Перегляд вихідного коду сторінки Дальтоніди

'''Дальтоні́ди'''&nbsp;— [[Речовина|речовини]] сталого якісного і кількісного складу, який не залежить від способу отримання. Назва походить від імені англійського вченого [[Джон Дальтон|Джона Дальтона]]. На [[Фазова діаграма|фазових діаграмах]] склад — властивість їм відповідають максимуми. Тверді фази змінного складу (які не відповідають стехіометричному співвідношенню компонентів) відносяться до [[бертоліди|бертолідів]].

Історично це поняття пов'язане з законом сталості складу речовини. Сталість складу є природною для [[Молекула|молекулярних]] речовин, оскільки молекули складаються з конкретних [[атом]]ів, певного виду і певної маси. Для немолекулярних речовин, зокрема, для [[Кристал|кристалів]] з дефектами, можуть бути великі відхилення від ідеального співвідношення між кількістю атомів ([[Стехіометрія|стехіометрії]]). Тому у вузькому розумінні (фактично застарілому) до дальтонідів відносять так так звані '''стехіометричні сполуки''', у яких взагалі немає ''області гомогенності'' (області змінного складу). В широкому смислі до дальтонідів також відносять сполуки, у яких область гомогенності має скінченну (ненульову) ширину, але містить також і стехіометричний склад.

Склад дальтонідів виражається простими формулами з цілочисельними стехіометричними індексами, наприклад, [[Оксид магнію|MgO]], [[Хлороводень|HCl]].

Сучасний погляд на питання включає також наявність повної інформації про структуру&nbsp;— в стехіометричній сполуці (справжньому дальтоніді) заселеності кристалографічних позицій рівні одиниці, тобто, дефекти в макроскопічних кількостях відсутні. По одному тільки складу не можна строго віднести речовину до класу дальтонідів. Наприклад, область гомогенності {{нп|Оксид титану(II)|оксид титану|ru|Оксид титана(II)}} включає стехіометричний склад (де співвідношення компонентів точно 1:1). Однак ні при цьому складі, ні при якому-небудь іншому не досягаються ідеальні (одиничні) заселеності позицій [[Титан (хімічний елемент)|титану]] і [[Кисень|кисню]]. Тобто, дана сполука є бертолідом, немолекулярною речовиною, нестехіометричним (але з практично стехіометричним складом 1:1).

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

== Див. також ==
* [[Бертоліди]]
* [[Металоїди]]

{{chem-stub}}

[[Категорія:Хімічні сполуки]]
[[Категорія:Стехіометрія]]