Де міститься нофелет?

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:43, 16 січня 2018, створена Ветер (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Де міститься нофелет?Picto infobox cinema.png
рос. Где находится нофелет?
Жанр комедія
Режисер Геральд Бежанов
Сценарист Анатолій Ейрамджан
У головних
ролях
Володимир Меньшов
Олександр Панкратов-Чорний
Оператор Всеволод Симаков
Композитор Олександр Зацепін
Художник Євген Маркович
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 77 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1987
IMDb ID 0093077
noviyodeon.com/falb_NOFELET.html

«Де мі́ститься нофеле́т?» (рос. «Где находится нофелет?») — російська радянська лірична комедія 1987 року, котру зняв режисер Геральд Бежанов на кіностудії Мосфільм.

Сюжет[ред. | ред. код]

Талановитий інженер Павло Федорович Голиков, який працює в НДІ в чисто жіночому колективі, у свої сорок з гаком років дивно боязкий і недосвідчений у спілкуванні з жінками, і тому досі неодружений. Він проживає з батьками, які вже давно мріють про онуків. Вони безуспішно знайомлять його з незаміжніми доньками знайомих, у надії що Павло, нарешті, одружиться. Але раптом до Москви по меблі приїжджає веселий і відчайдушний Гена — двоюрідний брат Павла. На прохання Павлових батьків, Гена приймає рішення залишитися в Москві, поки не одружить брата. Спочатку Гена переодягає Павла в модний одяг, потім вони знайомляться з різними дівчатами, використовуючи формулу: «Де міститься нофелет?» Але в своїх тихих мріях про сімейне життя і дітей Павло бачить незнайому пасажирку (Валентину Теличкину), з якою щодня їздить в одному автобусі.

Зрештою по Гену приїжджає стурбована його довгою відсутністю дружина — владна й командна жінка, дивлячись на яку батьки Павла навіть починають сумніватися в потребі одруження свого сина. Ну а Павло, зрештою, все-таки наважується заговорити з незнайомкою в автобусі, переборовши свою боязкість.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Фільм досить цнотливий, попри те, що вийшов у період Перебудови; тема сексу, рельєфне розкриття якої характерно для радянського кіно кінця 80-х, тут практично не піднімається.
  • Композитор Олександр Зацепін не написав для цього фільму жодної нової мелодії, а тільки переробив уже написані ним раніше теми з фільмів «По сірники» і «Таємниця третьої планети».
  • Музична тема Олександра Зацепіна «Дощ пройшов», під яку Гена з Пашею знайомляться з дівчатами на вулиці, звучить також у фільмі Л. Гайдая «Приватний детектив, або Операція „Кооперація“», який вийшов на два роки пізніше.
  • Дія відбувається в Москві — автобус має номерний знак серії МНА. Геннадій зустрічається з Аллою на розі Толстого і Фрунзе. Ці вулиці дійсно містяться поруч, у районі метро «Парк Культури», але не перетинаються, а йдуть паралельно!
  • Персонаж актора Олександра Панкратова-Чорного — Гєна наспівував відому пісню Адріано Челентано «Susanna», з альбому «I miei americani» 1984 року.

У ролях[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]