Грінченко Марія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Грінченко Марія Миколаївна
Марія Грінченко
Марія Грінченко
При народженні Марія Миколаївна Гладиліна
Псевдоніми, криптоніми М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко, П. З. Р-ой
Народження 1 червня 1863(1863-06-01)
  м. Богодухів, Харківська область
Смерть 15 липня 1928(1928-07-15) (65 років)
  Київ
Поховання Байкове кладовище
Національність українка
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Мова творів українська
Рід діяльності письменниця, перекладач, педагог
Роки активності: 18841919
Напрямок реалізм

Грінченко Марія Миколаївна у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Марі́я Микола́ївна Грінче́нко (у дівоцтві Гладиліна; 1 червня 1863, Богодухів, нині Харківської області — 15 липня 1928, Київ) — українська письменниця, перекладач, педагог. Псевдоніми та криптоніми — М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко, П. З. Р-ой та інші. Дружина Бориса Грінченка.

Життєпис

У 19101918 роках керувала видавництвом імені Бориса Грінченка.

Була членом-редактором комісії Словника української живої мови (1919).

Подарувала ВУАН бібліотеку Бориса Грінченка, до якої склала двотомний каталог.

Творчість

Літературну працю почала 1884 року. Друкувала вірші в журналах «Зоря», «Дзвінок», «Правда».

Марія Грінченко

Автор прозових творів «Під землею. Оповідання про шахти» (1897), «Чередник та дівчата» (1898).

Марія Грінченко

Переклади

Найважливіші переклади виконані Марією Грінченко:

Окремими книжками в перекладах Марії Грінченко вийшли:

Крім того, в перекладах Марії Грінченко декілька разів (1906, 1907, 1910, 1911, 1918, 1919) і в різному складі виходили друком книжки казок Ганса Крістіана Андерсена.

Наукова діяльність

Марія Грінченко активно допомагала Борису Грінченку в записах живої народної мови при підготовці «Словаря української мови».

Із заснуванням УАН (1918) працювала в Комісії Словника української живої мови, беручи участь у перевиданні, виправленні й доповнення «Словаря української мови» (19271928), створенні академічного «Російсько-український словника» (т. 1—3, 1924— 33, незакін.).

Уклала підручники «Рідне слово. Українська читанка» (1912, разом із Б. Грінченком) І «Наша рідна мова» (1918).

Родина

Марія Грінченко з чоловіком та донькою

З Борисом Грінченком Марія побралася 1884 року, 10 лютого. Вінчання відбулося в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Марія була дуже близька зі своїм чоловіком, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. Напередодні весілля вона писала своєму нареченому: «Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся».

У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, пробувала писати, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.

Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року у Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко і 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса Грінченка, він помер за півтори роки після доньки.

Вшанування пам'яті

Джерела та література

Посилання