Гіппокрена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:10, 1 грудня 2017, створена N.Português (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пісню свою почнемо ми від муз геліконських, що мають
На Геліконі житло, на великій горі божественній,
Попри блакитну криницю своїми стрункими ногами
Довкола вівтаря Зевса могутнього танці виводять,
Гарні скупавши тіла у холодних Термесових хвилях
Або в воді Гіпокрени, чи в хвилях святого Ольмея.
Аж на вершок Гелікону виводять свої хороводи,
Гарні, чарівні, дрібцюючи ніжними мірно ногами.
Відси, окутані млою густою, вони вилітають,
Поночі понад землею виводять прегарнії співи.

— Гесіод. Теогонія. Вірші 1-10.[1]

Гіппокре́на, Іппокре́на (грец. Ιπποκρήνη, від ἵππος«кінь», та κρήνη«джерело») — термін з давньогрецької міфології. Також — Гіпокрена[1].

  1. Джерело, присвячене Аполлонові й музам джерело на горі Гелікон у Беотії, яке, за переказом, утворилося від удару копита Пегаса. Мало чудесну властивість надихати поетів. У «Теогонії» Гесіода згадується як місце купання муз[2].
  1. Джерело того самого походження в околицях Тройзену в Аргосі, куди приїхав на Пегасі за нареченою Беллерофонт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314.
  2. Гесіод. Теогонія. Вірш 6.

Література[ред. | ред. код]

  • Гіппокрена // Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985.
  • Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342. (За рукописом Андрія Франка № 415, С. 1-35).