Відмінності між версіями «Джанфранко Дзола»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Тренерська кар'єра: вікіфікація)
Рядок 93: Рядок 93:
 
== Титули і досягнення ==
 
== Титули і досягнення ==
 
{{Прапорець20|ITA}} '''«[[Наполі]]»:'''
 
{{Прапорець20|ITA}} '''«[[Наполі]]»:'''
* [[Серія A (Італія)|Чемпіон Італії]]: [[Серія A 1989–90|1989—90]]
+
* [[Серія A (Італія)|Чемпіон Італії]]: [[Італійська Серія A 1989–1990|1989—90]]
* Володар [[Суперкубок Італії з футболу|Суперкубка Італії]]: 1990
+
* Володар [[Суперкубок Італії з футболу|Суперкубка Італії]]: [[Суперкубок Італії з футболу 1990|1990]]
   
 
{{Прапорець20|ITA}} '''[[Парма (футбольний клуб)|«Парма»]]:'''
 
{{Прапорець20|ITA}} '''[[Парма (футбольний клуб)|«Парма»]]:'''
* Володар [[Суперкубок УЄФА|Суперкубка УЄФА]]: 1993
+
* Володар [[Суперкубок УЄФА|Суперкубка Європи]]: [[Суперкубок Європи 1993|1993]]
* Володар [[Кубок УЄФА|Кубка УЄФА]]: 1995
+
* Володар [[Кубок УЄФА|Кубка УЄФА]]: [[Кубок УЄФА 1994—1995|1994-95]]
* Срібний призер [[Серія A (Італія)|Серії А]]: [[Серія A 1994–95|1994—95]]
+
* Срібний призер [[Серія A (Італія)|Серії А]]: [[Італійська Серія A 1994–1995|1994—95]]
   
 
{{Прапорець20|ENG}} '''[[Челсі (футбольний клуб)|«Челсі»]]:'''
 
{{Прапорець20|ENG}} '''[[Челсі (футбольний клуб)|«Челсі»]]:'''
* Володар [[Суперкубок УЄФА|Суперкубка УЄФА]]: 1998
+
* Володар [[Суперкубок УЄФА|Суперкубка УЄФА]]: [[Суперкубок УЄФА 1998|1998]]
* Володар [[Кубок Кубків УЄФА|Кубка Кубків УЄФА]]: 1998
+
* Володар [[Кубок володарів кубків УЄФА|Кубка Кубків УЄФА]]: [[Кубок володарів кубків 1997—1998|1997-98]]
* Володар [[Кубок Англії з футболу|Кубка Англії]] '''(2)''': 1997, 2000
+
* Володар [[Кубок Англії з футболу|Кубка Англії]] '''(2)''': [[Кубок Англії з футболу 1996—1997|1996-97]], [[Кубок Англії з футболу 1999—2000|1999-2000]]
* Володар [[Суперкубок Англії з футболу|Суперкубка Англії]]: 2000
+
* Володар [[Суперкубок Англії з футболу|Суперкубка Англії]]: [[Суперкубок Англії з футболу 2000|2000]]
* Володар [[Кубок Футбольної Ліги|Кубка Футбольної Ліги]]: 1998
+
* Володар [[Кубок Футбольної ліги|Кубка Футбольної Ліги]]: [[Кубок Футбольної ліги 1997—1998|1997-98]]
   
 
{{Прапорець20|ITA}} '''[[Збірна Італії з футболу|Збірна Італії]]:'''
 
{{Прапорець20|ITA}} '''[[Збірна Італії з футболу|Збірна Італії]]:'''

Версія за 09:13, 19 грудня 2017

Ф
Джанфранко Дзола
Джанфранко Дзола
Особові дані
Повне ім'я Джанфранко Дзола
(італ. Gianfranco Zola)
Народження 5 липня 1966(1966-07-05) (53 роки)
  Ольєна, Сардинія, Італія
Зріст 169 см
Вага 67 кг
Прізвисько Marazola (укр. Марадзола)
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1984—1986
1986—1989
1989—1993
1993—1996
1996—2003
2003—2005
Італія «Нуорезе»
Італія «Торрес»
Італія «Наполі»
Італія «Парма»
Англія «Челсі»
Італія «Кальярі»
Усього:
31 (10)
88 (21)
105 (32)
102 (49)
229 (59)
74 (22)
629 (193)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991—1997 Італія Італія 35 (10)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008—2010
2012—2013
2014—2015
2015—2016
2016—т.ч.
Англія «Вест Гем Юнайтед»
Англія «Вотфорд»
Італія «Кальярі»
Катар«Аль-Арабі» (Доха)
Англія«Бірмінгем Сіті»
Звання, нагороди
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 25 грудня 2014.

