Відмінності між версіями «Державний устрій»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 25 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{не плутати|Форма державного правління}}
[[Image:Forms of government.svg|thumb|250px|Державний устрій країн (2007)
 
  +
[[Файл:Map of unitary and federal states.svg|міні|праворуч|Форми державного устрою країн світу, станом на 2007 рік:
{{legend|#0000FF|[[Президентська республіка]]}}
 
  +
{{legend|#0000FF|Унітарні держави}}
{{legend|#66BB66|[[Парламентсько-президентська республіка]]}}
 
  +
{{legend|#66BB66|Федерації}}]]
{{legend|#E0E000|[[Президентсько-парламентська республіка]]}}
 
{{legend|#FFA000|[[Парламентська республіка]]}}
 
{{legend|#FF0000|Парламентська [[конституційна монархія]] }}
 
{{legend|#DD00FF|[[Конституційна монархія]]}}
 
{{legend|#660099|[[Абсолютистська монархія]]}}
 
{{legend|#AA6600|[[Однопартійна диктатура]]}}
 
{{legend|#808000|[[Військова диктатура]]}}]]
 
   
  +
'''Держа́вний устрій''' ({{lang-en|Forms of government}})&nbsp;— [[Територія|територіальна]] або [[Нація|національно]]-територіальна організація [[держава|держави]], що характеризує просторову організацію влади та державне [[самовизначення]] населення ([[нація|нації]]), що на ній проживає<ref name="УРЕ"/><ref name="ЮЕ"/>. Тобто спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між ними. Державний устрій кожної країни зумовлюється її суспільно-політичним ладом. Він відбиває правове становище як держави в цілому, так її окремих складових частин, взаємовідносини між ними<ref name="УРЕ"/>.
'''Держа́вний устрій''' або '''державний лад''' — форма політичного устрою країни або держави. Система відносин суспільних та політичних інститутів — класів, робіт, прошарків, партій. [[Ієрархічна структура]] [[Державна влада|державної політичної влади]]&nbsp;— парламент ([[законодавча влада]]), уряд ([[виконавча влада]]), суд ([[судова влада]]), суспільні організації.
 
  +
Державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади . За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні.
 
  +
Державний устрій визначає:
== Дивіться також ==
 
  +
* принцип поділу території держави на складові елементи;
* [[Конституційне право]]
 
  +
* спосіб організації населення на певній території;
* [[Політичний режим]]
 
  +
* рівень врахування інтересів [[Національна меншина|національних меншин]] шляхом надання територіям їхнього проживання певних повноважень щодо територіального [[самоврядування]];
* [[Форма державного устрою]]
 
