Відмінності між версіями «Деївська гора»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Галерея)
м ((Script) Заміна файлу File:Deevka.JPGFile:Deevka.jpg Є у Вікісховищі)
 
(Не показані 8 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Гора
 
{{Гора
 
| назва = Деївська гора
 
| назва = Деївська гора
| фото = Deevka2.JPG
+
| фото = Deevka.jpg
 
| коментар =
 
| коментар =
| висота = Найвища — 204 м.
+
| висота = Найвища — 204,4 м.
 
| розташування = с. [[Садки (Кременчуцький район)|Садки]], [[Кременчуцький район]], [[Полтавська область]]
 
| розташування = с. [[Садки (Кременчуцький район)|Садки]], [[Кременчуцький район]], [[Полтавська область]]
 
| гірська_система = [[Придніпровська височина]]
 
| гірська_система = [[Придніпровська височина]]
Рядок 20: Рядок 20:
   
 
== Загальні риси ==
 
== Загальні риси ==
На горі знаходиться найвища точка Полтавської області. Найвища висота&nbsp;— 204&nbsp;м над рівнем моря.<ref>[http://www.knl.ua/city.php?id=44&cat=2&pageNum_info=1 Річка Сухий Кагамлик в історії міста Кременчука]</ref>
+
На горі знаходиться найвища точка Полтавської області. Найвища висота&nbsp;— 204,4&nbsp;м над рівнем моря.<ref>[http://www.knl.ua/city.php?id=44&cat=2&pageNum_info=1 Річка Сухий Кагамлик в історії міста Кременчука]</ref>
   
 
== Воєнні дії на горі у роки Радянсько-німецької війни ==
 
== Воєнні дії на горі у роки Радянсько-німецької війни ==
 
Ще з перших днів [[Радянсько-німецька війна|війни]] у [[Кременчук|Кременчуці]] почалися роботи по зведенню оборонних споруд&nbsp;— протитанкових ровів і загороджень від [[Кременчук]]а до [[Градизьк]]а.
 
Ще з перших днів [[Радянсько-німецька війна|війни]] у [[Кременчук|Кременчуці]] почалися роботи по зведенню оборонних споруд&nbsp;— протитанкових ровів і загороджень від [[Кременчук]]а до [[Градизьк]]а.
   
Перший жорстокий бій відбувся в ніч з [[5 серпня|5]] на [[6 серпня]] [[1941]] року на рубежі Деївська гора&nbsp;— Гостра могила.<ref name="червень">[http://yustinyustin.livejournal.com/138224.html 22 червня, або день, коли почалася війна…]</ref> Ополченцям вдалося не тільки втримати фашистів на підходах до міста, але й відкинути їх більш ніж на 10 кілометрів&nbsp;— аж до [[Онуфріївка|Онуфріївки]] і [[Павлиш]]а. Проте сили були надто нерівними, тому через три дні запеклих боїв ополчення було змушене відступити, [[Крюків]] здали. В цій борні загинуло понад дві тисячі ополченців.<ref name="червень"></ref>
+
Перший жорстокий бій відбувся в ніч з [[5 серпня|5]] на [[6 серпня]] [[1941]] року на рубежі Деївська гора&nbsp;— Гостра могила.<ref name="червень">[http://yustinyustin.livejournal.com/138224.html 22 червня, або день, коли почалася війна…]</ref> Ополченцям вдалося не тільки втримати нацистів на підходах до міста, але й відкинути їх більш ніж на 10 кілометрів&nbsp;— аж до [[Онуфріївка|Онуфріївки]] і [[Павлиш]]а. Проте сили були надто нерівними, тому через три дні запеклих боїв ополчення було змушене відступити, [[Крюків]] здали. В цій оборні загинуло понад дві тисячі ополченців.<ref name="червень"></ref>
   
 
На кургані Деївської гори на честь цих подій встановлено пам'ятник солдатам, загиблим у перші дні оборони міста від німців.
 
На кургані Деївської гори на честь цих подій встановлено пам'ятник солдатам, загиблим у перші дні оборони міста від німців.
Рядок 42: Рядок 42:
   
 
[[24 вересня]] [[2009]]&nbsp;р. на Деївському сміттєзвалищі урочисто запалили факел з підземним газом.<ref name="газ">[http://panorama.pl.ua/nagolos/852-deyivka-obigriye-rakivku.html Деївка обігріє Раківку. Кременчуцька Панорама]</ref>
 
[[24 вересня]] [[2009]]&nbsp;р. на Деївському сміттєзвалищі урочисто запалили факел з підземним газом.<ref name="газ">[http://panorama.pl.ua/nagolos/852-deyivka-obigriye-rakivku.html Деївка обігріє Раківку. Кременчуцька Панорама]</ref>
  +
  +
== Цікаві факти ==
  +
На честь Деївської гори названий аматорський футбольний клуб [[Деївка_(футзальний_клуб)|ФК "Деївка"]] який представляє [[Садки_(Кременчуцький_район)|с. Садки]] в Чемпіонаті Кременчука і Кременчуцького району по [[Футзал|футзалу]] і міні-футболу.
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
Рядок 57: Рядок 60:
 
