Перегляд вихідного коду сторінки Дао де цзін

[[Файл:Daodejing in Lesser Seal script.svg|thumb|100px|right|''Дао де цзін'' ({{Zh|t=道德經|kurz=}})]]

'''Да́о де цзін''' ({{Китайська|道德經|道德经|Dào Dé Jīng|КЦ=Даодедзін}}, {{Audio|Zh-道德經.oga|прослухати}})&nbsp;— один з найвідоміших класичних філософських творів [[Китай|Китаю]], приписаний [[Лао-цзи]] (VI&nbsp;— V&nbsp;століття до&nbsp;н.&nbsp;е.). Є важливим джерелом традиції [[даосизм]]у. Рукопис містить 5000 ієрогліфів, складається з 81 вірша.

== Назва ==
Існує багато перекладів назви з китайської. Головні:
* «Канон шляху і благодаті»
* «Книга про шлях та силу»

Зустрічається також назва за титульним автором, «Лаоцзи».

== Походження ==
“Книга про дао і де” (“Даодецзін”, «道德经») — книга про Шлях (道) і про властивості людської природи, яка поряд із трактатом “Луньюй” («论语»), складеним учнями Конфуція, належить до найшанованіших і разом з тим найзагадковіших творінь китайської літератури.

Сучасні китайські дослідники “Даодецзіну” Лян Цічао, Го Можо, Гу Цзегань та інші, що продовжили працю своїх незліченних попередників (а історія вивчення і коментування “Даодецзіну” налічує понад 2000 років), розходяться в думках щодо часу її створення та щодо постаті самого Лао-цзи — людини, якій традиція приписує авторство цієї книги, основоположника даоського філософського вчення.

Як свідчить історик Сима Цянь (II-І ст. до н.е.), Лао-цзи (老子, власне, це не ім’я, а прізвисько, що означає “стара дитина”, — за легендою, коли мудрець народився, йому був уже 81 рік) мав прізвище Лі, а ім’я — Ер (або Дань). Дехто з дослідників стверджує, що він народився в першій половині VI ст. до н.е., і навіть зважується подати точні роки життя мудреця: 579-499 до н.е. Історик також повідомляє, що Лао-цзи служив хранителем державного архіву в царстві Чжоу. Сима Цянь пише і про його зустріч із Конфуцієм, зазначаючи, що останній приходив до Лао-цзи за порадою, щоб вислухати повчання мудреця. Лао-цзи, за свідченням Сима Цяня, тривалий час жив у столиці Чжоу, розробляючи вчення про дао (道) і де (德), тобто про шлях речей та його прояви в людському житті. Вражений занепадом царства, він покинув службу і вирушив на Захід. Начальник західної прикордонної застави, зустрівши уславленого філософа, попрохав його залишити хоч що-небудь для своєї країни. Лао-цзи дав йому рукопис книги “Даодецзін” і вирушив далі — назавжди. “Кінець його невідомий”, — пише Сима Цянь. Деякі мальовничі подробиці згаданого епізоду подано в книзі “Життєписи чародіїв” (“Лєсянь чжуань”, «列仙传»), що приписується Лю Сяну (І ст. до н.е.), але насправді була створена, очевидно, на три-чотири століття пізніше. За версією Лю Сяна, охоронець західної застави помітив, як зі сходу, тобто з глибини царства Чжоу, насувається дивна фіалкова хмара. Мудрий охоронець збагнув, що до кордону наближається даожень (道人, “людина дао”). І справді, невдовзі біля застави з’явився величний старець верхи на бику. Охоронець застави низько схилився перед Лао-цзи, який передав йому “Даодецзін”, проїхав заставу і зник назавжди. Саме так — верхи на бику — відтоді зображують Лао-цзи у традиційному китайському живописі.

Очевидно, відомий нині текст “Даодецзіну” дійшов до нас не у первозданному вигляді — він зазнав певних змін під впливом пізніших епох. На основі цього частина дослідників припускає, що пам’ятку було створено у IV-III ст. до н.е. Інші науковці вважають, що між часом життя Лао-цзи і часом реального запису “Даодецзін” побутував в усній формі, тобто передавався з уст в уста учнями та послідовниками Лао-цзи.