  +
* наявність або відсутність у складових держави ознак політичної самостійності та державності;
  +
* взаємовідносини між різними рівнями державних органів влади<ref name="ЮЕ"/>.
  +
  +
== Форми ==
  +
У сучасному світі існують дві основні, федеративна (складна) й унітарна (проста), та одна додаткова, конфедеративна (союзна), форми державного політичного устрою<ref name="УРЕ"/>.
  +
  +
=== Федеративна ===
  +
[[Файл:Map of federal states.svg|thumb|Федеративні держави світу]]
  +
{{main|Федеративна держава}}
  +
Складна форма державного устрою, що характеризується наявністю національно-державних утворень (штатів, земель, республік, автономій). Вона утворюється на підставі договору між суб'єктами, кожен з яких зберігає юридично визначену політичну самостійність і ознаки державності. Прикладами таких держав виступають [[Сполучені Штати Америки]], [[Німеччина]], [[Російська Федерація]].
  +
  +
Ознаки федерації:
  +
# Територія складається із територій її суб'єктів, які можуть встановлювати власний адміністративно-територіальний поділ.
  +
# Два рівня органів державної влади і управління&nbsp;— федерації та її суб'єктів (наприклад, у Російській Федерації&nbsp;— [[Президент Російської Федерації|президент РФ]], [[Федеральні Збори Російської Федерації|Федеральні збори РФ]], [[Уряд Російської Федерації|уряд РФ]], [[Верховний Суд Російської Федерації|Верховний Суд РФ]] та ін., а також президенти, законодавчі збори, уряди, верховні суди республік, що входять до складу РФ).
  +
# Характерним є [[двопалатний парламент]], в якому одна з палат представляє інтереси суб'єктів федерації.
  +
# Законодавство складається із законодавства федерації і законодавства суб'єктів федерації, яке не може суперечити законодавству федерації.
  +
# Суб'єкти федерації не є суб'єктами [[міжнародне право|міжнародного права]], але у міжнародних договірних відносинах у разі надання відповідних [[Повноваження|повноважень]] від федерації суб'єктам федерації останні можуть брати участь у міжнародних договірних відносинах самостійно. Федеральна [[влада]] при цьому має виключне право контролювати впровадження зовнішньої [[політика|політики]].
  +
# Можливість дворівневої системи судових та правоохоронних органів.
  +
# Наявність зовнішніх атрибутів ([[столиця]], [[прапор]], [[герб]], [[гімн]]) федерації і суб'єктів федерації.
  +
  +
Федеративні держави класифікуються за різними критеріями.
  +
  +
За способом утворення:
  +
* ''Договірні федерації'' виникають на підставі договору між суб'єктами про створення федеративної держави. Особливістю таких федерацій є те, що суб'єкти федерації в договорі можуть вимагати для себе надання окремих суверенних прав.
  +
* ''Конституційні федерації'' закріплюються в [[конституція|конституції]], що приймається суб'єктами федерації чи затверджується ними (наприклад, США [[1787]] року). В таких федераціях усі їх суб'єкти мають рівний обсяг повноважень.
  +
* ''Конституційно-договірні федерації'' виникають на основі договору і підтверджуються прийняттям конституції (наприклад, Російська Федерація&nbsp;— [[1992]] року суб'єкти Росія підписали союзний договір з центром, [[1993]] року на [[референдум]]і було затверджено, розроблену на основі цих договорів, Конституцію РФ).
  +
  +
За змістовним критерієм:
  +
** ''Територіальні федерації''&nbsp;— за основу поділу території на території суб'єктів федерації взято ландшафт місцевості, густоту населення, господарсько-економічні зв'язки та ін. (США, [[Мексика]], [[Бразилія]]). Такі федерації є досить стійкими і стабільними.
  +
** ''Національні федерації''&nbsp;— за основу поділу на суб'єкти взято національний склад населення суб'єктів федерації (колишні [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], [[Чехословаччина]], [[Югославія]]). Як показала практика, федерації, побудовані за національним критерієм, є нестабільними. Тут завжди є небезпека розбіжностей між національностями, що може призвести до їх розпаду.
  +
** ''Змішані федерації''&nbsp;— за основу поділу взято обидва попередні критерії (Російська Федерація).
  +
  +
За способами здійснення владних повноважень:
  +
* ''Централізовані федерації''&nbsp;— їх суб'єкти обмежені у прийнятті рішень на місцевому рівні (Індія, Мексика, Бразилія);
  +
* ''Децентралізовані федерації''&nbsp;— їх суб'єкти мають широкі повноваження у регулюванні власних внутрішніх питань.
  +
  +
За характером владних повноважень між суб'єктами:
  +
* ''Симетричні''&nbsp;— всі суб'єкти мають однаковий політико-[[правовий статус]];
  +
* ''Асиметричні''&nbsp;— суб'єкти мають різний політико-правовий статус.
