Гроза
Гроза, громовиця — атмосферне явище, пов'язане з електричними розрядами в купчасто-дощових хмарах. Супроводжується блискавкою та громом. Гроза відноситься до одних з найнебезпечніших для людини природних явищ, за кількістю зареєстрованих смертельних випадків у США тільки повені призводять до більших людських втрат[1].
Географія гроз[ред. | ред. код]
Одночасно на Землі діє близько півтори тисячі гроз, середня інтенсивність розрядів оцінюється як 46 блискавок на секунду. По поверхні планети грози розподіляються нерівномірно. Над океаном гроз спостерігається приблизно в десять разів менше, ніж над континентами. У тропічній та субтропічній зоні (від 30° північної широти до 30° південної широти) зосереджено близько 78 % всіх розрядів блискавок. Максимум грозової активності припадає на Центральну Африку. За даними спостережень з 1967 по 1976 рік, в містечку Тороро, Уганда, в середньому 251 день на рік був з грозою. У Великій Британії рекордне число грозових днів на рік для одного міста — 38. Зафіксовано в 1912 році в Стоуніхерсті, Ланкашир; вдруге таке рекордне число було зафіксоване в 1967 році в Хаддерсфілді, Західний Йоркшир.
У полярних районах Арктики, Антарктики, над полюсами гроз практично не буває. Інтенсивність гроз слідує за сонцем: максимум гроз припадає на літо (у середніх широтах) і години після полудня. Мінімум зареєстрованих гроз припадає на час перед сходом сонця.
На грози впливають також географічні особливості місцевості: сильні грозові центри знаходяться в гірських районах Гімалаїв і Кордильєр.
Грози в Україні[ред. | ред. код]
Грози в Україні постійно трапляються навіть у зимові місяці. Особливо небезпечні вони в степовій зоні, удари блискавок вражають усе, що хоч трохи піднімається над травою або чагарником.[2]
У культурі[ред. | ред. код]
Про грози в культурі українського народу існує безліч повір'їв. Вважається, наприклад, що під час грози святий Ілля на вогненній колісниці вирушає в погоню за нечистою силою. Відповідно до народних повір'їв, під час грози не можна ні співати, ні свистіти, не можна ховатися під деревами, особливо під дубом або вербою — у язичників-слов'ян вони вважалися помешканням лісових духів. Вогонь, запалений блискавкою, згідно з традицією, слід гасити тільки козячим молоком.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (англ.) Science Daily — Human Voltage — What Happens When People And Lightning Converge.
- ↑ а б Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Thunderstorm |
|
Це незавершена стаття з метеорології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
