Відмінності між версіями «ДНК-метилтрансфераза»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (вилучена Категорія:Молекулярна біологія за допомогою HotCat)
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 16: Рядок 16:
 
== ДНК-метилтрансферази ссавців ==
 
== ДНК-метилтрансферази ссавців ==
   
У [[ссавці]]в виявлені чотири активних ДНК-метилтрансферази: DNMT1, DNMT2 (TRDMT1), DNMT3a і DNMT3b. Також виявлений білок, структурно схожий з сімейством DNMT3, але який не проявляє метилтрансферазної активності — DNMT3L (DNMT3-''like'').
+
У [[ссавці]]в виявлені чотири активних ДНК-метилтрансферази: [[DNMT1]], [[TRDMT1|DNMT2]] (TRDMT1), [[DNMT3A|DNMT3a]] і [[DNMT3B|DNMT3b]]. Також виявлений білок, структурно схожий з родиною DNMT3, але який не проявляє метилтрансферазної активності — [[DNMT3L]] (DNMT3-''like'').
   
=== Сімейство DNMT1 ===
+
=== Родина DNMT1 ===
   
ДНК-метилтрансферази сімейства DNMT1 [[домашня миша|миші]] є білками з [[Молекулярна маса|молекулярною масою]] близько 190 [[атомна одиниця маси|кДа]], що містить 1620 [[Амінокислота|амінокислотних залишків]]. Основна активність цього ферменту полягає в метилюванні напівметильованих ділянок CpG. Молекула ДНК-метилтрансферази DNMT1 значно більше прокаріотичного ферменту за рахунок наявності N-кінцевої регуляторної ділянки, що становить <sup>2</sup>/<sub>3</sub>, від всієї довжини поліпептидного ланцюга. Саме ця ділянка відповідає за надання «переваги» ферментом напівметильованим ділянкам перед неметильованими. Регуляторна N-кінцева ділянка сполучена з каталітичним C-кінцевим при допомозі [[гліцин|Gly]]-[[лізин|Lys]]-півторів. Вважається, що [[ген]] dnmt1 утворився шляхом злиття гену прокаріотичної ДНК-метилтрансферази з одним або двома генами [[ДНК-зв'язуючі білки|ДНК-зв'язуючих білків]].
+
ДНК-метилтрансферази родини DNMT1 [[домашня миша|миші]] є білками з [[Молекулярна маса|молекулярною масою]] близько 190 [[атомна одиниця маси|кДа]], що містить 1620 [[Амінокислота|амінокислотних залишків]]. Основна активність цього ферменту полягає в метилюванні напівметильованих ділянок CpG. Молекула ДНК-метилтрансферази DNMT1 значно більше прокаріотичного ферменту за рахунок наявності N-кінцевої регуляторної ділянки, що становить <sup>2</sup>/<sub>3</sub>, від всієї довжини поліпептидного ланцюга. Саме ця ділянка відповідає за надання «переваги» ферментом напівметильованим ділянкам перед неметильованими. Регуляторна N-кінцева ділянка сполучена з каталітичним C-кінцевим при допомозі [[гліцин|Gly]]-[[лізин|Lys]]-повторів. Вважається, що [[ген]] ''dnmt1'' утворився шляхом злиття гену прокаріотичної ДНК-метилтрансферази з одним або двома генами [[ДНК-зв'язуючі білки|ДНК-зв'язуючих білків]].
   
 
{| class="standard" style="margin-left: 1em;" align="right"
 
{| class="standard" style="margin-left: 1em;" align="right"
Рядок 34: Рядок 34:
 
| та ж
 
| та ж
 
|-
 
|-
| HDAC1
+
| [[HDAC1]]
 
| [[деацетилаза]] [[гістон]]ів
 
| [[деацетилаза]] [[гістон]]ів
 
|-
 
|-
| HDAC2
+
| [[HDAC2]]
 
| та ж
 
| та ж
 
|-
 
|-
| SUV39H1
+
| [[SUV39H1]]
 
| метилтрансфераза <br /> гістона H3 (Lys9)
 
| метилтрансфераза <br /> гістона H3 (Lys9)
 
|-
 
|-
Рядок 46: Рядок 46:
 
| пухлинний супресор
 
| пухлинний супресор
 
|-
 
|-
  +
| [[Білок промієлоцитарного лейкозу|PML]]-[[RARA|RAR]]
| PML-RAR
 
 
| [[онкоген]]ний <br /> транскрипційний фактор
 
| [[онкоген]]ний <br /> транскрипційний фактор
 
|-
 
|-
| DMAP1
+
| [[DMAP1]]
 