  +
  +
=== Унітарна ===
  +
[[Файл:Map of unitary states.svg|thumb|Унітарні держави світу]]
  +
{{main|Унітарна держава}}
  +
[[Унітарна держава]]&nbsp;— така форма територіально-адміністративного устрою держави, коли в її складі відсутні інші відокремлені державні утворення<ref name="УРЕ"/>. Більшість держав, які існували в минулому й існують сьогодні, є унітарними. Перевагою унітарної держави є ефективність керування, надійного забезпечення державної єдності і цілісності. Прикладами таких держав виступають [[Франція]], [[Україна]], [[Фінляндія]].
  +
  +
Ознаки унітарності держави<ref name="ЮЕ"/>:
  +
# Повна політична єдність на всій її території.
  +
# Єдині вищі [[органи державної влади]] ([[глава держави]], [[парламент]], [[уряд]], судові органи та ін.), яким підпорядковуються підконтрольні місцеві органи.
  +
# Єдиний [[адміністративно-територіальний поділ]]. Відсутні відокремлені територіальні утворення, що мають ознаки суверенності.
  +
# Єдина для всієї держави систему законодавства.
  +
# Управління єдиними [[Збройні сили|збройними силами]] і правоохоронними органами здійснюється центральними органами державної влади.
  +
# Єдине [[громадянство]], [[грошова система]].
  +
# Одноособове [[представництво]] від усієї держави у міжнародних взаємовідносинах на рівні держав.
  +
  +
За ступенем залежності місцевих органів від центральної влади унітарні держави поділяються на:
  +
* ''Централізовані''&nbsp;— місцеві органи державної влади очолюють керівники, що призначені із центру і їм підпорядковуються [[органи місцевого самоврядування]] ([[Фінляндія]]).
  +
* ''Децентралізовані''&nbsp;— місцеві органи влади мають значну самостійність у вирішенні питань місцевого життя ([[Велика Британія]], [[Данія]], [[Грузія]]).
  +
* ''Змішані''&nbsp;— присутні ознаки [[централізація|централізації]] і децентралізації ([[Японія]], [[Туреччина]], [[Україна]]).
  +
  +
==== Україна ====
  +
Згідно 2 статті [[Конституція України|Конституції України]], основного закону держави, [[Україна]] за формою державного устрою є унітарною державою, [[Державний суверенітет|суверенітет]] якої поширюється на всю її територію<ref name="ЮЕ"/>. На території України відсутні будь-які інші територіальні або національні утворення, територія держави в межах її кордонів є цілісною і недоторканною<ref name="ЮЕ"/>. [[Державний устрій України]] є простим, однак характеризується особливістю, пов'язаною з існуванням [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], якій надано дещо більші права у процесі вирішення питань самоврядування, ніж адміністративно-територіальним одиницям<ref name="ЮЕ"/>. Після подій [[Революція гідності|Революції Гідності]] [[2014]] року, цей статус став приводом для [[Збройна агресія Росії проти України|збройної агресії з боку Російської Федерації]] та взагалі загрозою існування державного ладу.
  +
  +
=== Інші складні ===
  +
Деякі автори вважають складними формами державного устрою також [[конфедерація|конфедерацію]], [[імперія|імперію]] ([[Британська імперія]]), [[Політична унія|унію]], [[співтовариство]] та [[Співдружність держав|співдружність]] ([[Співдружність Незалежних Держав]]). Асоційованість цих форм та збереження повної самостійності суб'єктів ставлять під сумнів існування їх як цілісних держав<ref name="ЮЕ"/>.
  +
  +
Конфедерація&nbsp;— складна історична форма державного устрою, тимчасовий союз держав, який створюється для досягнення політичних, економічних, культурних та інших цілей, без самостійного наддержавного суверенітету. На початку [[XXI століття]] часткові ознаки конфедеративної форми державного устрою присутні в [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер&nbsp;— або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.
  +
  +
Ознаки конфедерації:
  +
# Відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону.
  +
# Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.
  +
# Відсутність загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, [[громадянство|громадянства]], [[судова система|судової]] та [[фінансова система|фінансової систем]].
  +
# Відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації.
  +
# Наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав.
  +
# Рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за [[принцип]]ом [[консенсус]]у; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є [[обов'язок|обов'язковим]] і не спричиняє ніяких [[санкція|санкцій]] (право нуліфікації, тобто відхилення).
  +
# Наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Адміністративно-територіальний устрій]]
  +
* [[Державний лад]]
 
