Готтентоти: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м (робот додав: cs:Hotentoti) |
м (робот додав: sl:Kojkojni) |
||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
[[ru:Готтентоты]] |
[[ru:Готтентоты]] |
||
[[sh:Hotentoti]] |
[[sh:Hotentoti]] |
||
[[sl:Kojkojni]] |
|||
[[sv:Khoikhoi]] |
[[sv:Khoikhoi]] |
||
[[zh-yue:科伊科伊人]] |
[[zh-yue:科伊科伊人]] |
Версія за 18:39, 6 травня 2008
Готтентоти (самоназва кой-коїн "люди людей", кхої) – койсанський народ на піввденному заході Африки.
Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія
Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і ПАР (2 тис. чоловік).
Поділяються на групи наа і метисів-рехобот.
Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім’ї.
Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.
Етнічна історія
Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом 17-19 століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 1904-07 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.
На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають – працюють переважно по найму на фермах європейців та в містах.
Господарство, культура і соціальна організація
Традиційне заняття – відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у 19-20 ст.ст. стали освоювати землеробство.
Традиційне поселення – крааль.
Жили сільськими общинами (декілька самостійних родин). Форма влади – вождество.
![]() |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |