Джеффрі Епштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеффрі Епштейн
англ. Jeffrey Epstein
Jeffrey Epstein mug shot.jpg
Ім'я при народженні англ. Jeffrey Edward Epstein
Народився 20 січня 1953(1953-01-20)
Бруклін, штат Нью-Йорк
Помер 10 серпня 2019(2019-08-10)[1][2][3] (66 років)
Metropolitan Correctional Center, New York Cityd, Нью-Йорк, США[4]
·повішення[5][6] і Странгуляція[7]
Поховання Палм-Біч
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Національність євреї
Місце проживання
Діяльність бізнесмен, педагог
Alma mater Courant Institute of Mathematical Sciencesd, Купер Юніонd і Lafayette High Schoold
Знання мов англійська
Заклад Dalton Schoold і Bear Stearns

Джеффрі Едвард Епштейн (англ. Jeffrey Edward Epstein; нар. 20 січня 1953, Бруклін, Нью-Йорк, США — пом. 10 серпня 2019, Нью-Йорк, США) — американський фінансист, філантроп і зареєстрований сексуальний злочинець.[9][10] Почав кар'єру у сфері фінансів в інвестиційному банку Bear Stearns, а потім заснував власну фірму J. Epstein & Co.

У 2008 році був арештований і визнав себе винним за двома звинуваченнями в організації проституції.[11][12] Був засуджений за секс з 14-річною дівчинкою і 13 місяців перебував в ув'язненні, після чого був звільнений в рамках угоди про визнання провини, коли федеральні посадові особи визначили його жертвами 36 неповнолітніх дівчат,[13][14] яким Епштейн в рамках мирових угод виплатив від $50 000 до $1 млн.[11] Угода про визнання вини була укладена Александером Акостою, тодішнім прокурором США південного округу Флориди, який погодився надати Епштейну імунітет від всіх федеральних кримінальних звинувачень. Епштейн був знову заарештований 6 липня 2019 року за федеральним звинуваченням у торгівлі неповнолітніми у Флориді та Нью-Йорку[15][16].

У суботу 10 серпня 2019 року його було знайдено мертвим у своїй камері[17][18].

Ранній період життя[ред. | ред. код]

Джеффрі Епштейн народився в 1953 році в Брукліні (Нью-Йорк, США) в єврейській родині.[19][20] Батьки — Полін (уроджена Столофскі, 1918—2004)[21] і Сеймур Джі Епштейн (1916—1991). Батьки Джеффрі одружилися у 1952 році, незадовго до його народження. Полін була шкільною помічницею і домогосподаркою. Сеймур Епштейн працював у Департаменті парків та відпочинку Нью-Йорка садівником.[22][23] Джеффрі був старшим з двох братів. Він і його брат Марк виросли в бруклінському мікрорайоні Сігейт.[24] У 1967 році Епштейн відвідував Національний музичний табір в престижному Центрі мистецтв Інтерлошен (Мічіган).[25] У 1969 році він закінчив старшу школу Лафайєт у Брукліні у віці 16 років, пропустивши два класи.[26][27][28] Пізніше в тому ж році він вступив до коледжу Cooper Union (Іст-Віллідж, Нью-Йорк).[26][29] Восени 1971 року Епштейн почав відвідувати Курантовський інститут математичних наук при Нью-Йоркському університеті, але в 1974 році покинув його, не отримавши ступеня.[26][28]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудову кар'єру Епштейн почав у підготовчій школі до коледжу Dalton School у Мангеттені, де з 1974 по 1976 роки викладав математичний аналіз і фізику.[26][28] У 1976 році Епштейн перейшов до інвестиційного банку Bear Stearns трейдером опціонів,[28] де працював у відділі спеціальних продуктів, консультуючи клієнтів з високим рівнем доходу за податковим стратегіям.[28] Домігшись успіху, в 1980 році Епштейн став обмеженим партнером у Bear Stearns, а через рік залишив банк.[27][28]

У серпні 1981 року Епштейн заснував власну консалтингову фірму International Assets Group Inc. (I. A. G.),[30] яка надавала допомогу клієнтам у повернення вкрадених нечистими на руку брокерами та юристами грошей.[27] Епштейн описував свою роботу в цей час як мисливець за головами високого рівня. За його словами, іноді він консультував уряди і дуже багатих людей, допомагаючи їм повернути вкрадені кошти, в той же час в інших випадках у нього були клієнти, які привласнювали чужі кошти.[27][31]