* [[Форма державного правління]]
 
* [[Форма державного правління]]
* [[Список країн за державним устроєм]]
 
   
== За країною ==
+
== Примітки ==
  +
{{reflist|2|refs=
*[[Державний устрій Бутану]]
 
*[[Державний устрій Великобританії]]
+
<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/14680902/ure/derzhavniy_ustriy Державний устрій] // {{УРЕ}}</ref>
  +
<ref name="ЮЕ">''[[Погорілко Віктор Федорович|Погорілко В. Ф.]], [[Бобровник Світлана Василівна|Бобровник С. В.]]'' [http://leksika.com.ua/13400605/legal/derzhavniy_ustriy Державний устрій] // {{ЮЕ}}</ref>
*[[Державний устрій Німеччини]]
 
  +
}}
*[[Державний устрій Португалії]]
 
  +
*[[Державний устрій Росії]]
 
  +
== Література ==
*[[Державний устрій США]]
 
  +
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми: Монографія |посилання = |том= |відповідальний = За ред. І. О. Кресіної |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Логос (видавництво)|Логос]] |рік = 2009 |сторінок =480 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = АТР в Україні }}
*[[Державний устрій України]]
 
  +
* {{Стаття |автор= Борденюк В. |назва= Децентралізація державної влади і місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види) |посилання= |відповідальний= |видання=[[Право України (журнал)|Право України]] |тип= |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво =|рік= 2005 |місяць= |том= |випуск= |номер= 1 |сторінки= 21–25 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
*[[Державний устрій Фінляндії]]
 
  +
* {{Стаття |автор= |назва= Державний устрій України в системі державного ладу: питання теорії і практики |посилання= |відповідальний= |видання= Держава і право: Збірник наукових праць |тип= |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України]] |рік= 2000 |місяць= |том= |випуск= |номер= 6 |сторінки= 359—363 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
*[[Державний устрій Японії]]
 
  +
* {{Стаття |автор= |назва=Ідеологія розвитку і вдосконалення державного устрою України. Окремі дискусійні аспекти питання |посилання= |відповідальний= |видання= Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України |тип= |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво =|рік= 2000 |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
  +
* {{Стаття |автор= Любченко П. |назва= Реформа територіального устрою як чинник розвитку місцевого самоврядування в Україні |посилання= |відповідальний= |видання= [[Вісник Академії правових наук України]] |тип= |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = [[Право (видавництво)|Право]] |рік=2005 |місяць= |том= |випуск= |номер= 4(43) |сторінки=187—197 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= uk}}
  +
* {{Стаття |автор= Лялюк О. Ю. |назва= Аспекти здійснення територіальної реформи в Україні |посилання= |відповідальний= |видання=[[Проблеми законності]] |видавництво = Видавництво Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого |тип= |рік= 2009 |місяць= |том= |випуск= 104 |номер= |сторінки= 69-77 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= uk }}
  +
* {{книга |автор =Малишко М. І. |частина = |посилання частина = |заголовок = Конституційні основи територіального устрою України |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = |рік = 2002 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Малишко М. І. }}
  +
* {{Стаття |автор= Нагорна Л. |назва= Федеративна ідея в Україні: традиції, сучасне бачення, перспективи |посилання= |відповідальний= |видання=[[Історичний журнал]] |тип= журнал |місце = |видавництво =|рік= |місяць= |том= |випуск= |номер=5 |сторінки= 9 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
  +
* {{Стаття |автор= Онупрієнко А. |назва= Концептуальні питання адміністративно-територіального устрою України |посилання= |відповідальний= |видання= [[Вісник Академії правових наук України]] |тип= |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = [[Право (видавництво)|Право]] |рік=2008 |місяць= |том= |випуск= |номер= 3(54) |сторінки=140—142 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
  +
* {{Стаття |автор= |назва= Проблема формулювання національної ідеї в контексті збереження унітарного державного устрою України|посилання= |відповідальний= |видання= [[Людина і політика]] |тип= |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = |рік= 2000 |місяць= |том= |випуск= |номер=3 |сторінки= 76—79|issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
  +
* {{Стаття |автор= Татаренко Т. М. |назва= Адміністративно-територіальний устрій у системі територіальної організації України |посилання= |відповідальний= |видання= [[Держава і право (журнал)|Держава і право]] |тип= |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво =|рік= 2007 |місяць= |том= |випуск= 38/2007 |номер= |сторінки= 695|issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
  +
* {{книга |автор = Телешун С. О. |частина = |посилання частина = |заголовок = Державний устрій України : проблеми політики теорії та практики |місце = {{comment|Ів.-Фр.|Івано-Франківсь}} |видавництво = [[Лілея-НВ]] |рік = 2000 |сторінок = 316 |серія = |тираж = |isbn= |ref = Телешун С. О. }}
  +
* {{книга |автор = [[Кириченко Віктор Миколайович|Кириченко В. М.]], [[Куракін Олександр Миколайович|Куракін О. М.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Теорія держави і права модульний курс : Навчальний посібник |посилання = http://ebooktime.net/book_97_glava_87_%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%98%D0%99.html |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Центр учбової літератури |рік = 2010 |сторінок = |сторінки =264 |серія = |тираж = |isbn=978-611-01-0010-6 |ref = Кириченко В. М., Куракін О. М.}}
  +
* {{ref-en}} {{книга |автор = Скакун О. Ф. |частина = |посилання частина = |заголовок = Теорія держави і права: Підручник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = |рік = 2011 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Скакун О. Ф. }}
  +
* {{ref-en}} {{книга |автор = Цвік М. В., Петришин О. В., Авраменко Л. В. |частина = |посилання частина = |заголовок = Загальна теорія держави і права |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = |рік = 2009 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Цвік М. В. }}
  +
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = Денисов А. И. |частина = |посилання частина = |заголовок = Сущность и формы государства |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік = 1960 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Денисов А. И. }}
  +
* {{ref-ru}} {{книга |автор = Толкачев К. Б., Хабибулин А. Т. |частина = Государство: понятие, сущность, типология |посилання частина = |заголовок = Политология |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Уфа|Уфа}} |видавництво = |рік = 1995 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Толкачев К. Б. }}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* [http://subject.com.ua/political/governance/44.html Державне управління.]
*[http://ebooktime.net/book_97_glava_87_%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%98%D0%99.html Державний устрій / В. М. Кириченко, О. М. Куракін. ''Теорія держави і права модульний курс''. Навчальний посібник]
 
