Відмінності між версіями «Гуанчі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
Рядок 3: Рядок 3:
|зображення = [[Зображення:Mencey Beneharo.jpg|220px]]
|зображення = [[Зображення:Mencey Beneharo.jpg|220px]]
|ширина = 220
|ширина = 220
|підпис = Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у [[Канделарія (Санта-Крус-де-Тенеріфе)|Канделарії]], [[Тенеріфе]]
|підпис = Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у [[Канделарія (Санта-Крус-де-Тенерифе)|Канделарії]], [[Тенерифе]]
|вимер = [[XV століття|XV ст.]]
|вимер = [[XV століття|XV ст.]]
|мова = [[гуанчські мови]]
|мова = [[гуанчські мови]]
|раса = [[Кроманьйонець|Кроманйонці]] [[Гібрид|×]] [[мехтоїди]]
|раса = [[Кроманьйонець|Кроманйонці]] [[Гібрид|×]] [[мехтоїди]]
}}
}}
'''Гуанчі''' — корінне населення острова [[Тенеріфе]] з групи [[Канарські острови|Канарських островів]] на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята [[іспанці|іспанцями]] і поширена на все корінне населення Канар.
'''Гуанчі''' — корінне населення острова [[Тенерифе]] з групи [[Канарські острови|Канарських островів]] на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята [[іспанці|іспанцями]] і поширена на все корінне населення Канар.


Давні гуанчі належали до [[європеоїдна раса|європеоїдної «білої» раси]], без домішок [[негроїдна раса|негроїдної]]. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перебільшував 180 см, зустрічалися гіганти понад 2 м. Все це характерно для [[кроманьйонці]]в. <ref>Кондратов А. M. «Атлантиды пяти океанов».</ref>
Давні гуанчі належали до [[європеоїдна раса|європеоїдної «білої» раси]], без домішок [[негроїдна раса|негроїдної]]. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перебільшував 180 см, зустрічалися гіганти понад 2 м. Все це характерно для [[кроманьйонці]]в. <ref>Кондратов А. M. «Атлантиды пяти океанов».</ref>
Рядок 14: Рядок 14:
Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи [[давньоканарські мови|давньоканарських мов]].
Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи [[давньоканарські мови|давньоканарських мов]].


За повідомленнями іспанських завойовників, у XV&nbsp;ст. острів [[Тенеріфе]] населяли високі, білошкірі, рудоволосі і блакитноокі люди. Нормандець [[Жан де Бетанкур]] докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також [[Мова сільбо Ґомери|спілкуватись свистом]] на відстані до 15 кілометрів.
За повідомленнями іспанських завойовників, у XV&nbsp;ст. острів [[Тенерифе]] населяли високі, білошкірі, рудоволосі і блакитноокі люди. Нормандець [[Жан де Бетанкур]] докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також [[Мова сільбо Ґомери|спілкуватись свистом]] на відстані до 15 кілометрів.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 27: Рядок 27:
[[Категорія:Давні народи Африки]]
[[Категорія:Давні народи Африки]]
[[Категорія:Історія Іспанії]]
[[Категорія:Історія Іспанії]]
[[Категорія:Тенеріфе]]
[[Категорія:Тенерифе]]
[[Категорія:Гуанчі| ]]
[[Категорія:Гуанчі| ]]

Версія за 20:33, 23 травня 2017

Гуанчі
Mencey Beneharo.jpg
Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у Канделарії, Тенерифе
Раса Кроманйонці × мехтоїди
Мова гуанчські мови
Згас XV ст.

Гуанчі — корінне населення острова Тенерифе з групи Канарських островів на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята іспанцями і поширена на все корінне населення Канар.

Давні гуанчі належали до європеоїдної «білої» раси, без домішок негроїдної. У них були блакитні очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перебільшував 180 см, зустрічалися гіганти понад 2 м. Все це характерно для кроманьйонців. [1]

Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи давньоканарських мов.

За повідомленнями іспанських завойовників, у XV ст. острів Тенерифе населяли високі, білошкірі, рудоволосі і блакитноокі люди. Нормандець Жан де Бетанкур докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також спілкуватись свистом на відстані до 15 кілометрів.

Див. також

Примітки

  1. Кондратов А. M. «Атлантиды пяти океанов».