Відмінності між версіями «Градус Цельсія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Історія: зовнішні посилання)
м (оформлення)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Infobox unit}}
 
{{Infobox unit}}
'''Градус Цельсія''' — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці використовується символ °C. Широко використовується в побуті та медицині.
+
'''Градус Цельсія''' — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці використовується символ °C. Широко використовується в побуті та медицині.
   
Градус Цельсія названий на честь шведського вченого [[Андерс Цельсій|Андерса Цельсія]], який запропонував в [[1742]] нову [[Шкала|шкалу]] для [[вимірювання]] [[температура|температури]]. За [[0 (число)|нуль]] за шкалою Цельсія прийнята [[температура плавлення]] [[лід|льоду]] (та замерзання води), а за 100 градусів — [[температура кипіння]] [[вода|води]] (та конденсації пари) за нормального [[атмосферний тиск|атмосферному тиску]]. Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення [[Лід|льоду]], а за 0° — [[температура кипіння|температуру кипіння]] води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу.
+
Градус Цельсія названий на честь шведського вченого [[Андерс Цельсій|Андерса Цельсія]], який запропонував в [[1742]] нову [[Шкала|шкалу]] для [[вимірювання]] [[температура|температури]]. За [[0 (число)|нуль]] за шкалою Цельсія прийнята [[температура плавлення]] [[лід|льоду]] (та замерзання води), а за 100 градусів — [[температура кипіння]] [[вода|води]] (та конденсації пари) за нормального [[атмосферний тиск|атмосферному тиску]]. Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення [[Лід|льоду]], а за 0° — [[температура кипіння|температуру кипіння]] води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу.
   
Ця шкала є [[Лінійна функція|лінійною]] в інтервалі 0 — 100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.
+
Ця шкала є [[Лінійна функція|лінійною]] в інтервалі 0 — 100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 11: Рядок 11:
 
}}
 
}}
   
1665 року нідерландський фізик [[Християн Гюйгенс]] та англійський фізик [[Роберт Гук]] вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали температури танення льоду та кипіння води. <ref name=Reference1>[http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 Сайт "МАСТЕР КИТ"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420035608/http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 |date=20 квітень 2014 }}. Журнал "Радиодело" 2005`04, статья "О Цельсии бедном замолвите слово", автор М. Лебедев.</ref> <ref name=Reference2>{{cite web
+
1665 року нідерландський фізик [[Християн Гюйгенс]] та англійський фізик [[Роберт Гук]] вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали температури танення льоду та кипіння води.<ref name=Reference1>[http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 Сайт «МАСТЕР КИТ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420035608/http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 |date=20 квітень 2014 }}. Журнал «Радиодело» 2005'04, статья «О Цельсии бедном замолвите слово», автор М. Лебедев.</ref><ref name=Reference2>{{cite web
 
|url = https://web.archive.org/web/20170803141049/www.efishery.ru/node/2359
 
|url = https://web.archive.org/web/20170803141049/www.efishery.ru/node/2359
 
|date = 03 August 2017
 
|date = 03 August 2017
Рядок 20: Рядок 20:
   
 
[[Файл:Anders-Celsius-Head.jpg|thumb|200px|right|Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).]]
 
[[Файл:Anders-Celsius-Head.jpg|thumb|200px|right|Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).]]
[[1742]] року шведський астроном, геолог та метеоролог [[Андерс Цельсій]] ([[1701]]–[[1744]]) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній за 100 °С була прийнята температура замерзання [[Вода|води]] та плавлення льоду, а за 0 °С — температура кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники [[Карл Лінней]] та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0 °С — точка замерзання води, 100 °С — точка кипіння води). Саме у такому вигляді систему було прийнято.
+
[[1742]] року шведський астроном, геолог та метеоролог [[Андерс Цельсій]] ([[1701]]–[[1744]]) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній за 100 °С була прийнята температура замерзання [[Вода|води]] та плавлення льоду, а за 0 °С&nbsp;— температура кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники [[Карл Лінней]] та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0 °С&nbsp;— точка замерзання води, 100 °С&nbsp;— точка кипіння води). Саме у такому вигляді систему було прийнято.
   
За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М. Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми — шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою «шведський термометр», а власне у Швеції — під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімік [[Єнс Якоб Берцеліус|Єнс Якоб Берце́ліус]] у своєму "Посібнику з хімії" назвав шкалу "Цельсієвою" і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.
+
За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М. Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми&nbsp;— шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою «шведський термометр», а власне у Швеції&nbsp;— під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімік [[Єнс Якоб Берцеліус|Єнс Якоб Берце́ліус]] у своєму «Посібнику з хімії» назвав шкалу «Цельсієвою» і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.
   
