Джеймс Ватсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Дьюї Вотсон
James Dewey Watson
англ. James Dewey Watson[1]
James D Watson.jpg
Ім'я при народженні англ. James Dewey Watson Abascal conde[1]
Народився 6 квітня 1928(1928-04-06) (91 рік)
Чикаго, Іллінойс, США
Місце проживання Flag of the United States.svg США, Flag of the United Kingdom.svg Британія
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність біолог, генетик, зоолог, біохімік, науковець, лікар, молекулярний біолог, науковий працівник, викладач університету, хімік, фізик, письменник, біофізик
Alma mater Чиказький університет
Сфера інтересів Молекулярна біологія
Заклад Гарвардський університет[1], Кембриджський університет[1], Cold Spring Harbor Laboratoryd[1][2] і Національний інститут охорони здоров'я США[1]
Науковий керівник Сальвадор Лурія
Відомі учні John Toozed, Ewan Birneyd, Річард Робертс, Філліп Шарп і Ronald W. Davisd
Член Лондонське королівське товариство[1], Національна академія наук США[3][1], НАН України, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Європейська організація молекулярної біології, Європейська академія[4], Ірландська королівська академія і Академія наук СРСР[5]
Відомий завдяки: Структура ДНК
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1962)
Автограф James D Watson signature.svg

CMNS: Джеймс Ватсон на Вікісховищі

Джеймс Дьюї Вотсон (англ. James Dewey Watson; *6 квітня 1928) — американський молекулярний біолог, найбільш відомий за встановлення структури молекули ДНК в 1953 році.

Він, разом із Френсісом Кріком і Морісом Вілкінсом, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі»[6].

З 1989 року — організатор і керівник Проекту геному людини, пов'язаного з дослідженням послідовності ДНК людини. Також працював в Аленівському інституті біології мозку. Він відомий як один з авторів класичного підручника з клітинної біології «Молекулярна біологія клітини».

Коротка біографія[ред. | ред. код]

З дитинства, завдяки батькові, Джеймс був зачарований спостереженнями за життям птахів. У віці 12 років Уотсон брав участь у популярній радіовікторині Quiz Kids для інтелектуально розвинених дітей. Завдяки ліберальній політиці Роберта Хатчінса він вступив до коледжу у віці 15 років. Прочитавши книгу Ервіна Шредінгера «Що таке життя з точки зору фізики?», Ватсон змінив свої професійні інтереси з вивчення орнітології на вивчення генетики. У 1947році отримав ступінь бакалавра зоології в університеті Чикаго.

У 1951 році вступив до Кавендіської лабораторії Кембріджського університету, де вивчав структуру білків. Там познайомився з фізиком Френсісом Кріком, який цікавився біологією.

У 1952 році Ватсон і Крік почали працювати над моделюванням структури ДНК. Використовуючи Правила Чаргаффа та рентгенограми, Розалінди Франклін та Моріса Уїлкинса побудували двохспіральну модель ДНК. Результати роботи опублікували у квітні 1953 року в журналі Nature.

25 років керував науковим інститутом Колд Спрінг Харбор, де вів дослідження канцерогенезу.

З 1989 року до 1992 року — організатор і керівник проекту «Геном людини» з розшифрування послідовності ДНК людини, у цей же час очолює секретний проект «Фауст»[7]

Працював над пошуком генів психічних захворювань[8]

Контраверсійні висловлювання[ред. | ред. код]

У 2007 році доктор Ватсон в інтерв'ю британській газеті Sunday Times зазначив, що «пригнічений перспективами Африки», так як «вся наша соціальна політика заснована на тому факті, що їх інтелект такий же, як наш, — а дані всіх тестів показують, що це не так». Також відзначив, що всі сподіваються на загальну рівність, але «люди, яким доводиться мати справу з чорношкірими працівниками, знають, що це не так». Після цих коментарів доктор Ватсон втратив роботу в лабораторії Колд-Спрінг-Харбор і був відсторонений від усіх своїх адміністративних обов'язків. Він написав вибачення і зберіг звання почесного канцлера, почесного професора імені Олівера Р. Грейса і почесного попечителя цієї лабораторії.[9]

На американському каналі PBS 2 січня 2019 року вийшов документальний фільм про Ватсона «Американські майстри: розшифровка Ватсона» (англ. American Masters: Decoding Watson). У фільмі на питання про те, чи відмовився він від своїх переконань, що інтелект людини пов'язаний з расою, вчений відповів негативно. «Між білими і чорношкірими є різниця в тестах на рівень інтелекту. Я б сказав, що ця різниця ... генетична », додавши, що сам він не радий такому висновку і сподівався, що нові дослідження це спростують.[10] Через тиждень після виходу фільму Лабораторія Колд-Спрінг-Харбор (англ. Cold Spring Harbor Laboratory, CSHL) заявила, що позбавляє 90-річного Ватсона його звання заслуженого канцлера (англ. Chancellor Emeritus) та інших почесних титулів. Визнавши, що він — видатний вчений, який зробив значний внесок в науку, в повідомленні додано: «Лабораторія CSHL однозначно відкидає необґрунтовані та безрозсудні особисті думки, які доктор Джеймс Д. Ватсон висловив з приводу етнічної приналежності та генетики в документальному фільмі PBS. Його висловлювання є недосвідченими, не підкріплені наукою, і жодним чином не відображають погляди CSHL, її довірених осіб, викладачів, співробітників або студентів. Лабораторія засуджує зловживання наукою, щоб виправдати упередження.». [11]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]