Джанфранко Дзола (італ. Gianfranco Zola, нар. 5 липня 1966, Ольєна, Сардинія, Італія) — італійський футбольний тренер. Колишній футболіст, нападник, відомий за виступами у складі збірної Італії, низки італійських футбольних клубів та лондонського «Челсі». З 15 грудня 2016 року очолює тренерський штаб англійського клубу «Бірмінгем Сіті».

Клубна кар'єра

Італійські клуби

Професійні футбольні виступи розпочав 1984 року у клубі «Нуорезе» з рідної Сардинії, який виступав у Серії C2. За два роки перейшов до іншої сардинської команди «Торрес», разом з якою здобув підвищення у класі з Серії C2 до Серії C1.

Поворотний момент у кар'єрі гравця відбувся 1989 року, коли молодого нападника запросив до своїх лав представник Серії A «Наполі». Вже за результатами першого сезону в елітному дивізіоні Італії Дзола став володарем свого єдиного, як виявиться пізніше, «скудетто» чемпіона країни. Головною зіркою нападу «Наполі» того періоду був легендарний аргентинець Дієго Марадона, який саме перебував на піку форми та став для Дзоли справжнім наставником. Обидва гравці відрізнялися невисоким зростом, тож були змушені робити ставку на швидкість та техніку роботи з м'ячем. Схожість малюнку гри Дзоли та його досвідченішого партнера по атаці «Наполі» знайшла відображення в отриманому Джанфранко від вболівальників прізвиську Марадзола.

1993 року перейшов до «Парми», у складі якої відіграв три сезони. Найкращим досягненням цього періоду у Серії A стало здобуття срібних нагород сезону 1994—95, однак саме у «Пармі» Дзола здобув свої перші європейські трофеї — Суперкубок УЄФА 1993 року та Кубок УЄФА 1995 року. Влітку 1996 року головним тренером клубу був призначений Карло Анчелотті, який вбачав у Дзолі «вільного художника», що не вписується у визначені тренером чіткі тактичні схеми, тож ініціював продаж нападника до лондонського «Челсі» за £4,5 мільйони[1].

«Челсі»

Приєднався до «Челсі» у листопаді 1996, відразу став ключовою фігурою у командній побудові тодішнього тренера клубу Рууда Гулліта та вже у дебютному сезоні допоміг команді здобути Кубок Англії. Наступного сезону колекція трофеїв Дзоли поповнилася Кубком Футбольної Ліги, Суперкубком УЄФА та Кубком Кубків УЄФА. У фінальному матчі розіграшу Кубка Кубків проти «Штутгарта» Дзола не потрапив до стартового складу, оскільки не повністю відновився від травми. У тій грі італієць вийшов на заміну у другому таймі та через 20 секунд після появи на полі забив гол, який виявився єдиним у грі та, відповідно, переможним для його команди.

Дзола залишався основним нападником «Челсі» до кінця 1990-х, а вже в сезоні 2001—02 виходив здебільшого на заміну. Тим не менш, найвдалішим для гравця став його останній рік у клубі — сезон 2002—03, протягом якого 36-річний нападник у різних турнірах забив рекордні для себе у «Челсі» 16 м'ячів та отримав від вболівальників клубу титул гравця року. Того ж року фанати «Челсі» визнали Дзолу найкращим гравцем клубу усіх часів.

Повернення до Італії

Влітку 2003 року Дзола, якому виповнилося 37 років, залишив «Челсі» та повернувся до рідної Сардинії, уклавши однорічний контракт з найсильнішим клубом острова «Кальярі». Протягом цього року Дзола допоміг команді виграти Серію B та отримати місце в елітному італійському дивізіоні, після чого подовжив контракт із клубом ще на один сезон.

Завершив професійну футбольну кар'єру у червні 2005. У своєму останньому професійному матчі відзначився двома голами у ворота турінського «Ювентуса».

