Дароносиця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 11: Рядок 11:
В образотворчому мистецтві дароносиця є атрибутом святих [[Клара Ассизька|Клари]], [[Норберт Ксантенскій|Норберта]] та [[Яцек Одровонж|Гіацинта]].
В образотворчому мистецтві дароносиця є атрибутом святих [[Клара Ассизька|Клари]], [[Норберт Ксантенскій|Норберта]] та [[Яцек Одровонж|Гіацинта]].


Персонаж роману [[Леся Романчук|Лесі Романчук]] «Лицарі любові і надії» о. Величковський, один з [[Сталінські репресії|репресованих сталінським режимом]] священиків, що служить Літургію навіть в найжорстокіших умовах Воркутинських шахт, говорить:<ref>[http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies/Zinchuk/Romanchuk.html Ігор Зінчук. Український «Архіпелаг ГУЛАГ»]</ref>
Персонаж роману [[Леся Романчук|Лесі Романчук]] «Лицарі любові і надії» о. Величковський, один з [[Сталінські репресії|репресованих сталінським режимом]] священиків, що служить Літургію навіть в найжорстокіших умовах Воркутинських шахт, говорить:<ref>{{Cite web |url=http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies/Zinchuk/Romanchuk.html |title=Ігор Зінчук. Український «Архіпелаг ГУЛАГ» |accessdate=23 липня 2012 |archive-date=2 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161102013848/http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies/Zinchuk/Romanchuk.html }}</ref>
{{цитата|Не згубіть лише моєї дароносиці… — Ця вервечка з хліба і бляшана дароносиця — мої найдорожчі скарби. Не були б такими цінними із суцільного золота з перлами і діамантами. Бо замість вина — кров і біль мого народу, замість перлів — його страждання за віру, його викупна жертва, його ціна свободи. Це — моя чаша і мій престол, і мій дискос, і моя церква. Незнищенна, бо вічна.}}
{{цитата|Не згубіть лише моєї дароносиці… — Ця вервечка з хліба і бляшана дароносиця — мої найдорожчі скарби. Не були б такими цінними із суцільного золота з перлами і діамантами. Бо замість вина — кров і біль мого народу, замість перлів — його страждання за віру, його викупна жертва, його ціна свободи. Це — моя чаша і мій престол, і мій дискос, і моя церква. Незнищенна, бо вічна.}}


Рядок 28: Рядок 28:
| Місце = М.
| Місце = М.
| Видавництво = Издательский совет РПЦ
| Видавництво = Издательский совет РПЦ
| назва = Архівована копія
| archivedate = 4 грудня 2012
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20121204212825/http://www.magister.msk.ru/library/bible/comment/nkss/nkss15.htm
}} {{ref-ru}}
}} {{ref-ru}}
* [http://www.kplavra.kiev.ua/Daronosicja.html Дароносиця]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.kplavra.kiev.ua/Daronosicja.html Дароносиця]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
== Посилання ==

* [https://ure-online.info/encyclopedia/daronosytsya/ Дароносиця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170517105213/http://ure-online.info/encyclopedia/daronosytsya/ |date=17 травня 2017 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
<!-- <blockquote><poem>Вот дароносица, как солнце золотое,
<!-- <blockquote><poem>Вот дароносица, как солнце золотое,
Повисла в воздухе&nbsp;— великолепный миг.
Повисла в воздухе&nbsp;— великолепный миг.
Рядок 36: Рядок 40:
Взят в руки целый мир, как яблоко простое.</poem></blockquote>. -->
Взят в руки целый мир, как яблоко простое.</poem></blockquote>. -->


[[Категорія:Християнське богослужіння]]
[[Категорія:Церковне начиння]]





Поточна версія на 08:48, 13 червня 2022

Дароносиця, 3-я чверть XVII століття.

Дароносиця — невеликий ковчег, що використовується з метою перенесення Святих Дарів для здійснення таїнства причастя поза храмом. За допомогою принесених священиком Передосвячених Дарів до таїнства приступають хворі, вмираючі, ув'язнені та інші віруючі, які не можуть відвідувати храм.

У Православній традиції, зазвичай, дароносиця виготовляється із срібла чи золота у вигляді каплички з дверцятами і хрестом зверху. Зберігається, як правило, на жертовнику; торкатися до неї мають право тільки священнослужителі.

У Католицькій церкві дароносиця спеціального типу використовується також для виставлення Святих Дарів для їх вшанування (адорації).

У мистецтві[ред. | ред. код]

В образотворчому мистецтві дароносиця є атрибутом святих Клари, Норберта та Гіацинта.

Персонаж роману Лесі Романчук «Лицарі любові і надії» о. Величковський, один з репресованих сталінським режимом священиків, що служить Літургію навіть в найжорстокіших умовах Воркутинських шахт, говорить:[1]

« Не згубіть лише моєї дароносиці… — Ця вервечка з хліба і бляшана дароносиця — мої найдорожчі скарби. Не були б такими цінними із суцільного золота з перлами і діамантами. Бо замість вина — кров і біль мого народу, замість перлів — його страждання за віру, його викупна жертва, його ціна свободи. Це — моя чаша і мій престол, і мій дискос, і моя церква. Незнищенна, бо вічна. «

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор Зінчук. Український «Архіпелаг ГУЛАГ». Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 23 липня 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]