Відмінності між версіями «Гіпофіз»
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Анатомія та фізіологія == |
== Анатомія та фізіологія == |
||
Гіпофіз складається з трьох частин: |
Гіпофіз складається з трьох частин: |
||
− | * ''Передньої долі'' (аденогіпофіз), що здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози, та виробляє |
+ | * ''Передньої долі'' (аденогіпофіз), що здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози, та виробляє шість власних гормонів ([[Гормон росту|соматотропний гормон(СТГ)]], [[тиреотропний гормон|тиреотропний гормон(ТТГ)]], [[фолікулостимулюючий гормон]], [[лютеїнізуючий гормон]], [[лактогенний гормон]] (пролактин) і [[адренокортикотропний гормон|адренокортикотропний гормон(АКТГ)]]); |
* ''Задньої долі'' (нейрогіпофіз), де накопичуються два гормони, що синтезуються [[гіпоталамус]]ом [[окситоцин]] і [[вазопресин]]; |
* ''Задньої долі'' (нейрогіпофіз), де накопичуються два гормони, що синтезуються [[гіпоталамус]]ом [[окситоцин]] і [[вазопресин]]; |
||
* ''Середньої долі'', яка виробляє меланофорний гормон, що сприяє синтезу [[меланін]]у. |
* ''Середньої долі'', яка виробляє меланофорний гормон, що сприяє синтезу [[меланін]]у. |
Поточна версія на 15:41, 19 вересня 2020
Гіпофіз | |
---|---|
Розташований в основі мозку людини, в турецькому сідлі (Клиноподібна кістка черепа). | |
Латинська назва | hypophysis, glandula pituitaria |
Анатомія Грея | subject #275 1275 |
Система | Ендокринна система |
Артерія | a.hypophisealis superior, a. infundibulris duperior[1] |
Попередник | нервова та зовнішня ектодерма |
MeSH | Pituitary+Gland |
Dorlands/Elsevier | Pituitary gland |
|
Гіпо́фіз (лат. hypophysis, синонім — нижній придаток мозку) — залоза внутрішньої секреції, масою всього 0.5-0.6 г, розміщена в головному мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиноподібної кістки черепа.
Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.
Анатомія та фізіологія[ред. | ред. код]
Гіпофіз складається з трьох частин:
- Передньої долі (аденогіпофіз), що здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози, та виробляє шість власних гормонів (соматотропний гормон(СТГ), тиреотропний гормон(ТТГ), фолікулостимулюючий гормон, лютеїнізуючий гормон, лактогенний гормон (пролактин) і адренокортикотропний гормон(АКТГ));
- Задньої долі (нейрогіпофіз), де накопичуються два гормони, що синтезуються гіпоталамусом окситоцин і вазопресин;
- Середньої долі, яка виробляє меланофорний гормон, що сприяє синтезу меланіну.
Гіпофіз виробляє до 25 гормонів, але тільки 6 з них добуті в чистому вигляді і добре вивчені. Багато з гормонів гіпофізу регулюють водний обмін, підвищують кров'яний тиск, діють на інші залози. З гіпофіза тварин отриманий гормон, який збільшує зріст; на людину він не діє. У тварин великих розмірів, наприклад у кита, гіпофіз відносно великого розміру і виділяє велику кількість цього гормону.
Проводили такі досліди. Молодій тварині систематично і довгий час вводили в м'язи гормон росту. Цим способом в лабораторіях вирощували гігантських щурів і собак.
Надлишок, що виділяється гіпофізом в кров, цього гормону може підсилювати ріст людини. При малій кількості цього гормону зріст уповільнюється. Відомі випадки, коли у дівчинки в 6 років зупинився ріст. В 9 років її зріст був 90 см. Щоб збільшити зріст, їй вводили гормон росту десь приблизно 8,5 місяців. За цей час вона підросла на 7 см, а наступні 2 роки ще на 14 см.
Патологічні стани[ред. | ред. код]
Аденоми гіпофіза це доброякісні пухлини із залозистої тканини, яка розташована в передній долі гіпофіза. Причини виникнення аденом гіпофіза досі повністю не з'ясовані. За сприяючі чинники вважаються:
- Інфекційні процеси в нервовій системі
- Травми черепа та головного мозку
- Різні несприятливі дії на плід під час вагітності.
Останнім часом надається значення і тривалому вживанню оральних контрацептивних препаратів.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
- Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |