Відмінності між версіями «Густина гірської породи»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 8: Рядок 8:
 
Густина гірської породи залежить від їх мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, пористості, виду речовини, що заповнює пори і пустоти ([[газ]], [[нафта]], [[вода]]), а також від умов утворення і залягання г.п. Розрізнюють мінералогічну Г.г.п. (відношення маси висушених і подрібнених до зникнення пор твердих частинок породи до їх об'єму), густину абсолютно сухої породи і густину породи, заповненої [[флюїд]]ами (відношення маси твердої, рідкої і газоподібної фаз гірської породи до об'єму, що займається цими фазами).
 
Густина гірської породи залежить від їх мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, пористості, виду речовини, що заповнює пори і пустоти ([[газ]], [[нафта]], [[вода]]), а також від умов утворення і залягання г.п. Розрізнюють мінералогічну Г.г.п. (відношення маси висушених і подрібнених до зникнення пор твердих частинок породи до їх об'єму), густину абсолютно сухої породи і густину породи, заповненої [[флюїд]]ами (відношення маси твердої, рідкої і газоподібної фаз гірської породи до об'єму, що займається цими фазами).
   
Вимірювання Г.г.п. на зразках ведеться головним чином гідростатич. способом, рідше гамма-гамма методами. Найчастіше зустрічається Г.г.п. 1200-4700 кг/м³. Більш високі значення (до 5000 кг/м<sup>3</sup>) характерні для [[магматичні породи|магматичних порід]], оскільки їх пористість мала. [[Густина]] осадових гірських порід становить 1200-3000 кг/м<sup>3</sup> (найчастіше 1700—2700 кг/м<sup>3</sup>) і значною мірою визначається їх пористістю, вологістю, фаціально-літологіч. і тектоніч. чинниками. Найстійкіші значення характерні для хемо-генних осадових г.п.&nbsp;— [[гіпс]]у (2300 кг/м<sup>3</sup>), [[ангідрит]]у (2900 кг/м<sup>3</sup>), кам. солі (2100—2200 кг/м<sup>3</sup>), [[пористість]] яких рідко перевищує 2-3&nbsp;%.
+
Вимірювання Г.г.п. на зразках ведеться головним чином гідростатич. способом, рідше гамма-гамма методами. Найчастіше зустрічається Г.г.п. 1200-4700 кг/м³. Більш високі значення (до 5000 кг/м<sup>3</sup>) характерні для [[магматичні породи|магматичних порід]], оскільки їх пористість мала. [[Густина]] осадових гірських порід становить 1200-3000 кг/м<sup>3</sup> (найчастіше 1700—2700 кг/м<sup>3</sup>) і значною мірою визначається їх пористістю, вологістю, фаціально-літологіч. і тектоніч. чинниками. Найстійкіші значення характерні для хемогенних осадових гірських порід&nbsp;— [[гіпс]]у (2300 кг/м<sup>3</sup>), [[ангідрит]]у (2900 кг/м<sup>3</sup>), кам. солі (2100—2200 кг/м<sup>3</sup>), [[пористість]] яких рідко перевищує 2-3&nbsp;%.
   
 
== Ступінь густини корисної копалини (гірської породи) ==
 
== Ступінь густини корисної копалини (гірської породи) ==

Поточна версія на 18:36, 12 червня 2020

Густина гірської породи (рос. плотность горной породы, англ. rock density, density of rock; нім. Gesteinsdichte f) — визначається відношенням маси гірської породи до її об'єму (маса одиниці об'єму породи з усіма газами і рідиною, що містяться в її порах).

Загальний опис[ред. | ред. код]

Густина гірських порід (Г.г.п.) знаходиться в межах 1000 (туфи) — 4700 кг/м3.

Густина гірської породи залежить від їх мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, пористості, виду речовини, що заповнює пори і пустоти (газ, нафта, вода), а також від умов утворення і залягання г.п. Розрізнюють мінералогічну Г.г.п. (відношення маси висушених і подрібнених до зникнення пор твердих частинок породи до їх об'єму), густину абсолютно сухої породи і густину породи, заповненої флюїдами (відношення маси твердої, рідкої і газоподібної фаз гірської породи до об'єму, що займається цими фазами).

Вимірювання Г.г.п. на зразках ведеться головним чином гідростатич. способом, рідше гамма-гамма методами. Найчастіше зустрічається Г.г.п. 1200-4700 кг/м³. Більш високі значення (до 5000 кг/м3) характерні для магматичних порід, оскільки їх пористість мала. Густина осадових гірських порід становить 1200-3000 кг/м3 (найчастіше 1700—2700 кг/м3) і значною мірою визначається їх пористістю, вологістю, фаціально-літологіч. і тектоніч. чинниками. Найстійкіші значення характерні для хемогенних осадових гірських порід — гіпсу (2300 кг/м3), ангідриту (2900 кг/м3), кам. солі (2100—2200 кг/м3), пористість яких рідко перевищує 2-3 %.

Ступінь густини корисної копалини (гірської породи)[ред. | ред. код]

Відношення середньої густини власне корисної копалини (або гірської породи) до її густини з урахуванням об'єму пор. Величина, обернена до ступеня густини, є ступенем пористості. Син. — міра густини корисної копалини.

Література[ред. | ред. код]