 
Цельсій у своїй праці «[[Observations of two persistent degrees on a thermometer]]» розповів про свої експерименти, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від [[Атмосферний тиск|атмосферного тиску]]. Він припустив, що позначку °С можна [[Калібрування|відкалібрувати]], знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться [[термометр]].
 
Цельсій у своїй праці «[[Observations of two persistent degrees on a thermometer]]» розповів про свої експерименти, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від [[Атмосферний тиск|атмосферного тиску]]. Він припустив, що позначку °С можна [[Калібрування|відкалібрувати]], знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться [[термометр]].
Рядок 38: Рядок 38:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
+
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 №&nbsp;914.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
 
# [https://web.archive.org/web/20070523105455/http://www1.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/2-1-1/kelvin.html SI brochure, section 2.1.1.5]{{ref-en}}
 
# [https://web.archive.org/web/20070523105455/http://www1.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/2-1-1/kelvin.html SI brochure, section 2.1.1.5]{{ref-en}}
   
Рядок 44: Рядок 44:
 
* [[Кельвін]]
 
* [[Кельвін]]
   
== Примітки ==
+
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
   
==Література==
+
== Література ==
* Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.
+
* Біленко І.&nbsp;І.&nbsp;Фізичний словник.&nbsp;— К.: Вища школа, Головне видав. 1979.&nbsp;— 336 с.
   
 
{{бібліоінформація}}
 
{{бібліоінформація}}

Поточна версія на 06:32, 30 липня 2020

похідна одиниця СІd[1]
Похідна одиниця SI, що має власну назвуd
одиниця вимірювання температури і UCUM derived unitd
Градус Цельсія
Загальна інформація
Названа на честь Андерс Цельсій

CMNS: Градус Цельсія у Вікісховищі

Градус Цельсія — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці використовується символ °C. Широко використовується в побуті та медицині.

Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята температура плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів — температура кипіння води (та конденсації пари) за нормального атмосферному тиску. Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0° — температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу.

Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.

Історія[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Цельсій не винаходив шкалу Цельсія // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 лютого 2020.

1665 року нідерландський фізик Християн Гюйгенс та англійський фізик Роберт Гук вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали температури танення льоду та кипіння води.[2][3]

Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).

1742 року шведський астроном, геолог та метеоролог Андерс Цельсій (17011744) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній за 100 °С була прийнята температура замерзання води та плавлення льоду, а за 0 °С — температура кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники Карл Лінней та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0 °С — точка замерзання води, 100 °С — точка кипіння води). Саме у такому вигляді систему було прийнято.

За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М. Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми — шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою «шведський термометр», а власне у Швеції — під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімік Єнс Якоб Берце́ліус у своєму «Посібнику з хімії» назвав шкалу «Цельсієвою» і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.

Цельсій у своїй праці «Observations of two persistent degrees on a thermometer» розповів про свої експерименти, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від атмосферного тиску. Він припустив, що позначку °С можна відкалібрувати, знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться термометр.

Сучасне визначення[ред. | ред. код]

Вуличний термометр зі шкалою Цельсія.

Початкове визначення градуса Цельсія залежало від значення стандартного атмосферного тиску (температура кипіння води, як і температура плавлення льоду, залежить від тиску). Це не дуже зручно для стандартизації одиниці вимірювання. Тому після прийняття кельвіна основною одиницею вимірювання термодинамічної температури визначення градуса Цельсія було переглянуте.

За сучасним означенням, величина градуса Цельсія дорівнює одному кельвіну, а нуль шкали Цельсія встановлений таким чином, що температура потрійної точки води за шкалою Цельсія становить 0,01 °C. В результаті шкали Цельсія та Кельвіна зсунуті на 273,15 одиниці:

°C = K − 273,15

Температуру за шкалою Цельсія заведено позначати малою латинською літерою t, а термодинамічну температуру — великою латинською літерою T.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
  2. SI brochure, section 2.1.1.5(англ.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
  2. Сайт «МАСТЕР КИТ» Архівовано 20 квітень 2014 у Wayback Machine.. Журнал «Радиодело» 2005'04, статья «О Цельсии бедном замолвите слово», автор М. Лебедев.
  3. Н. Филипецкий (03 August 2017). А ЦЕЛЬСИЙ НИ ПРИ ЧЕМ (ru). Рыболовный промысел на Дальнем Востоке. [неавторитетне джерело]

Література[ред. | ред. код]

  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.