Книга “Даодецзін” — це водночас і поема, що має струнку ритмічну організацію (що, зокрема, переконливо показав академік М.Й. Конрад), і поетико-філософський трактат. Наріжним каменем книги є ідея дао — “шляху”, на якому самі собою постають Небо і Земля, народжуються всі речі й світові стихії, від найменших часточок ці (气) до єдиного, тобто втілення світової цілісності, а на первісних стадіях космогонії — світового хаосу. За Лао-цзи, дао як загальне буття не має ні форми, ні образу; дао як світовий закон — це “безіменний початок неба і землі”. Зміни у світі відбуваються згідно з принципами природності (自然) і реалізуються в де (德) — проявах людської природи, підпорядкованої дао як першопричині, закону і непізнаваному абсолюту. Принцип “недіяння” (为无为, вей-у-вей ) у “Даодецзіні” — це аж ніяк не бездіяльність у нашому розумінні слова, а навпаки, такий спосіб життя, який узгоджений із закономірностями світового буття. Він повертає людину до природного гармонійного існування, допомагаючи осягнути суть речей. Наявні в “Даодецзіні” й посилання на фундаментальні поняття давньокитайської міфології інь (阴) та ян (阳), що походять із космогонічних уявлень: згідно з міфом, у безформному мороці народилися два духи (або двоє богів), що почали впорядковувати світ. Згодом вони розділились: ян став керувати небом, а інь — землею; завдяки цьому й відбулося становлення Всесвіту, світового ладу. Це фахова передмова до тексту з хрестоматії китайської літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.) / Упоряд. Н.В.Коломієць. — К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. — 256с.

Зміст тексту&nbsp;“Даодецзіну” — розкриття центральних категорій даосизму, [[Дао]] та [[Де]]. Також важливе місце належить розкриттю категорії [[У-вей]], або Недіяння.

Текст написаний афорістичним поетичним стилем. Через це, та ще через складність тлумачення основних категорій твору, існує можливість різних за змістом та навіть формою перекладів.

== Переклади українською ==
* Лао-Цзи (Лі Ер). Да де цзін; “Українське Дао — Вчення про істину та благодать”. Переклад з китайської: Володимир Дідик. Львів: Видання Академічний Експрес, 2013, 48 стор. ISBN 978-9-667094-71-3
* Лао-Цзи. ''“Книга про дао і де” (“Даодецзін”)''. Переклад з китайської: Ж.Ліньов та Ян Хін-шун. Київ: журнал: Всесвіт, 1996. № 5-6. стор. 118-133.
** ''(нова редакція перекладу)'' Лао-Цзи. ''“Книга про дао і де” (“Даодецзін”)''. Переклад з китайської: Ж.Ліньов та Ян Хін-шун за редакцією Я.В. Шекери // Хрестоматія китайської літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.). Упорядник: Н.В.Коломієць. Київ: ВПЦ “Київський університет”, 2008. 256 стор.
* Лао-Цзи (Лі Ер). Дао-де-цзин. Переклад з російської: Сергiй Косянчук за редакцією Володимира Антонова //Володимир Антонов. Класика духовної філософії та сучасність. Lakefield: «New Atlanteans», 2009. ISBN 978-1-897510-54-4
*https://archive.org/details/20190707_20190707_0849 Діма Монський, 2019, ТОВ «Франко Пак»

== Посилання ==
* [[iarchive:MeinDao|Лао Цзи. Дао де Цзин (Авдіокнига).]] {{ref-ua}}
* [https://bibledao.com/dao_ua.php "Українське Дао. Вчення про істину та благодать."] - Дао де цзін українською мовою. {{ref-uk}} ISBN 978-966-607-555-3
* [https://web.archive.org/web/20100925233055/http://ua.philosophy-of-religion.org.ua/tao_te_ching.html Лао-Цзи, Дао-Де-Цзин] 
* [https://web.archive.org/web/20160508144159/http://www.molfar.info/?p=1231 Лао-Цзи “Книга про дао і де”: китайський текст + три різні українські переклади]

{{Daoism-stub}}

[[Категорія:Філософські твори]]
[[Категорія:Культура Китаю]]
[[Категорія:Даоські тексти]]