* http://subject.com.ua/political/governance/44.html
+
* [http://www.history.vn.ua/book/history1/geuvj.html Державний устрій.]
  +
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/tgp/040.php Форма державного устрою.]
*http://www.history.vn.ua/book/history1/geuvj.html
 
  +
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/tgp/009.php Форми державного устрою: поняття, види.]
  +
* [http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/11993/12030/ Класифікація форм державного устрою.]
  +
  +
{{Портали|Політологія|Право|Географія|колір=}}
  +
  +
[[Категорія:Адміністративний поділ]]
  +
[[Категорія:Теорія держави і права]]
 
[[Категорія:Конституційне право]]
 
[[Категорія:Конституційне право]]
 
[[Категорія:Державна влада]]
 
[[Категорія:Державна влада]]

Поточна версія на 17:41, 12 березня 2018

Форми державного устрою країн світу, станом на 2007 рік:
   Унітарні держави
   Федерації

Держа́вний устрій (англ. Forms of government) — територіальна або національно-територіальна організація держави, що характеризує просторову організацію влади та державне самовизначення населення (нації), що на ній проживає[1][2]. Тобто спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між ними. Державний устрій кожної країни зумовлюється її суспільно-політичним ладом. Він відбиває правове становище як держави в цілому, так її окремих складових частин, взаємовідносини між ними[1].

Державний устрій визначає:

  • принцип поділу території держави на складові елементи;
  • спосіб організації населення на певній території;
  • рівень врахування інтересів національних меншин шляхом надання територіям їхнього проживання певних повноважень щодо територіального самоврядування;
  • наявність або відсутність у складових держави ознак політичної самостійності та державності;
  • взаємовідносини між різними рівнями державних органів влади[2].

Форми[ред. | ред. код]

У сучасному світі існують дві основні, федеративна (складна) й унітарна (проста), та одна додаткова, конфедеративна (союзна), форми державного політичного устрою[1].

Федеративна[ред. | ред. код]

Федеративні держави світу

Складна форма державного устрою, що характеризується наявністю національно-державних утворень (штатів, земель, республік, автономій). Вона утворюється на підставі договору між суб'єктами, кожен з яких зберігає юридично визначену політичну самостійність і ознаки державності. Прикладами таких держав виступають Сполучені Штати Америки, Німеччина, Російська Федерація.

