Відмінності між версіями «Гігроскопічність»
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Приклади == |
== Приклади == |
||
| + | |||
| + | '''Сильно гігроскопічні''' (традиційні для використання в [[ексикатор]]ах): безводні сульфати ([[Сульфат магнію|MgSO<sub>4</sub>]], [[Сульфат кальцію|CaSO<sub>4</sub>]] (ангідри'''т'''), [[Сульфат натрію|Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>]], [[Купрум сульфат|CuSO<sub>4</sub>]]), хлориди ([[Хлорид кальцію|CaCl<sub>2</sub>]]), перхлорати ([[Перхлорат магнію|Mg(ClO<sub>4</sub>)<sub>2</sub>]] або ангідрон), оксиди і гідроксиди ([[Оксид кальцію|CaO]], [[Гідроксид калію|KOH]], [[натронне вапно]]), концентрована [[сульфатна кислота]], [[Оксид фосфору(V)|фосфатний ангідрид (P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>)]]. |
||
'''Сильно гігроскопічні''' [[торф]], [[буре вугілля]], [[крейда]], [[мергель]], [[лес]], [[глина]], [[кам’яна сіль]], [[карналіт]]. |
'''Сильно гігроскопічні''' [[торф]], [[буре вугілля]], [[крейда]], [[мергель]], [[лес]], [[глина]], [[кам’яна сіль]], [[карналіт]]. |
||
Версія за 10:28, 12 березня 2016
Гігроскопічність (рос.гигроскопичность, англ. hygroscopicity (of rock), нім. Hygroskopizität f (der Gesteine) - здатність матеріалу поглинати водяні пари з повітря в результаті адсорбції. Кількість адсорбованої води росте з підвищенням відносної вологості, зниженням температури і збільшенням тиску. Гігроскопічність може супроводжуватися утворенням нових сполук – гідратів і кристалогідратів. Так, при поглинанні води оксидом кальцію утвориться гідроксид. У мікрокапілярах пористих матеріалів з радіусом менш 10–5 см пари води конденсуються. Відношення кількості води, поглиненої матеріалом, до загальної кількості цього матеріалу називається гігроскопічною вологістю. Максимальна гігроскопічна вологість різна для різноманітних пористих матеріалів: 4…9 % – для піску, 14…28 – для сосни, 9…25 % – для фіброліту.
Зміст
Властивість
- 1) Здатність кристалічних та аморфних тіл легко поглинати вологу з повітря, зволожуючись або розтікаючись при цьому.
- 2) Г. вибухових речовин - здатність гідрофільних ВР поглинати пари води за рахунок хімічної чи фізичної адсорбції.
- 3) Г. гірських порід - здатність речовин вбирати вологу з повітря. Розрізняють неповну і максимальну Г. Неповна Г. характеризується кількістю вологи, яка поглинається гірською породою при даній відносній вологості повітря; макс. - найбільшою к-стю вологи, що поглинається гірською породою з повітря при повному його насиченні водяними парами.
Приклади
Сильно гігроскопічні (традиційні для використання в ексикаторах): безводні сульфати (MgSO4, CaSO4 (ангідрит), Na2SO4, CuSO4), хлориди (CaCl2), перхлорати (Mg(ClO4)2 або ангідрон), оксиди і гідроксиди (CaO, KOH, натронне вапно), концентрована сульфатна кислота, фосфатний ангідрид (P2O5).
Сильно гігроскопічні торф, буре вугілля, крейда, мергель, лес, глина, кам’яна сіль, карналіт.
Слабка гігроскопічність у скельних метаморфічних і магматичних порід, щільного кам'яного вугілля, бітумінозних пісковиків.
Дотичні терміни
ГІГРОСКОПІЧНА ВОДА
Див. зв’язана вода.
ГІГРОСКОПІЧНИЙ
ГІГРОСКОПІЧНИЙ, (рос.гигроскопический, англ. hygroscopic, нім. hygroskopisch) – той, що вбирає вологу з повітря (пари, туману).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
