Громада українців Литви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Громада українців Литви — безпартійна неприбуткова конфедеративна організація, яка представляє українську громаду Литви, є членом Світового конгресу українців та Європейського Конгресу українців. Діяльність спрямовано на збереження культурно-історичної ідентичності. Активно співпрацює з Посольством України в Республіці Литва.

Історія[ред. | ред. код]

У жовтні 1933 року у Каунасі було зареєстровано Українську національну громаду Литви. Вона, однак, проіснувала лише чотири роки. На початку 1934 року в Каунасі було засновано Культурно-освітнє товариство українців у Литві. Відновлення почалося в часи перебудови та занепаду Радянського Союзу: нову організацію українських діаспорян була утворено у 1988 році.

29 жовтня 1989 року у Вільнюсі відбулося правове оформлення Громади українців Литви, яке було покликане об'єднати усіх українських мігрантів країни, що об'єднало усі організації українців. Головою було обрано Людмилу Жильцову. Вже з перших зборів кілька десятків майбутніх членів Громади чітко визначили пріоритети: збереження національної свідомості; розвиток національних культурних традицій; сповідування своєї релігії; задоволення потреб у літературі, мистецтві; створення своїх засобів масової інформації, суботніх шкіл та інше.

З початку заснування розвинула активність щодо створення нових осередків та координації дій українських організацій, що до тривало до початку 2000-х років. Втім, до 2013 року утворення фактично перестало працювати, дії осередків не координувалися, загальні збори не проводилися. Поштовхом для відновлення роботи стали події Євромайдану, а особливо Революції гідності та російської агресії в Україні у 2014 році.

Структура[ред. | ред. код]

Має конфедеративну форму, за якою діяльність осередків повністю автономна, рівноправна й лише координується радою представників, яку очолює Голова (до 1991 року — голова координаційної ради). Останній обирається на конференції. Об'єднує осередки в містах Вісaґінaс, Йонaва, Клaйпеда, Мяжейкяй, Кaунaс. Головою натепер є Василь Капкан. Осідок розташовано у Вільнюсі.

Члени[ред. | ред. код]

  • Громада українців м. Вільнюс
  • Товариство українців м. Вісагінас
  • Громада українців м. Йонава
  • Асоціація українців м. Клайпеда
  • Український культурно-просвітницький центр
  • Асоціація литовських та українських істориків

Діяльність[ред. | ред. код]

З 1991 року відбувалося тісне співробітництво з Народним Рухом України, Українською Гельсінською Спілкою, «Просвітою», організацією «Державна Самостійність України», Товариством Лева, що діяли в Україні. Одним із пріорітетних завдань Громади українців Литви було створення релігійної громади, хоча ця праця почалася лише після повного становлення організації. 18 лютого 1991 року релігійну громаду зареєстрували як «католицьку спільноту східного обряду», а 4 липня того ж року Вільнюська міська рада передала у власність релігійній спільноті будівлю церкви та дзвіницю Святої Трійці у Вільнюсі.

У Вільнюсі навесні 1989 року зусиллями Громади постала перша в СРСР українська недільна школа поза УРСР. В подальшому було відкрито ще 4 недільні школи: у Клaйпеді, Йонaві, Вісaґінaсі тa ще одна у Вільнюсі.

Діє дитячий ансамбль «Світлиця» (Мяжейкяй).

З ініціативи організації відбувається трансляції українською мовою paдіо- і телепеpедaч, а також виходить стоpінка «Українська світлиця» в гaзеті «Эхо Литвы», випускаються інфоpмаційні бюлетені «Пролісок» (Вільнюс), «Слово тa голос» (Клaйпедa).

З 1989 року Громада щороку відзначає пам'ять Тараса Шевченка, який у юному віці майже два роки прожив у Вільнюсі. Члени Громади сприяли відкриттю пам'ятника українському поетові Тарасові Шевченку у 2001 році, працюють над створенням його музею.

При цьому досліджують період перебування української поетеси Лесі Українки в м. Друскінінкай, проводять пошук маєтку, де народився український гетьман Пилип Орлик. Науковцями Громади проведено демографічні дослідження щодо наявності українців у Литві, проаналізовано причини й тенденції зменшення української діаспори.

Щороку Громада відзначає День Незалежності, День пам'яті жертв Голодомору, разом з посольством України в Литві представляє литовській спільноті різні виставки й інші події.

2004 року за підтримки Громади українців Литви у Вільнюсі та Айренай відбувся Міжнародний фестиваль українського мистецтва «Балтійська трембіта».

З початком Євромайдану 2013 року, що переріс в Революцію Гідності 2014 року, діяльність Громади ще більше пожвавилася, поліпшилася координація з іншими організаціями українців в Литві. З початком російської агресії в Криму та на Донбасі, Громадою українців Литви влаштовуються мітинги та пікети на підтримку України, надсилаються звернення до депутатів Сейму Литви, збирається волонтерська допомога воякам АТО.

Активісти[ред. | ред. код]

  • Людмила Жильцова
  • Віктор Чернишук
  • Василь Капкан

Джерела[ред. | ред. код]