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
 
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
 
|-
 
|-
|[[Файл:Deevka.JPG|border|255пкс|]]
+
|[[Файл:Deevka.jpg|border|255пкс|]]
 
|[[Файл:Deevka3.JPG|230пкс|]]
 
|[[Файл:Deevka3.JPG|230пкс|]]
   

Поточна версія на 10:02, 7 березня 2017

Деївська гора
Деївська гора

48°58′37″ пн. ш. 33°26′09″ сх. д. / 48.97694° пн. ш. 33.43583° сх. д. / 48.97694; 33.43583Координати: 48°58′37″ пн. ш. 33°26′09″ сх. д. / 48.97694° пн. ш. 33.43583° сх. д. / 48.97694; 33.43583
Розташування с. Садки, Кременчуцький район, Полтавська область
Система Придніпровська височина
Висота Найвища — 204,4 м.
Деївська гора. Карта розташування: Земля
Деївська гора
Деївська гора
Деївська гора (Земля)

Де́ївська гора́ — невелика система пагорбів, урочищ і ярів, розташована в однойменному районі с. Садків, Кременчуцького району.

Загальні риси[ред. | ред. код]

На горі знаходиться найвища точка Полтавської області. Найвища висота — 204,4 м над рівнем моря.[1]

Воєнні дії на горі у роки Радянсько-німецької війни[ред. | ред. код]

Ще з перших днів війни у Кременчуці почалися роботи по зведенню оборонних споруд — протитанкових ровів і загороджень від Кременчука до Градизька.

Перший жорстокий бій відбувся в ніч з 5 на 6 серпня 1941 року на рубежі Деївська гора — Гостра могила.[2] Ополченцям вдалося не тільки втримати нацистів на підходах до міста, але й відкинути їх більш ніж на 10 кілометрів — аж до Онуфріївки і Павлиша. Проте сили були надто нерівними, тому через три дні запеклих боїв ополчення було змушене відступити, Крюків здали. В цій оборні загинуло понад дві тисячі ополченців.[2]

На кургані Деївської гори на честь цих подій встановлено пам'ятник солдатам, загиблим у перші дні оборони міста від німців.

Сьогоденність[ред. | ред. код]

На Деївській горі з 1960-х рр.[3] розташоване Кременчуцьке міське сміттєзвалище, що може приймати відходи 4 класу небезпеки.[4] Екологи підрахували, що Кременчук за рік вивозить 600 м³[5] як побутового, так і промислового сміття. За такого об'єму наповнення звалища вистачить на 7 років.[6][7] Сміття складають за спеціальною технологією: шар сміття — шар ґрунту. Увесь цей непотріб перегниває. У глибині сміттєвої гори за ці роки утворилися цілі родовища метану.

Кілька років тому кременчуцькими екологами було досліджено воду з колодязів розташованого поблизу звалища. Вода виявилася забрудненою.[3] Основним джерелом хімічного забруднення визнали рідкі промислові відходи. Від сміттєзвалища у бік житлової зони Крюкова забруднення станом на 2007 р. розповсюдилося на 2 км.[3]

Перспективи[ред. | ред. код]

Фахівці управління екології Кременчуцького міськвиконкому визнають, що Деївська гора — вдале місце для лижної траси. Щоправда, для організації такого виду відпочинку потрібні значні інвестиції з боку підприємців.[8]

1 липня 2008 р. у кременчуцькій мерії було підписано[9] меморандум з німецькою фірмою «ГААЗЕ Енергітехнік»[10] про співробітництво щодо зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище. Уряд Німеччини надав 650 тис. євро[9] для робіт на кременчуцькому сміттєзвалищі. За ці кошти на різних рівнях полігона пробурили кілька свердловин та приєднали до них труби з транспортування підземного газу до факельної установки. Керувати технологічним процесом можна аж з Німеччини.

Газ зі сміттєзвалища на Деївській горі планується[9] використати для опалення будинків.

24 вересня 2009 р. на Деївському сміттєзвалищі урочисто запалили факел з підземним газом.[9]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь Деївської гори названий аматорський футбольний клуб ФК "Деївка" який представляє с. Садки в Чемпіонаті Кременчука і Кременчуцького району по футзалу і міні-футболу.

Галерея[ред. | ред. код]

Вигляд з гори на с. Садки та Раківку
Deevka.jpg Deevka3.JPG
На Деївці
Яр на горі

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид-во «Кременчук», 2001. — 224 с. Рос. мовою.