Дейксис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:31, 9 травня 2020, створена 2a02:810d:4ac0:690:7442:c4ae:24a2:16de (обговорення) (додано приклади)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Де́йксис (дав.-гр. δεῖξις, латиніз. вказівка) у лінгвістиці — вказівка як значення або функція мовної одиниці, яке виражається лексичниими і граматичними засобами.

Сфера дейксису включає:

  • Вказівку на учасників мовного акту (рольовий дейксис), виражається різноманітними видами займенників (я, ти, мій, твій)
  • Вказівку на ступінь віддаленості об’єкту висловлювання, виражається вказівними займенниками та частками (цей — той, ось — он)
  • Вказівку на
    • часову (вже, зараз, скоро, колись) і
    • просторову ( виражається займенниковими прислівниками тут, там, десь ) локалізацію (хронотопічний дейксис)

Література[ред. | ред. код]

  • Крилов С. А., До типології дейксису, в зб.: Лінгвістичні дослідження, (рос.), ч. 1, М., 1984
  • Падучєва Е. В., Висловлювання і його співвіднесеність з дійсністю, (рос.), М., 1985.
  • Віноградов В. О., Дейксис (Лінгвістичний енциклопедичний словник), (рос.), М., 1990.

Посилання[ред. | ред. код]