| транскрипційний <br /> [[корепресор]]
 
| транскрипційний <br /> [[корепресор]]
 
|-
 
|-
| hSNF2H
+
| [[SMARCA5|hSNF2H]]
| білок, задіяний <br /> в перестройках <br /> [[хроматин]]у
+
| білок, задіяний <br /> у перебудовах <br /> [[хроматин]]у
 
|-
 
|-
  +
| [[Ядерний антиген проліферуючих клітин|PCNA]]
| PCNA
 
 
| фактор <br /> реплікації ДНК
 
| фактор <br /> реплікації ДНК
 
|-
 
|-
| MBD2
+
| [[MBD2]]
 
| зв'язування з <br /> метилбованими CpG <br /> ділянками
 
| зв'язування з <br /> метилбованими CpG <br /> ділянками
 
|-
 
|-
| MBD3
+
| [[MBD3]]
 
| та ж
 
| та ж
 
|-
 
|-
| MeCP2
+
| [[MECP2|MeCP2]]
 
| та ж
 
| та ж
 
|-
 
|-
| HP1β
+
| [[CBX1|HP1β]]
 
| білок <br /> гетерохроматину
 
| білок <br /> гетерохроматину
 
|-
 
|-
Рядок 73: Рядок 73:
 
| [[РНК-полімераза|РНК-полімераза II]]
 
| [[РНК-полімераза|РНК-полімераза II]]
 
|-
 
|-
| rowspan=8 | DNMT3a
+
| rowspan=8 | [[DMNT3A|DNMT3a]]
| DNMT1
+
| [[DNMT1]]
 
| підтримуюче <br /> метилювання ДНК
 
| підтримуюче <br /> метилювання ДНК
 
|-
 
|-
| DNMT3L
+
| [[DNMT3L]]
 
| репресор транскрипції
 
| репресор транскрипції
 
|-
 
|-
| HDAC1
+
| [[HDAC1]]
 
| [[деацетилаза]] гістонів
 
| [[деацетилаза]] гістонів
 
|-
 
|-
| SUV39H1
+
| [[SUV39H1]]
 
| метилтрансфераза <br /> гістону H3 (Lys9)
 
| метилтрансфераза <br /> гістону H3 (Lys9)
 
|-
 
|-
Рядок 89: Рядок 89:
 
| онкогенний <br /> транскрипційний фактор
 
| онкогенний <br /> транскрипційний фактор
 
|-
 
|-
| RP58
+
| [[ZBTB18|RP58]]
 
| транскрипційний <br /> корепресор
 
| транскрипційний <br /> корепресор
 
|-
 
|-
Рядок 95: Рядок 95:
 
| білок <br /> гетерохроматину
 
| білок <br /> гетерохроматину
 
|-
 
|-
| SUMO-1
+
| [[SUMO1]]
 
| [[убіквітин]]-подібний <br /> білок
 
| [[убіквітин]]-подібний <br /> білок
 
|-
 
|-
Рядок 121: Рядок 121:
 
| деацетилаза гістонів
 
| деацетилаза гістонів
 
|-
 
|-
| CMT3
+
| [[CMT3]]
 
| гомолог HP1
 
| гомолог HP1
 
| білок <br /> гетерохроматину
 
| білок <br /> гетерохроматину
Рядок 136: Рядок 136:
 
Інактівация мишиного ферменту DNMT1 приводить до значного (до 70&nbsp;%) зменшення рівня метилювання [[геном]]у і до загибелі [[ембріон]]ів, шо розвиваються, на 10-11 день розвитку. Рівень, що залишився, в 30&nbsp;% і здібність [[стовбурові клітини|стовбурових клітин]] до метилювання [[ретровірус]]ної ДНК ''de novo'' забезпечуються іншими ДНК-метилтрансферазами.
 
Інактівация мишиного ферменту DNMT1 приводить до значного (до 70&nbsp;%) зменшення рівня метилювання [[геном]]у і до загибелі [[ембріон]]ів, шо розвиваються, на 10-11 день розвитку. Рівень, що залишився, в 30&nbsp;% і здібність [[стовбурові клітини|стовбурових клітин]] до метилювання [[ретровірус]]ної ДНК ''de novo'' забезпечуються іншими ДНК-метилтрансферазами.
   
