Гідрогеологія Ефіопії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:03, 22 грудня 2012, створена Іванко1 (обговорення | внесок) (суміш розкладок за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гідрогеоло́гія Ефіо́пії.

На тер. країни є 5 груп водоносних горизонтів і комплексів: докембрійських кристалічних порід, морських відкладів мезозою, пліоцен-міоценових трапових базальтів, пліоцен-четвертинних вулканітів, четвертинних флювіальних і озерно-флювіальних відкладів.

Підземні води інтрузивних і метаморфічних гірських порід докембрію приурочені до зони екзогенної тріщинності (потужність до 50 м) і до тріщинуватих зон тектонічних порушень. Глибина залягання води від 3—5 до 40 м. Дебіти колодязів і свердловин не перевищують 0,7—1 л/с. Води прісні, рідше солонуваті. Водоносні комплекси в товщі мезозойських відкладів пов'язані з тріщинуватими пісковиками і вапняками тріасу, юри і крейди. Дебіти свердловин 1,6—5 л/с. Води солонуваті (3—4 г/л), з глибиною мінералізація швидко зростає. Підземні води трапових базальтів пов'язані із зонами тріщин, тектонічного дроблення, а також прошарками туфів агломератів, древніх озерних відкладів. Глибина залягання води від декількох метрів до 150 м.

Дебіти водозаборів 1,5—5,0 л/с.

Мінералізація води до 1,5 г/л.

Пліоцен-четвертинні вулканогенні гірські породи мають аналогічні характеристики, для них дебіти свердловин глибиною 80—100 м становлять 2,5—8,0 л/с. У четвертинних відкладах підземні води приурочені до прошарків і лінз пісків, супісей та суглинків. Водоносність порід строката, дебіти водозаборів 0,5—5 л/с. Прісні води розвинені в гірських районах і в передгір'ях. По мірі віддалення від передгір'їв мінералізація зростає до 10—20 г/л і більше. Значні гідротермальні ресурси Ефіопії зосереджені в зоні Ефіопського рифту.

Сумарні прогнозні ресурси оцінюються в 3 трлн. ГДж (що відповідає 100 млрд т умовного палива). Ресурси придатні для виробництва електроенергії при сучасному рівні техніки і технології становлять 0,6—5 млрд ГДж.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.