Ознаки федерації:

  1. Територія складається із територій її суб'єктів, які можуть встановлювати власний адміністративно-територіальний поділ.
  2. Два рівня органів державної влади і управління — федерації та її суб'єктів (наприклад, у Російській Федерації — президент РФ, Федеральні збори РФ, уряд РФ, Верховний Суд РФ та ін., а також президенти, законодавчі збори, уряди, верховні суди республік, що входять до складу РФ).
  3. Характерним є двопалатний парламент, в якому одна з палат представляє інтереси суб'єктів федерації.
  4. Законодавство складається із законодавства федерації і законодавства суб'єктів федерації, яке не може суперечити законодавству федерації.
  5. Суб'єкти федерації не є суб'єктами міжнародного права, але у міжнародних договірних відносинах у разі надання відповідних повноважень від федерації суб'єктам федерації останні можуть брати участь у міжнародних договірних відносинах самостійно. Федеральна влада при цьому має виключне право контролювати впровадження зовнішньої політики.
  6. Можливість дворівневої системи судових та правоохоронних органів.
  7. Наявність зовнішніх атрибутів (столиця, прапор, герб, гімн) федерації і суб'єктів федерації.

Федеративні держави класифікуються за різними критеріями.

За способом утворення:

  • Договірні федерації виникають на підставі договору між суб'єктами про створення федеративної держави. Особливістю таких федерацій є те, що суб'єкти федерації в договорі можуть вимагати для себе надання окремих суверенних прав.
  • Конституційні федерації закріплюються в конституції, що приймається суб'єктами федерації чи затверджується ними (наприклад, США 1787 року). В таких федераціях усі їх суб'єкти мають рівний обсяг повноважень.
  • Конституційно-договірні федерації виникають на основі договору і підтверджуються прийняттям конституції (наприклад, Російська Федерація — 1992 року суб'єкти Росія підписали союзний договір з центром, 1993 року на референдумі було затверджено, розроблену на основі цих договорів, Конституцію РФ).

За змістовним критерієм:

    • Територіальні федерації — за основу поділу території на території суб'єктів федерації взято ландшафт місцевості, густоту населення, господарсько-економічні зв'язки та ін. (США, Мексика, Бразилія). Такі федерації є досить стійкими і стабільними.
    • Національні федерації — за основу поділу на суб'єкти взято національний склад населення суб'єктів федерації (колишні СРСР, Чехословаччина, Югославія). Як показала практика, федерації, побудовані за національним критерієм, є нестабільними. Тут завжди є небезпека розбіжностей між національностями, що може призвести до їх розпаду.
    • Змішані федерації — за основу поділу взято обидва попередні критерії (Російська Федерація).

За способами здійснення владних повноважень:

  • Централізовані федерації — їх суб'єкти обмежені у прийнятті рішень на місцевому рівні (Індія, Мексика, Бразилія);
  • Децентралізовані федерації — їх суб'єкти мають широкі повноваження у регулюванні власних внутрішніх питань.

За характером владних повноважень між суб'єктами:

  • Симетричні — всі суб'єкти мають однаковий політико-правовий статус;
  • Асиметричні — суб'єкти мають різний політико-правовий статус.

Унітарна[ред. | ред. код]

Унітарні держави світу
Докладніше: Унітарна держава

Унітарна держава — така форма територіально-адміністративного устрою держави, коли в її складі відсутні інші відокремлені державні утворення[1]. Більшість держав, які існували в минулому й існують сьогодні, є унітарними. Перевагою унітарної держави є ефективність керування, надійного забезпечення державної єдності і цілісності. Прикладами таких держав виступають Франція, Україна, Фінляндія.

Ознаки унітарності держави[2]:

  1. Повна політична єдність на всій її території.
  2. Єдині вищі органи державної влади (глава держави, парламент, уряд, судові органи та ін.), яким підпорядковуються підконтрольні місцеві органи.
  3. Єдиний адміністративно-територіальний поділ. Відсутні відокремлені територіальні утворення, що мають ознаки суверенності.
  4. Єдина для всієї держави систему законодавства.
  5. Управління єдиними збройними силами і правоохоронними органами здійснюється центральними органами державної влади.
  6. Єдине громадянство, грошова система.
  7. Одноособове представництво від усієї держави у міжнародних взаємовідносинах на рівні держав.

За ступенем залежності місцевих органів від центральної влади унітарні держави поділяються на:

Україна[ред. | ред. код]

Згідно 2 статті Конституції України, основного закону держави, Україна за формою державного устрою є унітарною державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію[2]. На території України відсутні будь-які інші територіальні або національні утворення, територія держави в межах її кордонів є цілісною і недоторканною[2]. Державний устрій України є простим, однак характеризується особливістю, пов'язаною з існуванням Автономної Республіки Крим, якій надано дещо більші права у процесі вирішення питань самоврядування, ніж адміністративно-територіальним одиницям[2]. Після подій Революції Гідності 2014 року, цей статус став приводом для збройної агресії з боку Російської Федерації та взагалі загрозою існування державного ладу.

Інші складні[ред. | ред. код]

Деякі автори вважають складними формами державного устрою також конфедерацію, імперію (Британська імперія), унію, співтовариство та співдружність (Співдружність Незалежних Держав). Асоційованість цих форм та збереження повної самостійності суб'єктів ставлять під сумнів існування їх як цілісних держав[2].

Конфедерація — складна історична форма державного устрою, тимчасовий союз держав, який створюється для досягнення політичних, економічних, культурних та інших цілей, без самостійного наддержавного суверенітету. На початку XXI століття часткові ознаки конфедеративної форми державного устрою присутні в Європейського Союзу. Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер — або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.

Ознаки конфедерації:

  1. Відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону.
  2. Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.
  3. Відсутність загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем.
  4. Відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації.
  5. Наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав.
  6. Рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за принципом консенсусу; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є обов'язковим і не спричиняє ніяких санкцій (право нуліфікації, тобто відхилення).
  7. Наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Державний устрій // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б в г д е ж Погорілко В. Ф., Бобровник С. В. Державний устрій // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.

Література[ред. | ред. код]

  • Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми: Монографія / За ред. І. О. Кресіної. — К. : Логос, 2009. — 480 с.
  • Борденюк В. Децентралізація державної влади і місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види) // Право України. — К., 2005. — № 1. — С. 21–25.
  • Державний устрій України в системі державного ладу: питання теорії і практики // Держава і право: Збірник наукових праць. — К. : Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2000. — № 6. — С. 359—363.
  • Ідеологія розвитку і вдосконалення державного устрою України. Окремі дискусійні аспекти питання // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. — К., 2000.
  • Любченко П. Реформа територіального устрою як чинник розвитку місцевого самоврядування в Україні // Вісник Академії правових наук України. — Х. : Право, 2005. — № 4(43). — С. 187—197.
  • Лялюк О. Ю. Аспекти здійснення територіальної реформи в Україні // Проблеми законності. — Видавництво Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, 2009. — Вип. 104. — С. 69-77.
  • Малишко М. І. Конституційні основи територіального устрою України. — К., 2002.
  • Нагорна Л. Федеративна ідея в Україні: традиції, сучасне бачення, перспективи // Історичний журнал : журнал. — № 5. — С. 9.
  • Онупрієнко А. Концептуальні питання адміністративно-територіального устрою України // Вісник Академії правових наук України. — Х. : Право, 2008. — № 3(54). — С. 140—142.
  • Проблема формулювання національної ідеї в контексті збереження унітарного державного устрою України // Людина і політика. — К., 2000. — № 3. — С. 76—79.
  • Татаренко Т. М. Адміністративно-територіальний устрій у системі територіальної організації України // Держава і право. — К., 2007. — Вип. 38/2007. — С. 695.
  • Телешун С. О. Державний устрій України : проблеми політики теорії та практики. — Ів.-Фр. : Лілея-НВ, 2000. — 316 с.
  • Кириченко В. М., Куракін О. М. Теорія держави і права модульний курс : Навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2010. — С. 264. — ISBN 978-611-01-0010-6.
  • (англ.) Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. — Х., 2011.
  • (англ.) Цвік М. В., Петришин О. В., Авраменко Л. В. Загальна теорія держави і права. — Х., 2009.
  • (рос.) Денисов А. И. Сущность и формы государства. — М., 1960.
  • (рос.) Толкачев К. Б., Хабибулин А. Т. Государство: понятие, сущность, типология // Политология. — Уфа, 1995.

Посилання[ред. | ред. код]