Відмінності між версіями «Гродівка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Історичні відомості)
 
Рядок 59: Рядок 59:
   
 
13 липня 1920 року в село зайняла піхота 2-ї групи Клейна яку розбили ВОРХ під Новотроїцьким. 14 липня в Гродівка прибула кавалерія 1-ї групи на чолі з Білаш, яка допомогла загону безпечно вийти в район розташування основних сил махновців.
 
13 липня 1920 року в село зайняла піхота 2-ї групи Клейна яку розбили ВОРХ під Новотроїцьким. 14 липня в Гродівка прибула кавалерія 1-ї групи на чолі з Білаш, яка допомогла загону безпечно вийти в район розташування основних сил махновців.
  +
  +
Див. також: [[Шахти Гродівки]].
   
 
== [[Війна на сході України]] ==
 
== [[Війна на сході України]] ==

Поточна версія на 21:10, 12 грудня 2017

смт Гродівка
Гродівка
Розташування міста Гродівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський
Рада Гродівська селищна рада
Код КОАТУУ: 1422755300
Основні дані
Засноване 1750
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 2506 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 85345-85346
Телефонний код +380 623
Географічні координати 48°15′26″ пн. ш. 37°22′33″ сх. д. / 48.25722° пн. ш. 37.37583° сх. д. / 48.25722; 37.37583Координати: 48°15′26″ пн. ш. 37°22′33″ сх. д. / 48.25722° пн. ш. 37.37583° сх. д. / 48.25722; 37.37583
Висота над рівнем моря 142 м
Водойма р. Казенний Торець, Журавка
Відстань
Найближча залізнична станція: Гродівка
До станції: 7,2 км
До райцентру:
 - залізницею: 12 км
 - автошляхами: 18,5 км
До обл. центру:
 - фізична: 42,4 км
 - залізницею: 54 км
 - автошляхами: 50,2 км
Селищна влада
Адреса 85345, смт Гродівка, вул. Донецька, 97
Голова селищної ради Руденко Людмила Петрівна
Карта
Гродівка. Карта розташування: Україна
Гродівка
Гродівка
Гродівка. Карта розташування: Донецька область
Гродівка
Гродівка

Гро́дівка — селище міського типу Покровського району Донецької області. Орган місцевого самоврядування підпорядковане — Гродівська селищна рада.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Розташоване біля витоків річки Казенний Торець та на річці Журавка, за 50 км від Донецька.

Історичні відомості[ред.ред. код]

За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 3291 особа (1702 чоловічої статі та 1589 — жіночої), налічувалось 463 дворових господарства, існувала православна церква, відбувались 3 ярмарки на рік й базари[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Селидівської волості мешкало 3640 осіб, налічувалось 637 дворових господарств, існували православна церква, школа й 9 лавок, відбувались 3 ярмарки на рік[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5713 осіб (2857 чоловічої статі та 2856 — жіночої), з яких 5507 — православної віри[4].

У 1908 році в селі, центрі Гродівської волості, мешкало 5411 осіб (2709 чоловічої статі та 2712 — жіночої), налічувалось 950 дворових господарств[5].

У лютому 1919 року отаман Охтирський Матвій звільнив село від білогвардійців.

25 травня 1920 загін махновців чисельністю 300 шабель зайняли Гродівку.[6]

13 липня 1920 року в село зайняла піхота 2-ї групи Клейна яку розбили ВОРХ під Новотроїцьким. 14 липня в Гродівка прибула кавалерія 1-ї групи на чолі з Білаш, яка допомогла загону безпечно вийти в район розташування основних сил махновців.

Див. також: Шахти Гродівки.

Війна на сході України[ред.ред. код]

31 січня 2015-го загинули під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» поблизу Гродівки молодший сержант 43-ї бригади Микола Пономаренко, старші солдати Павло Антоненко та Воропай Василь[7][8].

10 лютого 2015 року в результаті проросійськими обстрілу бойовиками Гродівки поранено 8 мирних жителів, серед них одна дитина[9].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення смт становило 3163 особи, з них 86,91 % зазначили рідною мову українську, 12,77 % — російську, 0,09 % — білоруську та 0,03 % — вірменську мову[10].

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися:

Загинули:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 913) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 15-1)
  6. В. Ф. Белаш, А. В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр. 88
  7. «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. zsu-info.com. Процитовано 2016-06-27. 
  8. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 2016-06-27. 
  9. Бойовики обстріляли Гродівку
  10. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua