Грінченко Марія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:38, 7 березня 2018, створена G.Tuono (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грінченко Марія Миколаївна
Грінченко Марія.jpg
Марія Грінченко
Ім'я при народженні Марія Миколаївна Гладиліна
Псевдо М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко, П. З. Р-ой
Народилася 1 червня 1863(1863-06-01)
м. Богодухів, Харківська область
Померла 15 липня 1928(1928-07-15) (65 років)
Київ
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg Російська імперія
Національність українка
Діяльність письменниця, перекладач, педагог
Мова творів українська
Роки активності 18841919
Напрямок реалізм

Марі́я Микола́ївна Грінче́нко (у дівоцтві Гладиліна; 1 червня 1863, Богодухів, нині Харківської області — 15 липня 1928, Київ) — українська письменниця, перекладач, педагог. Псевдоніми та криптоніми — М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко, П. З. Р-ой та інші. Дружина Бориса Грінченка.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 19101918 роках керувала видавництвом імені Бориса Грінченка.

Була членом-редактором комісії Словника української живої мови (1919).

Подарувала ВУАН бібліотеку Бориса Грінченка, до якої склала двотомний каталог.

Творчість[ред. | ред. код]

Літературну працю почала 1884 року. Друкувала вірші в журналах «Зоря», «Дзвінок», «Правда».

Марія Грінченко

Автор прозових творів «Під землею. Оповідання про шахти» (1897), «Чередник та дівчата» (1898).

Марія Грінченко

Переклади[ред. | ред. код]

Найважливіші переклади виконані Марією Грінченко:

Окремими книжками в перекладах Марії Грінченко вийшли:

Крім того, в перекладах Марії Грінченко декілька разів (1906, 1907, 1910, 1911, 1918, 1919) і в різному складі виходили друком книжки казок Ганса Крістіана Андерсена.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Марія Грінченко активно допомагала Борису Грінченку в записах живої народної мови при підготовці «Словаря української мови».

Із заснуванням УАН (1918) працювала в Комісії Словника української живої мови, беручи участь у перевиданні, виправленні й доповнення «Словаря української мови» (19271928), створенні академічного «Російсько-український словника» (т. 1—3, 1924— 33, незакін.).

Уклала підручники «Рідне слово. Українська читанка» (1912, разом із Б. Грінченком) І «Наша рідна мова» (1918).

Родина[ред. | ред. код]

Марія Грінченко з чоловіком та донькою

З Борисом Грінченком Марія побралася 1884 року, 10 лютого. Вінчання відбулося в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Марія була дуже близька зі своїм чоловіком, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. Напередодні весілля вона писала своєму нареченому: «Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся».

У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, пробувала писати, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.

Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року у Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко і 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса Грінченка, він помер за півтори роки після доньки.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]