=== Сімейство DNMT2 (TRDMT1) ===
+
=== Родина DNMT2 (TRDMT1) ===
   
 
ДНК-метилтрансфераза DNMT2 складається з 415-ти амінокислотних залишків і не містить N-кінцевого регуляторного домена. Інактівація гена dnmt2 у [[Стовбурові клітини|стовбурових клітинах]] мишей не впливає на їхні здібності до підтримки картини метилювання геному і до метилювання ''de novo''. Амінокислотна послідовність ферменту схожа з послідовностями коротких ДНК-метилтрансфераз рослин, грибів і прокаріотів. У 2006 році Goll et al. показали, що фермент проводить метилювання [[тРНК]]<sup>Asp</sup> по цитозину-38 як ''[[in vivo]]'', так і ''[[in vitro]]'', і не метилює ДНК. Щоб відобразити функцію ферменту в назві, було вирішено перейменувати його в TRDMT1 (''tRNA aspartic acid methyltransferase'' 1, метілтрансфераза тРНК, що транспортує [[Аспарагінова кислота|аспарагінову кислоту]]).
 
ДНК-метилтрансфераза DNMT2 складається з 415-ти амінокислотних залишків і не містить N-кінцевого регуляторного домена. Інактівація гена dnmt2 у [[Стовбурові клітини|стовбурових клітинах]] мишей не впливає на їхні здібності до підтримки картини метилювання геному і до метилювання ''de novo''. Амінокислотна послідовність ферменту схожа з послідовностями коротких ДНК-метилтрансфераз рослин, грибів і прокаріотів. У 2006 році Goll et al. показали, що фермент проводить метилювання [[тРНК]]<sup>Asp</sup> по цитозину-38 як ''[[in vivo]]'', так і ''[[in vitro]]'', і не метилює ДНК. Щоб відобразити функцію ферменту в назві, було вирішено перейменувати його в TRDMT1 (''tRNA aspartic acid methyltransferase'' 1, метілтрансфераза тРНК, що транспортує [[Аспарагінова кислота|аспарагінову кислоту]]).
Рядок 144: Рядок 144:
 
ДНК-метилтрансферази DNMT3a і DNMT3b проводять метилювання навівметильованих і неметильованих ділянок CpG з однаковою швидкістю. Людські DNMT3a і DNMT3b містять 908 і 859 амінокислотних залишків, відповідно; ген dnmt3b може кодувати і менші поліпептиди унаслідок [[альтернативний сплайсинг|альтернативного сплайсингу]]. Гени dnmt3a і dnmt3b активно [[експресія генів|експресуються]] в [[диференціація клітин|недиференційованих]] ембріональних стовбурових клітинах, тоді як в диференційованих клітинах рівень їх експресії дуже низький. Інактівация цих генів у мишей приводить до загибелі особин, в середньому, до чотиритижневого віку.
 
ДНК-метилтрансферази DNMT3a і DNMT3b проводять метилювання навівметильованих і неметильованих ділянок CpG з однаковою швидкістю. Людські DNMT3a і DNMT3b містять 908 і 859 амінокислотних залишків, відповідно; ген dnmt3b може кодувати і менші поліпептиди унаслідок [[альтернативний сплайсинг|альтернативного сплайсингу]]. Гени dnmt3a і dnmt3b активно [[експресія генів|експресуються]] в [[диференціація клітин|недиференційованих]] ембріональних стовбурових клітинах, тоді як в диференційованих клітинах рівень їх експресії дуже низький. Інактівация цих генів у мишей приводить до загибелі особин, в середньому, до чотиритижневого віку.
   