Виступи за збірні

Викликався до складу національної збірної Італії з 1991 року. Однак, оскільки італійці провалили відбір до чемпіонату Європи 1992 року, першим великим турніром Дзоли у складі збірної став чемпіонат світу 1994 року у США. Збірна Італії вкрай невпевнено розпочала турнір, вийшовши до етапу 1/8 лише як одна з найкращих команд, що зайняли треті місця у групах. Невдало проходив і матч 1/8 фіналу проти збірної Нігерії, що змусило тренера італійців Арріго Саккі згадати, що у його розпорядженні є такий нападник, як Дзола. Дзола вийшов на заміну у цьому матчі лише аби бути за декілька хвилин вилученим арбітром з поля. Досить невинний відбір м'яча у нігерійського захисника та суддівська помилка коштували Дзолі вилучення та наступної дискваліфікації на ігри чвертьфіналу та півфіналу. Нападник мав можливість вийти під час фінальної гри проти збірної Бразилії, однак тренер італійців зробив вибір на користь напівтравмованого Роберто Баджо. Італійці програли фінальну гру у серії післяматчевих пенальті, а Дзола обмежився лише декількома хвилинами ігрового часу на турнірі, відграних у нещасливому для себе матчі проти нігерійців.

За два роки на чемпіонаті Європи 1996 Дзола взяв участь в усіх трьох іграх збірної Італії на груповому етапі змагання. В останньому матчі цього етапу проти збірної Німеччини нападник мав шанс забезпечити вихід своєї команди у наступну стадію турніру, однак схибив з 11-метрової позначки, гра завершлася нульовою нічиєю і італійці були змушені повертатися додому.

Згодом Дзола брав участь у відбіркових матчах до чемпіонату світу 1998 року, зокрема приніс своїй збірній виїзну перемогу над англійцями, забивши єдиний м'яч у грі на Вемблі у лютому 1997. Збірна Італії кваліфікувалася для участі у фінальній частині чемпіонату світу, однак Дзола не потрапив до заявки збірної на цей турнір, після чого прийняв рішення про завершення виступів на рівні збірної. На той момент в активі гравця було 35 зіграних ігор та 10 забитих у формі збірної м'ячів.

Тренерська кар'єра

По завершенні ігрової кар'єри 2006 року прийняв пропозицію увійти як асистент до тренерського штабу молодіжної збірної Італії, який очолював його колишній партнер по «Челсі», інший видатний італійський нападник П'єрлуїджі Казірагі. Пара молодих тренерів забезпечила кваліфікацію італійської «молодіжки» на футбольний турнір Олімпійських ігор 2008 року, на якому команда дійшла до чвертьфіналу.

9 вересня 2008 року Дзола підпсав трирічний контракт з клубом англійської Прем'єр-ліги «Вест Гем Юнайтед». За результатами першого сезону Дзоли у керма лондонської команди «Вест Гем» фінішував на 9 місті у чемпіонаті, команді забракло лише 2 очок аби потрапити до Ліги Європи УЄФА наступного сезону.

Однак вже наступого сезону результати команди значно погіршилися — 17 місце у чемпіонаті. 11 травня 2010 року, відразу ж по завершенні сезону, керівництво «Вест Гема» оголосило про передчасний розрив контракту із Дзолою.

У липні 2012 року італієць очолив команду іншого англійського клубу, «Вотфорда» з Футбольної ліги. У своєму першому сезоні з новою командою майже виконав завдання виведення її до Прем'єр-ліги, лише в рамках плей-оф поступившись «Крістал Пелес». Втім наступного сезону результати команди погіршилися і в грудні 2013, після п'яти домашніх поразок поспіль, Дзолу було звільнено з клубу, команда якого на той час посідала лише 13-е місце в лізі.

24 грудня 2014 року було оголошено про призначення Дзоли головним тренером італійського «Кальярі»[2]. В 2015—2015 роках очолював катарського клубу «Аль-Арабі» (Доха). 15 грудня 2016 був призначенний головним тренером англійського клубу «Бірмінгем Сіті».

Титули і досягнення

Італія «Наполі»:

Італія «Парма»:

Англія «Челсі»:

Італія Збірна Італії:

Особисті

Виноски

  1. Tactical switch — стаття про Карло Анчелотті у часописі The Times, 24 травня 2005. (англ.)
  2. Дзола офіційно очолив Кальярі
  3. Офіційний сайт Президента Італії (італ.)

Посилання