Гюнтер Ебергард Висліцені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:17, 15 квітня 2019, створена Антон Даньків (обговорення | внесок) (→‎Нагороди)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюнтер-Ебергард Висліцені
Günther-Eberhardt Wisliceny
Bundesarchiv Bild 101III-Zschaeckel-210-08, Günther-Eberhard Wisliceny.jpg
Народження 5 вересня 1912(1912-09-05)
Німецька імперія Регуловкен, Східна Пруссія
Смерть 25 серпня 1985(1985-08-25) (72 роки)
Німеччина Ганновер
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Waffen-SS Ваффен-СС
Рід військ танкові війська
Роки служби 19331945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання SS-Obersturmbannführer.svg СС-оберштурмбаннфюрер
Формування 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»
Нагрудний штурмовий піхотний знак Золотий нагрудний знак ближнього бою

Гюнтер-Ебергард Висліцені (нім. Günther-Eberhardt Wisliceny; нар. 5 вересня 1912, Регуловкен, Східна Пруссія — пом. 25 серпня 1985, Ганновер) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, СС-оберштурмбаннфюрер Ваффен-СС (1944). Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Гюнтер-Ебергард Висліцені записався добровольцем до НСДАП, а згодом СС у 1933 році, а в 1938 отримав посаду в елітному полку «Дер Фюрер». У 1936 отримав звання СС-унтерштурмфюрера, з листопада 1940 — СС-оберштурмфюрер.

Участь у бойових діях взяв на посаді командира роти під час Балканської кампанії навесні 1941 року. З 1941 до 1943 бився на Східному фронті, під час німецько-радянської війни воював у Білорусі, під Смоленськом та Ржевом. З 1944 у Франції, чотири рази був поранений.

За видатні бойові заслуги командиром батальйону під час боїв на Курській дузі був удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста. 27 грудня 1944 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста.

За бойові заслуги у боях в Арденнах, Угорщині та Австрії був удостоєний мечів до Лицарського хреста. В 1945 захоплений у полон американськими військами, утримувався в таборі військовополонених, був під слідством за військові злочини його дивізії в Тюлі та Орадурі, однак у 1951 звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.(нім.)
  • Berger, Florian (2004). Ritterkreuzträger mit Nahkampfspange in Gold. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-3-7.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag. ISBN 978-3-920677-43-9.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs , Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 790

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]