Відмінності між версіями «Гідравліка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Table of Hydraulics and Hydrostatics, Cyclopaedia, Volume 1.jpg|thumb|right|250px|Table of Hydraulics and Hydrostatics, from the 1728 ''[[Cyclopaedia]]''.]]
 
[[Файл:Table of Hydraulics and Hydrostatics, Cyclopaedia, Volume 1.jpg|thumb|right|250px|Table of Hydraulics and Hydrostatics, from the 1728 ''[[Cyclopaedia]]''.]]
   
'''Гідравліка''' (грец. ''hydraulikys'' — водяний, від ''hydor'' — вода і ''aulos'' — трубка), ([[російська мова|рос.]]''гидравлика, ''[[англійська мова|англ.]]'' hydraulics, ''[[німецька мова|нім.]] Hydraulik f) — [[наука]], яка вивчає закони [[рівновага|рівноваги]] і [[рух]]у [[рідина|рідин]], а також способи застосування цих законів для розв'язання конкретних технічних завдань.
+
'''Гідравліка''' (грец. ''hydraulikys'' — водяний, від ''hydor'' — вода і ''aulos'' — трубка), ([[російська мова|рос.]]''гідравліка, ''[[англійська мова|англ.]]'' hydraulics, ''[[німецька мова|нім.]] Hydraulik f) — [[наука]], яка вивчає закони [[рівновага|рівноваги]] і [[рух]]у [[рідина|рідин]], а також способи застосування цих законів для розв'язання конкретних технічних завдань.
   
 
== Загальна характеристика ==
 
== Загальна характеристика ==
Рядок 14: Рядок 14:
 
* [[водопостачання|водопостачанні]] тощо.
 
* [[водопостачання|водопостачанні]] тощо.
   
Гідравлика складається з двох основних частин:
+
Гідравліка складається з двох основних частин:
 
* [[гідростатика]] — вивчає закони рівноваги рідин.
 
* [[гідростатика]] — вивчає закони рівноваги рідин.
 
* [[гідродинаміка]] — розглядає закони руху рідин.
 
* [[гідродинаміка]] — розглядає закони руху рідин.
   
 
== Історія науки ==
 
== Історія науки ==
Походження цієї науки досить давнє. Явища, які стосуються гідравлики, цікавили людину ще в давні часи. Багато практичних питань пов'язаних із зрошенням, водопостачанням та використанням водної енергії для примітивних [[двигун]]ів, успішно вирішувались ще в давнину. Проте мистецтво зведення гідротехнічних споруд тоді ґрунтувалось в основному на суто практичному досвіді [[будівельник]]ів.
+
Походження цієї науки досить давнє. Явища, які стосуються гідравліки, цікавили людину ще в давні часи. Багато практичних питань пов'язаних із зрошенням, водопостачанням та використанням водної енергії для примітивних [[двигун]]ів, успішно вирішувались ще в давнину. Проте мистецтво зведення гідротехнічних споруд тоді ґрунтувалось в основному на суто практичному досвіді [[будівельник]]ів.
   
Першим законом гідравлики, який установлює кількісний зв'язок між окремими елементами явищ, вважають загальновідомий [[закон Архімеда]], установлений за 250 років до н. е.
+
Першим законом гідравліки, який установлює кількісний зв'язок між окремими елементами явищ, вважають загальновідомий [[закон Архімеда]], установлений за 250 років до н. е.
   
Великий внесок у розвиток гідравлики зробили вчені XVI та XVII ст.
+
Великий внесок у розвиток гідравліки зробили вчені XVI та XVII ст.
   
 
[[Нідерланди|Нідерландський]] учений [[Сімон Стевін]] встановив правила визначення [[тиск]]у рідини на стінку і [[дно]] посудини.
 
[[Нідерланди|Нідерландський]] учений [[Сімон Стевін]] встановив правила визначення [[тиск]]у рідини на стінку і [[дно]] посудини.
Рядок 31: Рядок 31:
 
[[Франція|Французький]] математик і фізик [[Блез Паскаль]] установив закон, який і досі називають [[Закон Паскаля|законом Паскаля]] і широко використовують у гідротехніці.
 
[[Франція|Французький]] математик і фізик [[Блез Паскаль]] установив закон, який і досі називають [[Закон Паскаля|законом Паскаля]] і широко використовують у гідротехніці.
   
Засновником гідравлики, як науки вважаютьт Даніеля Бернуллі.
+
Засновником гідравліки, як науки вважають Даніеля Бернуллі.
   
У XVIII ст. почала розвиватися теоритична гідродинаміка, яка ґрунтувалася на диференціальних рівняннях руху ідеальної рідини Ейлера.
+
У XVIII ст. почала розвиватися теоретична гідродинаміка, яка ґрунтувалася на диференціальних рівняннях руху ідеальної рідини Ейлера.
   
 
Російський вчений М. Є. Жуковський — основоположник сучасної аеромеханіки, створив теорію гідравлічного удару у [[водопровідна труба|водопровідних трубах]].
 
Російський вчений М. Є. Жуковський — основоположник сучасної аеромеханіки, створив теорію гідравлічного удару у [[водопровідна труба|водопровідних трубах]].

