Відмінності між версіями «Дао»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот змінив: nl:Tao (filosofie))
м (робот додав: ko:도 (철학))
Рядок 52: Рядок 52:
 
[[it:Tao]]
 
[[it:Tao]]
 
[[ja:道 (哲学)]]
 
[[ja:道 (哲学)]]
  +
[[ko:도 (철학)]]
 
[[li:Tao]]
 
[[li:Tao]]
 
[[lt:Dao (filosofija)]]
 
[[lt:Dao (filosofija)]]

Версія за 20:19, 6 січня 2009

Да́о, Та́о (кит. 道, буквально — шлях) — найбільш об'ємна і складна категорія китайської філософії, та зокрема даосизму, яку можна порівняти із категорією буття.

Дао — універсальна природа всіх речей і шлях всіх речей. Включає до себе становлення, буття та розклад всіх речей та явищ, буття-як-воно-є. Поєднує в собі принципи іманентності і трансцендентності. Іноді виступає як «матір або батько всього сущого», чи недиференційована порожнеча.

Категорія Дао найчастіше пов'язана з класичним текстом Дао Де Цзін. З Дао пов'язана також відома пам'ятка китайської літератури — Дао Цзан («Скарбниця Дао»).

Згідно китайської метафізики Дао Де Цзін, спочатку було Єдине — Дао, потім Дао породжує Два протилежних — Інь та Ян(кит. 陰陽), які, у свою чергу, породжують Три — Землю, Небо, Людину. Останні три породжують всю безліч речей у світі (кит. 萬物 / 万物, wànwù).

Через наявність у Дао всіх можливих якостей, пояснення Дао стає неможливим. Згідно Лао Цзи, Дао не можна висловити, бо воно змінюється щомиті, але можна йому слідувати.

Дао, яке можна висловити, не є постіне Дао.
Ім'я, яке можна назвати, не є постійне ім'я.
Безіменне є початком неба и землі, те, що має ім'я — мати всіх речей.
Тому вільний від пристрастей споглядає дивовижну тайну [Дао],
а хто має пристрасті, бачить лише його кінечну форму.
Безіменне і те, що має ім'я — мають одне походження,
але в них різні назви. Разом вони називаються найглибшими.
Перехід від одного найглибшого до іншого — двері до дивовижного. [1]

В класичній літературі Даосизму Дао має онтологічне значення. Воно охоплює також не-буття речей всесвіту. Воно є в кожної живої істоти та присутнє навіть у неживому. Сила, принцип, що надає пустому аморфному Дао форму — Де.

Де — варіанти перекладу «Благодать», «Сила», «Мораль». Але останнє значення властиве більш для конфуціанського розуміння Де. Традиційне Де — не мораль, а, скоріше, порядок речей, який найбільш повно відповідає сутності Дао, тобто, природна сила, що рухає всесвіт.

У-Вей, не-дія — спосіб слідування Дао і виконання Де, що полягає у відмові від егоїстичних мотивації та власних суб'єктивних інтересів.

Дао, Де та У-Вей приблизно можна представити у вигляді: сутність та існування — порядок всесвіту — спосіб слідування порядку всесвіту.

В філософії неоконфуціанства термін Дао часто ототожнюють із терміном Лі — «принцип», який протистоїть матеріальному субстрату, ци. Засновник раціоналістичної системи неоконфуціанства Чжу Сі підкреслював тотожність Дао людини та всесвіту.

Примітки

  1. Ян Хин-шун. «Древнекитайский философ Лао-Цзы и его учение». Москва, 1950

Посилання