Грейт-Лейк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:41, 2 липня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грейт-Лейк
англ. Great Lake
Грейт-Лейк
41°52′ пд. ш. 146°45′ сх. д. / 41.867° пд. ш. 146.750° сх. д. / -41.867; 146.750Координати: 41°52′ пд. ш. 146°45′ сх. д. / 41.867° пд. ш. 146.750° сх. д. / -41.867; 146.750
Розташування
Країна Flag of Australia (converted).svg Австралійський Союз
Регіон Central Highlands Council[d]
Розташування Тасманія,
Геологічні дані
Тип Водосховище
Розміри
Площа поверхні 176  км²
Висота 1030 м
Довжина 24,6  км
Ширина 12  км
Басейн
Витікають річки Шаннон
Площа басейну 399  км²
Країни басейну Австралія Австралія
Грейт-Лейк. Карта розташування: Австралія
Грейт-Лейк
Грейт-Лейк
Грейт-Лейк (Австралія)
Грейт-Лейк. Карта розташування: Тасманія
Грейт-Лейк
Грейт-Лейк
Грейт-Лейк (Тасманія)

Грейт-Лейк у Вікісховищі?

Грейт-Лейк (англ. Great Lake) — озеро, розташоване в північній частині Центральної височини[en] острова Тасманія (Австралія). Воно являє собою природне озеро[1], яке було значно збільшено в результаті спорудження греблі.

Площа озера — 170 квадратних кілометрів.[1] Тим самим, воно є третім за площею з природних і штучних водойм Тасманії, слідом за озерами Гордон (271 км²) і Педдер (239 км²), які знаходяться на південному заході Тасманії.

Географія[ред. | ред. код]

Вид на Грейт-Лейк із західного берега

В озеро Грейт-Лейк впадає декілька дрібних річок і струмків, а витікає лише одна річка — Шаннон, яка потім тече на південь, впадає в річку Уз, яка, в свою чергу, впадає в річку Дервент. У найпівденнішій частині озера, де з нього витікає річка Шаннон, знаходиться гребля. Крім цього, Грейт-Лейк з'єднаний каналом з сусіднім озером Артурс, яке розташоване з південно-східного боку.

На озері є кілька островів, найбільшими з яких є Рейнолдс, Гауеллс-Нек і Макланаканс-Пойнт.

З південного сходу (з боку Хобарта) до Грейт-Лейк підходить автомобільна дорога Australian Alphanumeric State Route A5.svg (Lake Highway або Highland Lakes Road). Огинаючи озеро з півдня і заходу, вона пролягає на північ у бік Девонпорта. На південний захід від озера Грейт-Лейк від дороги Australian Alphanumeric State Route A5.svg відгалужується дорога Australian Alphanumeric State Route B51.svg (Poatina Road), яка пролягає із східної сторони озера і продовжується на північ до Лонсестоном.

Історія[ред. | ред. код]

1837 Dower Map of Van Dieman's Land or Tasmania - Geographicus - Tazmania-dower-1837.jpg
Magnify-clip.png
Грейт-Лейк на карті 1837 року

Озеро було відоме тасманійським аборигенам з давніх пір. Вони зазвичай приходили в ці краї влітку, щоб полювати на кенгуру і водоплавних птахів. Мабуть, першим з людей європейського походження це озеро побачив мисливець на кенгуру Томас Тумбс — це було в 1815 році. «Офіційне» відкриття озера датується 1817 роком, коли там побував Джон Бомонт, протеже тодішнього лейтенант-губернатора Землі Ван-Дімена (так тоді називалася Тасманія) Томаса Дейві.[2]

На карті Землі Ван-Дімена 1826 року це озеро було позначено як A Large Lake (укр. велике озеро). При цьому ріка, що витікає з нього, вже носила свою нинішню назву Шаннон.[3] На карті 1837 року озеро вже позначено як Грейт-Лейк.

У 1837 році були сильні морози — загинули тисячі дерев в околиці Грейт-Лейк, а саме озеро замерзло.[2]

У 1918 році в місці, де від південного краю Грейт-Лейк витікає річка Шаннон, почалося будівництво греблі Майена. Проект греблі включав в себе безліч контрфорсів арочного типу. Будівництво греблі було завершено в 1922 році.[2] Висота греблі була 12 м, а її довжина — 360 м. На момент споруди в 1922 році вона була другою за величиною греблею такого типу в світі.[4] У 1923 році було закінчено спорудження каналу (Liaweenee Canal), що з'єднує верхів'я річки Уз і західний берег озера Грейт-Лейк.[2]

Риболовля[ред. | ред. код]

Озеро Грейт-Лейк є одним з найпопулярніших місць для рибного лову в Тасманії. В озері водяться два види прісноводної форелі — пструг струмковий (форель струмкова) і пструг райдужний.[5][6] Крім цього, в озері водяться кілька видів галаксій і парагалаксій — galaxias brevipinnis, galaxias truttaceus, paragalaxias eletroides і paragalaxias dissimillis.[5][6]

Пструг струмковий почали запускати в Тасманійські водойми в 1864 році, а в 1870 році 120 екземплярів молодої струмкової форелі було випущено в Грейт-Лейк. Найбільший струмковий пструг, виловлена в Грейт-Лейк, важив 11,5 кг.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Australian Bureau of Statistics: Tasmania, Lakes
  2. а б в г д Miena Dam No.2, Tasmania (PDF). The Engineering Heritage Committee, Tasmania Division, The Institution of Engineers, Australia. Архів оригіналу за 2016-03-06. Процитовано 2013-01-21. 
  3. Chart of Van Dieman's Land. (zoom). London: Engraved & published by Joseph Cross, June 26, 1826 (Digital Collections/Maps, National Library of Australia, www.nla.gov.au). Архів оригіналу за 03.02.2013. Процитовано 22.01.2013. 
  4. Historic Engineering Marker — Miena Dam No.2 (PDF). The Engineering Heritage Committee, Tasmania Division, The Institution of Engineers, Australia. Архів оригіналу за 2013-02-03. Процитовано 2013-01-26. 
  5. а б Fact Sheet for Great Lake excl Canal Bay and Tods Corner (HTML). Tasmania Island Fisheries Service, www.ifs.tas.gov.au. Архів оригіналу за 2011-04-12. Процитовано 2011-09-20. 
  6. а б Great Lake Anglers Access (PDF). Tasmania Island Fisheries Service, www.ifs.tas.gov.au. Архів оригіналу за 2012-12-17. Процитовано 2012-12-12.