Редагування Груша звичайна

{{Taxobox
| color = lightgreen
| name = Груша звичайна
| image = Illustration Pyrus communis0.jpg
| image_width = 280px
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
| divisio = [[Вищі рослини]] (Streptophyta)
| subdivisio2 = [[Судинні рослини|Судинні]] (Tracheophyta)
| subdivisio4 = [[Насінні]] (Spermatophyta)
| subdivisio5 = [[Покритонасінні]] (Magnoliophyta)
| subdivisio6 = [[Еудікоти]]
| subclassis = [[Розиди]] (Rosids)
| ordo = [[Розоцвіті]] (Rosales)
| familia = [[Розові]] (Rosaceae)
| subfamilia = [[Яблуневі]] (Maloideae)
| genus = [[Груша]] (''Pyrus'')
| species = '''Груша звичайна'''
| binomial = ''Pyrus communis''
| binomial_authority = [[Карл Лінней|L.]], 1753
}}
'''Груша звичайна''' (''Pyrus communis L.'') Місцеві назви&nbsp;— груша дика, лісовка, дичка тощо. З родини [[Розові|розових]]&nbsp;— Rosaceae.

Дерево (20-30&nbsp;м заввишки). [[Стовбур (ботаніка)|Стовбур]] стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. Листки чергові, майже округлі або овальні (2-8&nbsp;см завдовжки, 1,5-3&nbsp;см завширшки), по краю дрібнопилчасті з загостреною вершиною, на довгих черешках, густоповстистоопушені, пізніше голі. Старі листки темно-зелені, блискучі. Квітки білі або блідо-рожеві (до 3&nbsp;см у діаметрі), зібрані в 2-12-квіткові щіткоподібні [[суцвіття]]. [[Чашечка]] з п'яти трикутних листочків, пелюсток п'ять, [[тичинка|тичинок]] багато, [[маточка]] одна, стовпчиків п'ять, [[зав'язь]] нижня. Плоди мінливі за формою (1,5-4&nbsp;см завдовжки, 1,5-2&nbsp;см завширшки), зелені або жовтуваті. Насіння видовжене, з загостреною основою ї заокругленою вершиною.
Росте в другому ярусі деревостанів листяних і мішаних лісів, на галявинах, узліссях. Тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Квіте у квітні, травні, плоди достигають у вересні, жовтні.

== Поширення ==
Поширена по всій [[Україна|Україні]], крім крайнього Степу. Райони заготівель: [[Волинська область|Волинська]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Рівненська область|Рівненська]], [[Сумська область|Сумська]], [[Харківська область|Харківська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]] області, [[Прикарпаття]], [[Закарпаття]], а також у штучних насадженнях [[Донбас]]у, [[Вінницька область|Вінницької]], [[Київська область|Київської]], [[Черкаська область|Черкаської]] та інших областей. Запаси сировини значні. Дика груша зустрічається в широколистяних, рідше&nbsp;— у хвойних лісах або в чагарникових заростях.

== Практичне використання ==
Харчова, деревинна, медоносна, лікарська, фітонцидна, танідоносна, фарбувальна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

[[Файл:Pears.jpg|thumb|200px|left|Плоди груші звичайної]]

Груша звичайна&nbsp;— родоначальниця багатьох культурних сортів. Її сіянці використовують як підщепу при розмноженні цих сортів.<ref>Гамуля Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Рослини України / за ред. канд. біол. наук О.&nbsp;М.&nbsp;Утєвської.&nbsp;— X.: Фактор, 2011.&nbsp;— 208 с.: іл.</ref>

Плоди груші вживають у їжу свіжими, сухими. Вони застосовуються в безалкогольній, лікеро-горілчаній та інших галузях харчової промисловості, для виробництва [[сік|соків]], [[сироп]]ів, [[екстракт]]ів, [[вино|вин]], начинок, [[квас]]у. Плоди є сировиною для приготування [[оцет|оцту]], грушевої гірчиці. Сухі плоди служать [[сурогат]]ом чаю й кави.

Плоди груші містять цукри (9-10&nbsp;%), яблучну, лимонну кислоти (до 1&nbsp;%), дубильні й [[пектин]]ові речовини, ефірні олії, [[фермент]]и, мінеральні солі, [[вітамін С]] (12&nbsp;— 22 мг%), [[каротин]] і [[вітамін В1]]. Улежані плоди смачніші.

[[Насіння]] груші містить до 35&nbsp;% жирної олії, а також білкові речовини.
[[Деревина]] груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних інструментів, креслярських приладів.

Груша&nbsp;— посередній весняний [[Медоноси|медонос]], що дає підтримуючий взяток. Медопродуктивність 15-20&nbsp;кг з 1 га.
У народній медицині плоди груші рекомендують як в'яжучий засіб при розладах шлунка, відвар з них як протигарячковий, а сік і настої&nbsp;— як сечогінний засіб.

У корі молодих дерев міститься 4-7&nbsp;% [[Таніни|танідів]]. У корі, листках і в соку плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Камбіальний шар використовують для фарбування килимів.
У садово-парковій культурі грушу застосовують для групових і поодиноких посадок, створення алей, у молодому віці&nbsp;— для високих живоплотів. Це газостійка рослина. Груша звичайна є родоначальником культурних сортів груш.

Ціниться в полезахисних і прибалкових посадках як посухо- й вітростійка порода.
Насіння груші використовують як посівний матеріал в плодових розсадниках для створення підщеп для культурних сортів груш.

У полезахисному лісорозведенні особливо ціниться груша маслинколиста. Завдяки посухостійкості, морозостійкості, невибагливості до ґрунту, солевитривалості її використовують для закріплення кам'янистих схилів, ярів і балок. Крім того, вона біологічно стійка в лісових умовах, добре витримує запиленість і загазованість повітря, придатна для декорування схилів, створення живоплотів, контрастних груп на газонах.

== Збирання, переробка та зберігання ==
[[Файл:Bodegón peras, melón, platos y barril-meléndez.jpg|міні| « Дерев'яна діжа, диня, посуд і груші» [[Луїс Мелендес]]]]
Груша досить високоврожайна порода, з одного дерева середнього віку в сприятливі роки можна зібрати до тонни плодів. Найчастіше плоди збирають після часткового або повного обсипання, після легкого струшування дерева. За один робочий день один працівник може зібрати 120—200&nbsp;кг плодів. Плоди сортують на калібрувальних машинах, після чого відправляють на пункти переробки. Свіжі плоди зберігають протягом двох-трьох місяців у прохолодних приміщеннях. Сушать їх у сушарках, спочатку при температурі 82-84°, пізніше&nbsp;— 70°, зберігають у паперових або матер'яних мішках вагою 20-40&nbsp;кг.

== У художній культурі ==
* У повісті [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|І.&nbsp;С.&nbsp;Нечуя-Левицького]] «[[Кайдашева сім'я]]» грушове дерево стає причиною для чергової сварки між родинами братів Кайдашенків. Помиритись родичам вдається лише після того, як груша засохла.

== Див. також ==
{{ДКРУ}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Дари лісів}}

{{Commons2| Pyrus communis |Груша звичайна }}

[[Категорія:Листяні дерева України]]
[[Категорія:Фрукти]]
[[Категорія:Груша]]
[[Категорія:Медоноси]]
[[Категорія:Плодові дерева]]
[[Категорія:Рослини, описані 1753]]