Відмінності між версіями «Гігроскопічність»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 11: Рядок 11:
 
== Приклади ==
 
== Приклади ==
   
'''Сильно гігроскопічні''' (традиційні для використання в [[ексикатор]]ах): безводні сульфати ([[Сульфат магнію|MgSO<sub>4</sub>]], [[Сульфат кальцію|CaSO<sub>4</sub>]] (ангідри'''т'''), [[Сульфат натрію|Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>]], [[Купрум сульфат|CuSO<sub>4</sub>]]), хлориди ([[Хлорид кальцію|CaCl<sub>2</sub>]]), перхлорати ([[Перхлорат магнію|Mg(ClO<sub>4</sub>)<sub>2</sub>]] або ангідрон), оксиди і гідроксиди ([[Оксид кальцію|CaO]], [[Гідроксид калію|KOH]], [[натронне вапно]]), концентрована [[сульфатна кислота]], [[Оксид фосфору(V)|фосфатний ангідрид (P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>)]].
+
'''Сильно гігроскопічні''' (традиційні для використання в [[ексикатор]]ах): безводні сульфати ([[Сульфат магнію|MgSO<sub>4</sub>]], [[Сульфат кальцію|CaSO<sub>4</sub>]] (ангідри'''т'''), [[Сульфат натрію|Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>]], [[Купрум сульфат|CuSO<sub>4</sub>]]), хлориди ([[Хлорид кальцію|CaCl<sub>2</sub>]]), перхлорати ([[Перхлорат магнію|Mg(ClO<sub>4</sub>)<sub>2</sub>]] або ангідрон), оксиди і гідроксиди ([[Оксид кальцію|CaO]], [[Гідроксид калію|KOH]], [[натронне вапно]]), концентрована [[сульфатна кислота]], [[Оксид фосфору(V)|фосфатний ангідрид (P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>)]], [[цеоліти]].
   
 
'''Сильно гігроскопічні''' [[торф]], [[буре вугілля]], [[крейда]], [[мергель]], [[лес]], [[глина]], [[кам’яна сіль]], [[карналіт]].
 
'''Сильно гігроскопічні''' [[торф]], [[буре вугілля]], [[крейда]], [[мергель]], [[лес]], [[глина]], [[кам’яна сіль]], [[карналіт]].

Версія за 09:41, 14 березня 2016

Гігроскопічність (рос.гигроскопичность, англ. hygroscopicity (of rock), нім. Hygroskopizität f (der Gesteine) - здатність матеріалу поглинати водяні пари з повітря в результаті адсорбції. Кількість адсорбованої води росте з підвищенням відносної вологості, зниженням температури і збільшенням тиску. Гігроскопічність може супроводжуватися утворенням нових сполук – гідратів і кристалогідратів. Так, при поглинанні води оксидом кальцію утвориться гідроксид. У мікрокапілярах пористих матеріалів з радіусом менш 10–5 см пари води конденсуються. Відношення кількості води, поглиненої матеріалом, до загальної кількості цього матеріалу називається гігроскопічною вологістю. Максимальна гігроскопічна вологість різна для різноманітних пористих матеріалів: 4…9 % – для піску, 14…28 – для сосни, 9…25 % – для фіброліту.

Властивість

  • 1) Здатність кристалічних та аморфних тіл легко поглинати вологу з повітря, зволожуючись або розтікаючись при цьому.
  • 2) Г. вибухових речовин - здатність гідрофільних ВР поглинати пари води за рахунок хімічної чи фізичної адсорбції.
  • 3) Г. гірських порід - здатність речовин вбирати вологу з повітря. Розрізняють неповну і максимальну Г. Неповна Г. характеризується кількістю вологи, яка поглинається гірською породою при даній відносній вологості повітря; макс. - найбільшою к-стю вологи, що поглинається гірською породою з повітря при повному його насиченні водяними парами.

Приклади

Сильно гігроскопічні (традиційні для використання в ексикаторах): безводні сульфати (MgSO4, CaSO4 (ангідрит), Na2SO4, CuSO4), хлориди (CaCl2), перхлорати (Mg(ClO4)2 або ангідрон), оксиди і гідроксиди (CaO, KOH, натронне вапно), концентрована сульфатна кислота, фосфатний ангідрид (P2O5), цеоліти.

Сильно гігроскопічні торф, буре вугілля, крейда, мергель, лес, глина, кам’яна сіль, карналіт.

Слабка гігроскопічність у скельних метаморфічних і магматичних порід, щільного кам'яного вугілля, бітумінозних пісковиків.

Дотичні терміни

ГІГРОСКОПІЧНА ВОДА

Див. зв’язана вода.

ГІГРОСКОПІЧНИЙ

ГІГРОСКОПІЧНИЙ, (рос.гигроскопический, англ. hygroscopic, нім. hygroskopisch) – той, що вбирає вологу з повітря (пари, туману).

Література