Поточна версія на 21:29, 10 жовтня 2019

Table of Hydraulics and Hydrostatics, from the 1728 Cyclopaedia.

Гідравліка (грец. hydraulikys — водяний, від hydor — вода і aulos — трубка), (рос.гідравліка, англ. hydraulics, нім. Hydraulik f) — наука, яка вивчає закони рівноваги і руху рідин, а також способи застосування цих законів для розв'язання конкретних технічних завдань.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Під рідиною у Г. розуміють крапельні рідини, що їх вважають нестисливими, а також гази, якщо швидкість їхнього руху значно менша від швидкості звуку в них. Гідравліка вивчає рух рідини, оточеної та спрямованої твердими стінками, наприклад, трубами (т. зв. внутрішня задача).

Виділяють прикладну або технічну гідромеханіку.

Закони гідравліки широко використовуються під час вирішення практичних завдань у багатьох галузях техніки:

Гідравліка складається з двох основних частин:

Історія науки[ред. | ред. код]

Походження цієї науки досить давнє. Явища, які стосуються гідравліки, цікавили людину ще в давні часи. Багато практичних питань пов'язаних із зрошенням, водопостачанням та використанням водної енергії для примітивних двигунів, успішно вирішувались ще в давнину. Проте мистецтво зведення гідротехнічних споруд тоді ґрунтувалось в основному на суто практичному досвіді будівельників.

Першим законом гідравліки, який установлює кількісний зв'язок між окремими елементами явищ, вважають загальновідомий закон Архімеда, установлений за 250 років до н. е.

Великий внесок у розвиток гідравліки зробили вчені XVI та XVII ст.

Нідерландський учений Сімон Стевін встановив правила визначення тиску рідини на стінку і дно посудини.

Італійський фізик і математик Еванджеліста Торрічеллі, учень Галілео Галілея, відкрив закон витікання рідини з посудини і запропонував формулу, що наближено визначала швидкість витікання рідини з малого отвору в посудині під дією сили тяжіння.

Французький математик і фізик Блез Паскаль установив закон, який і досі називають законом Паскаля і широко використовують у гідротехніці.

Засновником гідравліки, як науки вважають Даніеля Бернуллі.

У XVIII ст. почала розвиватися теоретична гідродинаміка, яка ґрунтувалася на диференціальних рівняннях руху ідеальної рідини Ейлера.

Російський вчений М. Є. Жуковський — основоположник сучасної аеромеханіки, створив теорію гідравлічного удару у водопровідних трубах.

Гідравліка підземна[ред. | ред. код]

ГІДРАВЛІКА ПІДЗЕМНА, (рос.подземная гидравлика; англ. underground hydraulics, нім. unterirdische Hydraulik, Geohydrodynamik f) — наука про рух рідин, газів та їх сумішей у пористих і тріщинуватих середовищах (ґрунтах та гірських породах); розділ гідродинаміки. Предмет вивчення Г.п. — рух природних рідин і газів, що знаходяться в пластах, під дією природних сил і техногенних факторів. Г.п. вивчає: рух ґрунтових вод, підземних вод при розробці родовищ корисних копалин; витіснення нафти водою або газом, що виділяється з нафти, при розробці нафтових родовищ; рух газу в газових та вугільних пластах; процеси переміщення (міграції) природних флюїдів, що ведуть до утворення родовищ нафти і газу, а також руд, які кристалізуються із водних розчинів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гідравліка, гідромашини та гідропневмоавтоматика: підруч. для студентів вищ. техн. навч. закл., які навч. за напрямами підгот. «Інж. механіка», «Пед. освіта», «Автоматизація та комп'ютер.-інтегр. технології», «Приклад. механіка» та «Електромеханіка» / Л. Є. Пелевін, Д. О. Міщук, В. П. Рашківський та ін. ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — Київ: КНУБА, 2015. — 340 с. : іл. — Бібліогр.: с. 334 (20 назв). — ISBN 978-966-2374-21-6
  • Гідравліка. Загальний курс / Левицький Б. Ф., Лещій Н. П. - Львів: Світ, 1995. - 264 с.
  • Гідравліка : підруч. для підгот. фахівців ОКР "Бакалавр" напряму 6.100102 "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва" в аграр. ВНЗ II-IV рівнів акредитації / Дідур В. А. [та ін.] ; за ред. акад. АН ВШУ, д-ра техн. наук, проф. В. А. Дідура. - Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. - 622 с. : рис., табл.
  • Гідравліка та гідропривід : навч. посіб. для студ. напряму підготов. 090104 "Лісозаготівля" / Бойко Анатолій Антонович ; Нац. лісотехн. ун-т України, Каф. ліс. машин і гідравліки. - Львів : РВВ НЛТУ України, 2010. - 307 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 299. - 300 пр.
  • Гідравліка та її використання в агропромисловому комплексі / В. А. Дідур, О. Д. Савченко, Д. П. Журавель, С.І. Мовчан; – К.: Аграрна освіта, 2008. – 577 с.
  • Гідравліка / Ю. П. Рогалевич; – К.: Вища школа, 1993. – 255 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1

Посилання[ред. | ред. код]