DNMT3a активніше метилює ділянки CpG, ніж CPA, CPT, і CPC. DNMT3a метилює ділянки CpG набагато повільніші, ніж DNMT1, але швидше, ніж DNMT3b. Не зважаючи на те, що функції ферментів DNMT3a і DNMT3b багато в чому перекриваються, є також і відмінності. Так, DNMT3b відповідає за метилювання повторів [[Тандемні повтори#Сателіти|сателітів]] в області лінкера, а мутація гена dnmt3b у людини приводить до [[ICF-синдром]]у (''immunodeficiency cenromeric instability'', імунодефіцитна нестабільність [[центромера|центромер]], аномалії обличчя). ICF-синдром&nbsp;— це рідкісне [[аутосома|аутосомне]] рецесивне [[генетичне захворювання]], яке характеризується дефектами [[імунна система|імунної системи]] і порушенням нормальної будови обличчя. Синдром пов'язаний з нестабільністю центромерного гетерохромаину. При цьому основні компоненти гетерохроматіну, ділянки сателітів DNA II і DNA III, виявляються недостатньо метильованими.
+
DNMT3a активніше метилює ділянки CpG, ніж CPA, CPT, і CPC. DNMT3a метилює ділянки CpG набагато повільніші, ніж DNMT1, але швидше, ніж DNMT3b. Не зважаючи на те, що функції ферментів DNMT3a і DNMT3b багато в чому перекриваються, є також і відмінності. Так, DNMT3b відповідає за метилювання повторів [[Тандемні повтори#Сателіти|сателітів]] в області лінкера, а мутація гена ''dnmt3b'' у людини приводить до [[ICF-синдром]]у (''immunodeficiency cenromeric instability'', імунодефіцитна нестабільність [[центромера|центромер]], аномалії обличчя). ICF-синдром&nbsp;— це рідкісне [[аутосома|аутосомне]] рецесивне [[генетичне захворювання]], яке характеризується дефектами [[імунна система|імунної системи]] і порушенням нормальної будови обличчя. Синдром пов'язаний з нестабільністю центромерного гетерохромаину. При цьому основні компоненти гетерохроматіну, ділянки сателітів DNA II і DNA III, виявляються недостатньо метильованими.
   
DNMT3L містить DNA-метилтрансферазний мотив і є необхідною для ефекту материнського [[геномний імпринтинг|геномного імпринтингу]], залишаючись при цьому каталітично неактивною (унаслідок відсутності деяких ключових ділянок, необхідних для здійснення каталізу). DNMT3L експресується при [[гаметогенез]]і, коли і відбувається імпринтінг геному. Відсутність DNMT3L приводить до біаллельній експресії генів, для яких в нормі не характерна експресія материнського [[аллель|аллеля]]. DNMT3L взаємодіє з DNMT3a і DNMT3b в клітинному ядрі. Хоча DNMT3L нездібна проводити метилювання, білок може брати участь в репресії [[Транскрипція (біологія)|транскрипції]] (у асоціації з гістоновою деацетілазою).
+
DNMT3L містить DNA-метилтрансферазний мотив і є необхідною для ефекту материнського [[геномний імпринтинг|геномного імпринтингу]], залишаючись при цьому каталітично неактивною (унаслідок відсутності деяких ключових ділянок, необхідних для здійснення каталізу). DNMT3L експресується при [[гаметогенез]]і, коли і відбувається імпринтінг геному. Відсутність DNMT3L приводить до біалельної експресії генів, для яких в нормі не характерна експресія материнського [[алель|алеля]]. DNMT3L взаємодіє з DNMT3a і DNMT3b у клітинному ядрі. Хоча DNMT3L нездатна проводити метилювання, білок може брати участь в репресії [[Транскрипція (біологія)|транскрипції]] (у асоціації з гістоновою деацетілазою).
   
 
{{Без джерел|дата=липень 2013}}
 
{{Без джерел|дата=липень 2013}}
{{mol_bio-stub}}
+
{{protein-stub}}
   
 
[[Категорія:Епігенетика]]
 
[[Категорія:Епігенетика]]
[[Категорія:Трансферази]]
+
[[Категорія:Метилтрансферази]]

Поточна версія на 16:27, 5 травня 2018

ДНК-метилтрансферази (або ДНК-метилаза, англ. DNA methyltransferase, DNA MTase, DNMT) — група ферментів, що каталізують метилювання нуклеотидних залишків в складі ДНК. Завдяки роботі даних ферментів (приєднанню метильної (CH3)-групи) в живій клітині певні ділянки ДНК отримують своєрідне мічення, що впливає на їх активність, функції, іноді — на просторову будову.

ДНК-метилтрансферазною активністю володіють декілька груп ферментів:

Усі відомі ДНК-метилтрансферази використовують як донора метильної групи S-аденозил-метіонін.

Цитозин(C5)-ДНК-метилтрансферази каталізують перенесення метильной групи від S-аденозил-метіоніну на залишок цитозину, що знаходиться в специфічній послідовності в дволанцюжковій ДНК, з утворенням 5-метилцитозину і S-аденозилгомоцистеїну. Ця реакція необоротна. Порівняння структури прокаріотичних (зазвичай бектеріальнох) і еукаріотичних ДНК-метилтрансфераз дозволяє віднести їх до одного класу ферментів. Всі ці ферменти є мономірними білками, що містять консервативні гомологічні ділянки (мотиви послідовності), які відповідають за ферментативні функції. У більшості цитозин(C5)-ДНК-метилтрансфераз налічують до 10-ти таких ділянок. Серед них розрізняють 4 помірноконсервативних мотиви (II, III, V, VII), які можуть бути відсутніми у деяких ферментів, і 6 висококонсервативних мотивів (I, IV, VI, VIII, IX, X). Між ділянками VIII і IX розташований домен TRD (target-recognizing domen, мішень-розпізнаючий домен), довжина і амінокислотний склад якого варіабельні.

