Відмінності між версіями «Гіпермутація»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Гіпермутація''', '''соматична гіпермутація''' (скорочено {{lang-en|SHM}}) — механізм в ередині клітини, який є частиною адаптації імунної системи для боротьби проти нових чужорідних елементів (наприклад, мікроорганізми, віруси).
 
'''Гіпермутація''', '''соматична гіпермутація''' (скорочено {{lang-en|SHM}}) — механізм в ередині клітини, який є частиною адаптації імунної системи для боротьби проти нових чужорідних елементів (наприклад, мікроорганізми, віруси).
   
SHM диверсифікує рецептори які використовуються імунною системою для розпізнавання чужорідних елементів (антигенів) і дозволяє імунній системі пристосовувати відповідь до нової загрози на протязі часу життя чужорідних організмів.<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/60173180|title=Immunobiology : the immune system in health and disease|last=Charles.|first=Janeway,|date=2005|publisher=Garland Science|edition=6th ed|location=New York|isbn=0815341016|oclc=60173180}}</ref> Соматична гіпермутація включає в себе запрограмований процес [[Мутація|мутацій]] які вражають варіабельні ділянки [[ген]]ів імуноглобулінів. На відміну від зародкової лінії мутацій, SHM вражає тільки певні імунні клітини, і мутації не передаються нащадкам.
+
Соматичний гіпермутагенез підвищує різноманіття рецепторів, які використовуються імунною системою для розпізнавання чужорідних елементів ([[антиген]]ів) і дозволяє імунній системі пристосовувати відповідь до нової загрози протягом часу життя чужорідних організмів.<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/60173180|title=Immunobiology : the immune system in health and disease|last=Charles.|first=Janeway,|date=2005|publisher=Garland Science|edition=6th ed|location=New York|isbn=0815341016|oclc=60173180}}</ref> Соматична гіпермутація є запрограмованим і контрольованим процесом [[мутагенез]]у, який відбувається у варіабельних ділянках [[ген]]ів імуноглобулінів. На відміну від мутацій у зародковій лінії, SHM вражає тільки певні імунні клітини, і мутації не передаються нащадкам.
   
Соматичний гіпермутагенез є механізмом, який здійснюється в [[B-лімфоцити|В-лімфоцитах]], що розвиваються. Розпізнавання В-клітинами антигенів стимулює їх до поділу або проліферації (спеціалізованого розвитку).
+
Соматичний гіпермутагенез є механізмом, який здійснюється в [[B-лімфоцити|В-лімфоцитах]], що розвиваються. Розпізнавання В-клітинами антигенів стимулює їх до поділу або [[Проліферація|проліферації]].
   
Протягом проліферації, локус (місце гена в хромосомі) рецептора В-клітин піддається надзвичайно високому рівню соматичних мутацій, що принаймні у 105—106 разів більше нормального рівня мутацій. Варіації є головним чином в формі поодинокої заміни основи, вставки і делеції є менш поширенішими. Ці мутації трапляються частіше в «гарячих точках» [[ДНК]], відомими як «гіперактивні ділянки».
+
Протягом проліферації [[Локус (генетика)|локус]] рецепторів В-клітин піддається надзвичайно високому рівню соматичних мутацій, що принаймні у 10<sup>5</sup>—10<sup>6</sup> разів більше нормального рівня мутацій. Варіації з'являються головним чином у формі поодиноких замін нуклеотидів, [[інсерція (генетика)|вставки]] і [[делеція (біологія)|делеції]] є менш поширеними. Ці мутації трапляються частіше в «гарячих точках» [[ДНК]], відомими як «гіперактивні ділянки».
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 12:19, 2 серпня 2019

Гіпермутація, соматична гіпермутація (скорочено англ. SHM) — механізм в ередині клітини, який є частиною адаптації імунної системи для боротьби проти нових чужорідних елементів (наприклад, мікроорганізми, віруси).

Соматичний гіпермутагенез підвищує різноманіття рецепторів, які використовуються імунною системою для розпізнавання чужорідних елементів (антигенів) і дозволяє імунній системі пристосовувати відповідь до нової загрози протягом часу життя чужорідних організмів.[1] Соматична гіпермутація є запрограмованим і контрольованим процесом мутагенезу, який відбувається у варіабельних ділянках генів імуноглобулінів. На відміну від мутацій у зародковій лінії, SHM вражає тільки певні імунні клітини, і мутації не передаються нащадкам.

Соматичний гіпермутагенез є механізмом, який здійснюється в В-лімфоцитах, що розвиваються. Розпізнавання В-клітинами антигенів стимулює їх до поділу або проліферації.

Протягом проліферації локус рецепторів В-клітин піддається надзвичайно високому рівню соматичних мутацій, що принаймні у 105—106 разів більше нормального рівня мутацій. Варіації з'являються головним чином у формі поодиноких замін нуклеотидів, вставки і делеції є менш поширеними. Ці мутації трапляються частіше в «гарячих точках» ДНК, відомими як «гіперактивні ділянки».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Charles., Janeway, (2005). Immunobiology : the immune system in health and disease (вид. 6th ed). New York: Garland Science. ISBN 0815341016. OCLC 60173180.