Гіперзвукова швидкість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:59, 14 квітня 2012, створена Sw1972 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: [[Файл:X-43A (Hyper - X) Mach 7 computational fluid dynamic (CFD).jpg|thumb|300px|Зображення моделювання повітряного пот...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення моделювання повітряного потоку навколо «X-43» (Боїнг/НАСА) при 7 М.

Гіперзвукова швидкість (ГШ) у аеродинаміці — швидкість, яка значно перевищує швидкість звуку у атмосфері.

Починаючи з 1970-х років, поняття звичайно відносять до надзвукових швидкостей вище 5 чисел Маха (М).

Загальні відомості

Політ на гіперзвуковій швидкості є частиною надзвукового режиму польоту та здійснюється в надзвуковому потоці газу. Надзвуковий потік повітря корінним чином відрізняється від дозвукового та динаміка польоту літака на швидкостях вище швидкості звуку (вище 1,2 М) кардинально відрізняється від дозвукового польоту (до 0,75 М, діапазон швидкостей від 0,75 до 1,2 М зветься трансзвуковою швидкістю).

Визнаяення нижньої межи гіперзвукової швидкості звичайно пов’язано з початком процесів іонизації та дисоціації молекул у пограничному шарі (ПШ) навколо аппарату, який рухається у атмосфері, що починає відбуватися приблизно при 5 М. Також ця швидкість відзначається тим, що прямоточний повітряно-реактивний двигун («ППРД») з дозвуковим згорянням палива («НППРД») стає некорисним церез надзвичайно висе тертя, яке виникає при гальмуванні повітря, яке проходить крізь двигун цього типу. Таким чином, у гиперзвуковому дуапазону швидкостей для продовження польоту можливе використання тільки ракетного двигуна або гіперзвукового ППРД (ГППРД) з надзвуковим згорянням палива.