Еукаріотичні ДНК-метилтрансферази метилюють цитозин в молекулах ДНК, що не містять митильної горпи через те, що утворюються шляхом напівконсервативної репликації, і містять одну метильовану і одну неметіильовану нитку (так зване підтримуюче метилювання). Ділянками розпізнавання є CpG і CpNpG. ДНК-метилтрансферази еукаріотів здатні, хоч і з меншою ефективністю, проводити метилювання ДНК de novo.

Субстратна специфічність ДНК-метилтрансфераз сімейства DNMT1. Напівметильований дуплекс визначає метилювання цитозину в нижньому ланцюзі. Наявність пари *С з гуаніном у верхньому ланцюзі необов'язкова. Асиметрична ділянка розпізнавання поміщена в рамку.

ДНК-метилтрансферази ссавців[ред. | ред. код]

У ссавців виявлені чотири активних ДНК-метилтрансферази: DNMT1, DNMT2 (TRDMT1), DNMT3a і DNMT3b. Також виявлений білок, структурно схожий з родиною DNMT3, але який не проявляє метилтрансферазної активності — DNMT3L (DNMT3-like).

Родина DNMT1[ред. | ред. код]

ДНК-метилтрансферази родини DNMT1 миші є білками з молекулярною масою близько 190 кДа, що містить 1620 амінокислотних залишків. Основна активність цього ферменту полягає в метилюванні напівметильованих ділянок CpG. Молекула ДНК-метилтрансферази DNMT1 значно більше прокаріотичного ферменту за рахунок наявності N-кінцевої регуляторної ділянки, що становить 2/3, від всієї довжини поліпептидного ланцюга. Саме ця ділянка відповідає за надання «переваги» ферментом напівметильованим ділянкам перед неметильованими. Регуляторна N-кінцева ділянка сполучена з каталітичним C-кінцевим при допомозі Gly-Lys-повторів. Вважається, що ген dnmt1 утворився шляхом злиття гену прокаріотичної ДНК-метилтрансферази з одним або двома генами ДНК-зв'язуючих білків.

Білки, асоційовані з ДНК-метилтрансферазами (Buryanov, Shevchuk, 2005)
ДНК-метил-
трансфераза
Асоційований
білок
Функція
асоційованого білка
DNMT1 DNMT3a метилювання ДНК
de novo
DNMT3a та ж
HDAC1 деацетилаза гістонів
HDAC2 та ж
SUV39H1 метилтрансфераза
гістона H3 (Lys9)
Rb пухлинний супресор
PML-RAR онкогенний
транскрипційний фактор
DMAP1 транскрипційний
корепресор
hSNF2H білок, задіяний
у перебудовах
хроматину
PCNA фактор
реплікації ДНК
MBD2 зв'язування з
метилбованими CpG
ділянками
MBD3 та ж
MeCP2 та ж
HP1β білок
гетерохроматину
РНК-полімераза II РНК-полімераза II
DNMT3a DNMT1 підтримуюче
метилювання ДНК
DNMT3L репресор транскрипції
HDAC1 деацетилаза гістонів
SUV39H1 метилтрансфераза
гістону H3 (Lys9)
PML-RAR онкогенний
транскрипційний фактор
RP58 транскрипційний
корепресор
HP1β білок
гетерохроматину
SUMO1 убіквітин-подібний
білок
DNMT3b DNMT1 підтримуюче
метилювання ДНК
DNMT3L репресор транскрипції
HDAC1 деацетилаза гістонов
SUMO-1 убіквітин-подібний
білок
DNMT3L DNMT3a метилювання ДНК
de novo
DNMT3b та ж
HDAC1 деацетилаза гістонів
CMT3 гомолог HP1 білок
гетерохроматину

N-кінцевий домен містить різні специфічні послідовності, такі як сигнал ядерної локалізації (NLS, nuclear localization signal), цистєїн-богатий Zn-зв'язуючий мотив і спеціальна послідовність, що направляє метилтрансферазу до області реплікації ДНК (TRF, protein targeting to DNA replication foci). Фермент локалізується в областях реплікації ДНК протягом S-фази клітинного циклу, а після її завершення діфундірує до нуклеоплазми. Також N-кінцевий домен ферменту DNMT1 містить послідовність, гомологичну репресору транскрипції HRX, за допомогою якої ДНК-метилтрансфераза in vivo здатна асоціюватися з деацетилазою гістонів.

