав більше декоративних рис. Виконання скульптурних робіт було доручено скульптору Еліо Саля.
  • Будівлі Введенської каналізаційної насосної станції на Подолі (стара станція — 1894 та нова станці — 1912 роки) та споруджував цементний завод «Фор». Також Городецький спорудив у спрощених формах (1908 рік) виробничі приміщення пивзаводу Маррів.
  • Найбільшу славу принесла Городецькому найоригінальніша споруда XX століття в Києві — власний прибутковий будинок, зведений ним по Банковій вулиці, 10 у стилі модерн у 1901­–1903 роках. Розташований на стрімкому крутосхилі і тому — на три поверхи з вулиці і на шість — з двору, розкритий на всі чотири боки різними асиметричними фасадами, будинок Городецького вражає уяву кожного, хто його бачить. Раціонально розпланований, технічно досконалий будинок оздоблений ззовні і зсередини безліччю скульптурних прикрас. Їх виконав талановитий італійський скульптор і близький друг архітектора — Еліо Саля, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві. Новація полягала в тому, що всі оздоби виготовлено з цементу — найпередовішого матеріалу сторіччя, і в тому, що скульптор проходив вже по готовому твору карбом, залишаючи авторську руку, надаючи поверхні виду натурального каменю. Справжній зоопарк прикрасив фасади будинку на Банковій: голови слонів та носорогів, ящірки та жаби, пітон і крокодил, пантера й орли, нарешті величезні квітки латаття, казкові риби, козулі й дівчата в ретельно й дотепно продуманих та не менш майстерно виконаних композиціях створили незабутній фантастичний образ будинку-казки.

Вшанування пам'яті

Срібна монета номіналом 10 гривень, випущена НБУ до 150-річчя архітектора

Вулицю в центрі Києва, яку він проектував, на якій стоять споруджені за його кресленнями будинки, де він жив, названо на честь Архітектора Городецького.

До 150-річчя архітектора Національний банк України випустив дві пам'ятні монети: срібну монету номіналом 10 гривень та 5-гривневу монету з нейзильберу[8]. Також у день 150-річчя Городецького логотип пошуковика Google було змінено на тематичний малюнок.

4 червня 2015 року, на честь 152-ї річниці з дня народження архітектора, спільнотою «Історія Вінниці» відкрито пам'ятну дошку в його рідному селі Шолудьки[9].

Публікації

  • Малаков Д. В.. Архітектор Городецький. Архівні розвідки. — 1-ше вид. — К. : Кий, 1999. — 240 с.
  • Малаков Д. В.. Архітектор Городецький. Архівні розвідки. — 2-ге вид., розшир. і доп. — К. : Кий, 2013. — 464 с.
  • Малаков Д. В.. Городецький. Виклик будівничого (фотоальбом). — К. : Грані-Т, 2008. — 176 с.
  • Малаков Д. В.. 13 київських зустрічей з Городецьким (путівник). — К. : Грані-Т, 2011. — 64 с.
  • Дитячі роки Владислава описані в книзі для дітей «Катерина Лебедєва про Богдана Хмельницького, Мері Рід, Владислава Городецького, Вірджинію Вулф, Девіда Боуї» / К. Лебедєва. — К. : Грані-Т, 2008. — 96 c. : іл. — («Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3; — ISBN 978-966-465-128-5.
  • Сюжет історико-містичної книги Олеся Ільченка «Місто з Химерами» (— К.: Грані-Т, 2010) побудований на основі біографії Владислава Городецького.

Див. також

Примітки

  1. Киев возвращает способность удивляться, interesniy.kiev.ua // Киевский Гауди, построивший киевский Нотр-Дам (рос.)
  2. Google отметил день рождения «киевского Гауди» химерами в логотипе, tsn.ua (рос.)
  3. а б Rodzina. Herbarz szlachty polskiej / Uruski S. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908. — T. 5 : Horodecki herbu Kornic. — S. 191. (пол.)
  4. Herbarz polski / Boniecki, A.; Reiski, A. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1904. — T. 7 : Horodeccy — S. 850. (пол.)
    Антоній Городецький (? — ?) → Стефан Городецький (? — ?) → Ян Іґнатій Городецький (? — ?) → Олександр Віктор Городецький (? — ?) → Владислав Городецький (? — ?) → Лешек Дезидерій Владислав Городецький (1863­–1930)
  5. а б в г д е Trybowski, 1962, с. 2.
  6. Криконюк Катерина. Тегеран. Химери Городецького // Україна молода. — 2012. — № 89. — 21 червня.
  7. http://www.derev.org.ua/cherkas/moshny.htm
  8. Пам'ятні монети України
  9. На Вінниччині встановили пам'ятну дошку Владиславу Городецькому (відео) // 5 канал. — 2015. — 5 червня.

Посилання

Джерела