Грязнов Борис Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:08, 11 серпня 2018, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грязнов Борис Олегович
Praporshchyk h.png Прапорщик
Грязнов Борис Олегович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 лютого 1985(1985-02-27)
Запоріжжя
Смерть 24 серпня 2014(2014-08-24) (29 років)
Новоіванівка
поховання: Запоріжжя
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Міністерство внутрішніх справ України Геральдичний знак - емблема МВС України.svg
Формування Emblem of the National Guard of Ukraine.svg 23-тя окрема бригада охорони громадського порядку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Бори́с Оле́гович Грязно́в — прапорщик МВС України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Начальник військового наряду, Запорізька бригада охорони громадського порядку, національна гвардія України.

Після заходження російських військ на територію, де велися бойові дії, підрозділи почали відхід. Нацгвардійці не відходили — чекали наказу, який отримали 24-го. 24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще знаходяться українські військові). Тоді ж у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.

Похований у безіменній братській могилі; 10 жовтня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тимчасово похований в Дніпропетровську.

Упізнаний за тестами ДНК, перепохований 20 червня 2015-го в місті Запоріжжя на Правобережному кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]