Людський фермент DNMT1 принципово не відрізняється від мишиного.

Фермент DNMT1 має декілька ізоформ: соматичний DNMT1, проміжний варіант (DNMT1b) і ізоформа, характерна для ооцитів (DNMT1o). DNMT1o синтезується і накопичується в цитоплазмі ооцитів, а потім, під час раннього ембріонального розвитку, транспортується до клітинного ядра (соматичний же DNMT1 постійно локалізується в ядрі).

Фермент може проявляти аномальну метилюючу активність, зокрема, метилювання CpG-пари в області петлі одноланцбжкової ДНК, що вже містить метильовані ділянки CpG.

Інактівация мишиного ферменту DNMT1 приводить до значного (до 70 %) зменшення рівня метилювання геному і до загибелі ембріонів, шо розвиваються, на 10-11 день розвитку. Рівень, що залишився, в 30 % і здібність стовбурових клітин до метилювання ретровірусної ДНК de novo забезпечуються іншими ДНК-метилтрансферазами.

Родина DNMT2 (TRDMT1)[ред. | ред. код]

ДНК-метилтрансфераза DNMT2 складається з 415-ти амінокислотних залишків і не містить N-кінцевого регуляторного домена. Інактівація гена dnmt2 у стовбурових клітинах мишей не впливає на їхні здібності до підтримки картини метилювання геному і до метилювання de novo. Амінокислотна послідовність ферменту схожа з послідовностями коротких ДНК-метилтрансфераз рослин, грибів і прокаріотів. У 2006 році Goll et al. показали, що фермент проводить метилювання тРНКAsp по цитозину-38 як in vivo, так і in vitro, і не метилює ДНК. Щоб відобразити функцію ферменту в назві, було вирішено перейменувати його в TRDMT1 (tRNA aspartic acid methyltransferase 1, метілтрансфераза тРНК, що транспортує аспарагінову кислоту).

Сімейство DNMT3[ред. | ред. код]

ДНК-метилтрансферази DNMT3a і DNMT3b проводять метилювання навівметильованих і неметильованих ділянок CpG з однаковою швидкістю. Людські DNMT3a і DNMT3b містять 908 і 859 амінокислотних залишків, відповідно; ген dnmt3b може кодувати і менші поліпептиди унаслідок альтернативного сплайсингу. Гени dnmt3a і dnmt3b активно експресуються в недиференційованих ембріональних стовбурових клітинах, тоді як в диференційованих клітинах рівень їх експресії дуже низький. Інактівация цих генів у мишей приводить до загибелі особин, в середньому, до чотиритижневого віку.

DNMT3a активніше метилює ділянки CpG, ніж CPA, CPT, і CPC. DNMT3a метилює ділянки CpG набагато повільніші, ніж DNMT1, але швидше, ніж DNMT3b. Не зважаючи на те, що функції ферментів DNMT3a і DNMT3b багато в чому перекриваються, є також і відмінності. Так, DNMT3b відповідає за метилювання повторів сателітів в області лінкера, а мутація гена dnmt3b у людини приводить до ICF-синдрому (immunodeficiency cenromeric instability, імунодефіцитна нестабільність центромер, аномалії обличчя). ICF-синдром — це рідкісне аутосомне рецесивне генетичне захворювання, яке характеризується дефектами імунної системи і порушенням нормальної будови обличчя. Синдром пов'язаний з нестабільністю центромерного гетерохромаину. При цьому основні компоненти гетерохроматіну, ділянки сателітів DNA II і DNA III, виявляються недостатньо метильованими.

DNMT3L містить DNA-метилтрансферазний мотив і є необхідною для ефекту материнського геномного імпринтингу, залишаючись при цьому каталітично неактивною (унаслідок відсутності деяких ключових ділянок, необхідних для здійснення каталізу). DNMT3L експресується при гаметогенезі, коли і відбувається імпринтінг геному. Відсутність DNMT3L приводить до біалельної експресії генів, для яких в нормі не характерна експресія материнського алеля. DNMT3L взаємодіє з DNMT3a і DNMT3b у клітинному ядрі. Хоча DNMT3L нездатна проводити метилювання, білок може брати участь в репресії транскрипції (у асоціації з гістоновою деацетілазою).