Відмінності між версіями «Двотактний вихід»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: міні|праворуч|Двотактна схема на pMOS та nMOS '''Двотактний вихід''' ({{lang-en|Pus...)
(Немає відмінностей)

Версія за 17:01, 23 березня 2018

Двотактна схема на pMOS та nMOS

Двотактний вихід (англ. Push–pull output) — тип електронної схеми, який дозволяє пропускати через навантаження як додатній так і від'ємний струм. Складається із 2 активних компонентів, як правило, це два nMOS або pMOS транзистори включених послідовно, а виходом є середня точка.

Аналогова схемотехніка

Два транзистори діють в протифазі - підсилюють коливання, які зміщені один відносно одного на 180°

Цифрова схемотехніка

В цифрових схемах один вихід активний лише тоді, коли інший неактивний – «один» та «нуль» відповідно.

Недоліки

Якщо буде з'єднано 2 або більше таких схеми, то може виникнути настопна проблема – коли на одному виході буде нуль, на іншому одиниця, то струм не буде обмежений нічим і один з виходів вийде з ладу. Вирішенням такої пробеми є схема з трьома станами - «один», «нуль» та «високий імпеданс», коли жоден з транзисторів не відкритий.