Готторпський глобус: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Робот: вибрана стаття de:Gottorfer Riesenglobus; косметичні зміни)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл: Gottorper Globus 01.JPG | thumb | 200px | Великий Готорпський глобус в експозиції [[Кунсткамера | Кунсткамери]].]]
[[Файл: Gottorper Globus 01.JPG | thumb | 200px | Великий Готорпський глобус в експозиції [[Кунсткамера|Кунсткамери]].]]


'''Великий Готорпський (академічний) глобус-планетарій''' - перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей | Політехнічного музею]]</ref>.
'''Великий Готорпський (академічний) глобус-планетарій''' - перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей|Політехнічного музею]]</ref>.


== Історія ==
== Історія ==


Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський | Фрідріха III]] в 1651 р. Автор проекту - [[Олеарій | Адам Олеарій]] (1599-1671). В 1651-1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662-1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський | Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готорпський | Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий | Петру Великому]]. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Ref>
Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський|Фрідріха III]] в 1651 р. Автор проекту - [[Олеарій|Адам Олеарій]] (1599-1671). В 1651-1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662-1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський|Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готорпський|Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий|Петру Великому]]. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Ref>


У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб | І.Я. Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.
У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб|І.Я. Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.


У 1942-1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.<ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.</Ref> У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р.І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готорпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.
У 1942-1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.<ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.</Ref> У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р.І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готорпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.
Рядок 13: Рядок 13:
== Творці глобуса ==
== Творці глобуса ==


* ''Олеарій (Ольшлегель) Адам'' (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599-1671) - придворний астроном і бібліотекар Готорпського герцога, секретар посольства [[Голштинія | Голштинії]] в Росію 1633-1634 рр. Автор проекта великого глобуса.
* ''Олеарій (Ольшлегель) Адам'' (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599-1671) - придворний астроном і бібліотекар Готорпського герцога, секретар посольства [[Голштинія|Голштинії]] в Росію 1633-1634 рр. Автор проекта великого глобуса.
* ''Беш Андреас'' (Bösch Andreas) - інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
* ''Беш Андреас'' (Bösch Andreas) - інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
* ''Лоренц Карстон'' (Lorenz Karatens) - агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
* ''Лоренц Карстон'' (Lorenz Karatens) - агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
Рядок 28: Рядок 28:
== Див також ==
== Див також ==


* [[Музей М.В. Ломоносова | Музей М.В. Ломоносова]]
* [[Музей М.В. Ломоносова]]
* [[Астрономічна обсерваторія Петербурзької академії наук]]
* [[Астрономічна обсерваторія Петербурзької академії наук]]


Рядок 36: Рядок 36:
{{Карти і глобуси}}
{{Карти і глобуси}}


[[Категорія: Історія науки]]
[[Категорія:Історія науки]]
[[Категорія: Глобуси]]
[[Категорія:Глобуси]]
[[Категорія: Музеї Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Музеї Санкт-Петербурга]]

{{Link FA|de}}


[[da:Gottorpske glober]]
[[da:Gottorpske glober]]

Версія за 13:47, 25 вересня 2011

Великий Готорпський глобус в експозиції Кунсткамери.

Великий Готорпський (академічний) глобус-планетарій - перший і колись найбільший у світі глобус-планетарій, діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії[1].

Історія

Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога Фрідріха III в 1651 р. Автор проекту - Адам Олеарій (1599-1671). В 1651-1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).[2] У 1662-1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, Крістіан Альбрехт, урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства Крістіан Август підписав ордер про передачу глобуса в Петербург як дипломатичного подарунка Петру Великому. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.[3]

У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора І.Я. Шумахера було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.

У 1942-1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.[4] У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р.І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готорпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.

Творці глобуса

  • Олеарій (Ольшлегель) Адам (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599-1671) - придворний астроном і бібліотекар Готорпського герцога, секретар посольства Голштинії в Росію 1633-1634 рр. Автор проекта великого глобуса.
  • Беш Андреас (Bösch Andreas) - інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
  • Лоренц Карстон (Lorenz Karatens) - агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
  • Лоренц Крістіан (Lorenz Christian) - майстер-красномідник, здійснив облицювання і полірування глобуса.
  • Наннен Йохан (Nannen Johann) - годинниковий майстер, творець механізма глобуса.
  • Кох Отто (Koch Otto) - гравер, зробив розмітку на мідній шкалі всередині глобуса.
  • Мюллер Ганс (Müller Hans) - художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

Література

  • Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000.
  • Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005.

Див також

Примітки

  1. За висновком експертної ради Політехнічного музею
  2. Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.
  3. Там же. С. 37.
  4. Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.

Шаблон:Link FA