Відмінності між версіями «Готичне письмо»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(правопис, надуживання пасивними формами, повторення)
Рядок 5: Рядок 5:
 
З початку [[книгодрукування|друкарства]] з'явилися набірні готичні [[шрифт]]и - знаменита [[Біблія Гутенберга]] була набрана варіантом [[текстура (шрифт)|текстури]]. В Італії перші друковані книги з готичним шрифтом з'явилися в [[1473]] р. (це були твори [[Хуан де Торквемада|Х. де Торквемади]] і [[Роберто Караччіоло|Р. Караччіоло]]) <ref>[http://books.google.com/books?id=hAE9AAAAIAAJ The Printed Book of the Renaissance.] - P. 11</ref>.
 
З початку [[книгодрукування|друкарства]] з'явилися набірні готичні [[шрифт]]и - знаменита [[Біблія Гутенберга]] була набрана варіантом [[текстура (шрифт)|текстури]]. В Італії перші друковані книги з готичним шрифтом з'явилися в [[1473]] р. (це були твори [[Хуан де Торквемада|Х. де Торквемади]] і [[Роберто Караччіоло|Р. Караччіоло]]) <ref>[http://books.google.com/books?id=hAE9AAAAIAAJ The Printed Book of the Renaissance.] - P. 11</ref>.
   
Сама назва (від «[[варвари|варварського]]» народу [[готи|готський]], насправді не має ніякого відношення до цього шрифту) було запропоновано в [[XV століття]] діячами [[Італія|італійського]] [[Ренесанс|відродження]], що вважали такі шрифти «варварськими» і протиставляли їх [[Стародавній Рим|давньоримській]] писемності. У романських і східноєвропейських країнах [[антиква]] була прийнята відразу, однак у німецьких народів (а також у народів, що перебувають під культурним домінуванням останніх - [[фіни|фінів]], [[естонці]]в, [[латиші]]в і т. д.) як «варварський шрифт» з тих же причин стала застосовуватися [[фрактура]] (різновид готичного письма), при цьому вона чітко протиставлялася антикві як відмінна система писемності і ніколи не використовувалася для письма на мовах, де вона не використовувалася (наприклад, німецько-латинські, німецько-французькі чи німецько-чеські тексти (словники, [[Білінгва|білінгви]] або [[Глоса|глоси]]) писалися фрактурою для німецької та антиквою для латинської, французької або чеської). Надалі відмову від фрактури було пов'язано (частково) з буржуазними революціями - [[голландці]] відмовилися від фрактури під час [[Нідерландська революція|нідерландської революції]], [[англійці]] і [[шотландці]] під час [[Англійська революція|англійської революції]], [[шведи]] під час «[[Ера свобод|ери свобод]]» у середині [[XVIII століття]], в Норвегії та Данії фрактура до кінця [[XIX століття]], в Німеччині до середини [[XX століття]], хоча антиква активно використовувалася з кінця [[XIX століття]].
+
Саму назву (від «[[варвари|варварського]]» народу [[готи|готський]], насправді не має жодного стосунку до цього шрифту) запропонували в [[XV століття|XV столітті]] діячами [[Італія|італійського]] [[Ренесанс|відродження]], що вважали такі шрифти «варварськими» і протиставляли їх [[Стародавній Рим|давньоримській]] писемності. У романських і східноєвропейських країнах [[антиква]] прийнялась відразу, однак у німецьких народів (а також у народів, що перебували під культурним домінуванням останніх - [[фіни|фінів]], [[естонці]]в, [[латиші]]в і т. д.) як «варварський шрифт» з тих же причин стала застосовуватися [[фрактура]] (різновид готичного письма), при цьому вона чітко протиставлялася антикві як відмінна система писемності і ніколи не вживалася для письма мовами, де вона не використовувалася (наприклад, німецько-латинські, німецько-французькі чи німецько-чеські тексти (словники, [[Білінгва|білінгви]] або [[Глоса|глоси]]) писалися фрактурою для німецької та антиквою для латинської, французької або чеської). Надалі відмову від фрактури було пов'язано (частково) з буржуазними революціями - [[голландці]] відмовилися від фрактури під час [[Нідерландська революція|нідерландської революції]], [[англійці]] і [[шотландці]] під час [[Англійська революція|англійської революції]], [[шведи]] під час «[[Ера свобод|ери свобод]]» у середині [[XVIII століття]], в Норвегії та Данії фрактура до кінця [[XIX століття]], в Німеччині до середини [[XX століття]], хоча антиква активно використовувалася з кінця [[XIX століття]].
   
З [[XVI століття]] готичне письмо поступово витіснялося шрифтами на основі [[антиква|антикви]], близькими до сучасних; найдовше (до [[1918]] і почасти до [[1945]]) готичний шрифт зберігався в Німеччині і в Латвії (латиська мова офіційно була переведена з готичного шрифту на антиква в 1926 році, а німецькі видання в Латвії та Естонії продовжували друкуватися готичним шрифтом і після цього). Широко вживався в [[Німеччина|Німеччині]] перед [[XX століття]]. Заборонений під час [[Третій рейх|Третього рейху]] в 1941 році. У Німеччині вживалися майже до середини XX століття. Зараз готичні шрифти використовуються в декоративних цілях, а також для деяких математичних позначень.
+
З [[XVI століття]] готичне письмо поступово заступалося шрифтами на основі [[антиква|антикви]], близькими до сучасних; найдовше (до [[1918]] і почасти до [[1945]]) готичний шрифт зберігався в Німеччині і в Латвії (латиська мова офіційно була переведена з готичного шрифту на антикву в 1926 році, а німецькі видання в Латвії та Естонії продовжували друкуватися готичним шрифтом і після цього). Широко вживався в [[Німеччина|Німеччині]] перед [[XX століття]]. Заборонений під час [[Третій рейх|Третього рейху]] в 1941 році. У Німеччині вживалися майже до середини XX століття. Зараз готичні шрифти використовуються в декоративних цілях, а також для деяких математичних позначень.
   
Загальний вигляд готичних символів визначається використанням приборів для писання [[гусак|гусячим]] [[пір'ям|пір'я]], обрізаних по діагоналі. Друкарська кромка в більшості випадків розташовується під кутом 45 ° до базової лінії рядка.
+
Загальний вигляд готичних символів визначається використанням приборів для писання [[гусак|гусячим]] [[пір'ям|пір'я]]<nowiki/>м, обрізаних по діагоналі. Друкарська кромка в більшості випадків розташовується під кутом 45 ° до базової лінії рядка.
   
 
Букви розташовані дуже щільно і ширина штрихів близька до ширини міжштрихових проміжків - це пояснюється необхідністю економії дорогого [[пергамент]]у (звідси англійська назва готичного письма - {{langi | en | Blackletter}}). Широко використовуються [[лігатура (з'єднання літер)|лігатури]] і скорочення.
 
Букви розташовані дуже щільно і ширина штрихів близька до ширини міжштрихових проміжків - це пояснюється необхідністю економії дорогого [[пергамент]]у (звідси англійська назва готичного письма - {{langi | en | Blackletter}}). Широко використовуються [[лігатура (з'єднання літер)|лігатури]] і скорочення.

Версія за 17:28, 26 січня 2020

Латинська Біблія, 1407, Англія
Готичні шрифти

Готи́чні шрифти́ (від іт. gotico — готський) — рукописні шрифти, що виникли у Франції та Німеччині в середині ХІ століття. З появою друку — набірні.

З початку друкарства з'явилися набірні готичні шрифти - знаменита Біблія Гутенберга була набрана варіантом текстури. В Італії перші друковані книги з готичним шрифтом з'явилися в 1473 р. (це були твори Х. де Торквемади і Р. Караччіоло) [1].

Саму назву (від «варварського» народу готський, насправді не має жодного стосунку до цього шрифту) запропонували в XV столітті діячами італійського відродження, що вважали такі шрифти «варварськими» і протиставляли їх давньоримській писемності. У романських і східноєвропейських країнах антиква прийнялась відразу, однак у німецьких народів (а також у народів, що перебували під культурним домінуванням останніх - фінів, естонців, латишів і т. д.) як «варварський шрифт» з тих же причин стала застосовуватися фрактура (різновид готичного письма), при цьому вона чітко протиставлялася антикві як відмінна система писемності і ніколи не вживалася для письма мовами, де вона не використовувалася (наприклад, німецько-латинські, німецько-французькі чи німецько-чеські тексти (словники, білінгви або глоси) писалися фрактурою для німецької та антиквою для латинської, французької або чеської). Надалі відмову від фрактури було пов'язано (частково) з буржуазними революціями - голландці відмовилися від фрактури під час нідерландської революції, англійці і шотландці під час англійської революції, шведи під час «ери свобод» у середині XVIII століття, в Норвегії та Данії фрактура до кінця XIX століття, в Німеччині до середини XX століття, хоча антиква активно використовувалася з кінця XIX століття.

З XVI століття готичне письмо поступово заступалося шрифтами на основі антикви, близькими до сучасних; найдовше (до 1918 і почасти до 1945) готичний шрифт зберігався в Німеччині і в Латвії (латиська мова офіційно була переведена з готичного шрифту на антикву в 1926 році, а німецькі видання в Латвії та Естонії продовжували друкуватися готичним шрифтом і після цього). Широко вживався в Німеччині перед XX століття. Заборонений під час Третього рейху в 1941 році. У Німеччині вживалися майже до середини XX століття. Зараз готичні шрифти використовуються в декоративних цілях, а також для деяких математичних позначень.

Загальний вигляд готичних символів визначається використанням приборів для писання гусячим пір'ям, обрізаних по діагоналі. Друкарська кромка в більшості випадків розташовується під кутом 45 ° до базової лінії рядка.

Букви розташовані дуже щільно і ширина штрихів близька до ширини міжштрихових проміжків - це пояснюється необхідністю економії дорогого пергаменту (звідси англійська назва готичного письма - Blackletter). Широко використовуються лігатури і скорочення.

Вирізняються особливим способом написання латинських літер. Існує багато варіантів, проте основні характерні особливості — це незграбна й подовжена форма, широкі штамби, сильна контрастність. Такі якості (видовженість та «ламаність») в часи виникнення забезпечували економію місця при письмі на пергаменті, що тоді був доволі дорогим.

Не слід плутати готичне письмо з готським письмом, а також із шрифтами без зарубок (такими як Century Gothic), які також інколи називають готичними.

Основні різновиди готичного письма:

  1. Текстура (нім. Textur, лат. Textualis) - гостре письмо;
  2. Фрактура (нім. Fraktur) - гостре письмо з ламаними обрисами;
  3. Швабахер (нім. Schwabacher), або бастарда - ламане письмо із заокругленими контурами деяких букв;
  4. Ротунда або круглоготичне (італ. Rotunda, нім. Rundgotisch) - перехідний вид письма від готичного до антикви.
  5. Куррент (готичний курсив). З початку 20 ст. як стандартний готичний курсив прийнятий «шрифт Зюттерліна», de: Sütterlinschrift.

Примітки

Посилання