У 1987 році Стівен Хоффенберг найняв Епштейна консультантом своєї компанії Tower Financial Corporation, колекторського агентства, яке скуповувало борги приватних осіб перед лікарнями, банками, телефонними компаніями.[32][33][34] Вони познайомилися в Лондоні в 1980-х роках через Дугласа Ліза, оборонного підрядника, і Джона Мітчелла, колишнього генерального прокурора.[27] За консультаційну роботу Епштейна платили 25 000 доларів на місяць. Одне з перших завдань Епштейна у Хоффенберга полягало в тому, щоб реалізувати те, що пізніше виявилося невдалою пропозицією про купівлю Pan American World Airways у 1987 році і Emery Air Freight Corp у 1988 році. Хоффенберг і Епштейн тісно співпрацювали і багато подорожували по всьому світу. У 1993 році Tower Financial Corporation була викрита як одна з найбільших фінансових пірамід в американській історії, в результаті діяльності якої інвестори втратили більше $450 млн.[27] У своїх свідченнях Хоффенберг стверджував, що Епштейн брав участь в шахрайській схемі.[35][36] Однак, Епштейн покинув компанію до того, як вона впала і його ніколи не звинувачували в участі в шахрайстві.[27]

У тому ж 1987 році Джеффрі заснував власну фірму з управління фінансами J. Epstein & Co.[30] Компанія була створена для управління активами клієнтів з власним капіталом понад $1 млрд.[28] Головним публічно відомим клієнтом J. Epstein & Co був друг і покровитель Епштейна Леслі Векснер, магнат у сфері рітейлу, голова і генеральний директор корпорації L Brands (раніше Limited Brands).[11][27][37] Незабаром після знайомства з Векснером у 1986 році Епштейн став його фінансовим радником і обіймав посаду тимчасового повіреного в справах« в його ділових відносинах. До 1995 року Епштейн був директором Wexner Foundation і Wexner Heritage Foundation. Він також був президентом компанії Wexner's Property, яка розвивала місто Нью-Олбани (Огайо), в якому проживав Векснер. Хоча Джеффрі ніколи не працював в L Brands, він часто листувався з керівниками компанії. Він також часто відвідував покази мод Victoria's Secret, приймав моделей в своєму будинку в Нью-Йорку і допомагав початкуючим моделям працювати в компанії.[38] У 1996 році Епштейн змінив назву своєї фірми на Financial Trust Company[28] і, заради податкових переваг,[39] перереєстрував її на острові Сент-Томас (Віргінські острови США).[28]

У 2003 році Епштейн вирішив придбати журнал New York Magazine.[40] Серед інших претендентів були виконавчий директор з реклами Донні Дойч, колишній власник маркетингової компанії Deutsch Inc., інвестор-мільярдер Нельсон Пельтц, медіа-магнат і видавець New York Daily News Мортімер Цукерман, а також кінопродюсер Гарві Вайнштайн. В кінцевому підсумку купив журнал Брюс Вассерштейн, інвестиційний банкір з Уолл-стріт, який заплатив $55 млн.[40] У 2004 році Епштейн і Цукерман виділили до $25 млн на фінансування журналу про знаменитостей і поп-культурі Radar, ставши рівноправними партнерами в цьому підприємстві.[41]

У 2015 році ізраїльська газета Haaretz повідомила, що J. Epstein & Co інвестувала в стартап, очолюваний колишнім прем'єр-міністром Ізраїлю Егудом Бараком.[42]

Кримінальна справа[ред. | ред. код]

Початок розслідування (2005—2006)[ред. | ред. код]

У березні 2005 року жінка звернулася до поліцейського управління міста Палм-Біч (Флорида) і повідомила, що її 14-річна падчерка була привезена в особняк Епштейна іншою більш старшою дівчинкою. Там їй нібито заплатили 300 доларів за роздягання і масаж Епштейна.[43] Вона нібито роздяглася, але вийшла від Епштейна в нижній білизні.[44] Поліція почала 11-місячне таємне розслідування щодо Епштейна, після чого був проведений обшук в його будинку. ФБР також взяло участь у розслідуванні; згодом поліція стверджувала, що Епштейн заплатив кільком дівчатам за здійснення з ними сексуальних дій.[45] Інтерв'ю з п'ятьма потенційними жертвами і 17 свідками під присягою, стенограми старшої школи та інші предмети, знайдені в сміттєвому відрі будинку Епштейна, нібито показали, що деяким з причетних дівчат було менше 18 років.[46] Поліція під час обшуку будинку Епштейна виявила дві приховані камери і велику кількість світлин дівчат по всьому будинку, деякі з яких поліція опитала в ході свого розслідування.[43][47]

The International Business Times повідомила, що документи, подані в судовому процесі 2006 року, стверджують, що Епштейн встановив приховані камери у багатьох місцях у своєму будинку для запису сексуальних дій з неповнолітніми дівчатами відомими людьми в злочинних цілях, таких як шантаж.[48] Епштейн нібито „забезпечував“ дівчатами впливових людей, щоб доставити їм задоволення, а також для отримання інформації для можливого шантажу.[45] В 2015 році стало відомо, що одним з найвпливовіших людей в особняку Епштейна був принц Ендрю, герцог Йоркський.[45] Колишній співробітник сказав поліції, що Епштейну робили масаж тричі на день.[43] Врешті-решт ФБР отримало звіти від 36 дівчаток, чиї звинувачення на адресу Епштейна включали в себе часткові дані.[45]

У травні 2006 року поліція Палм-Біч заявила, що Епштейну слід пред'явити звинувачення за чотирма пунктами звинувачення в сексі з неповнолітніми та ще одному за звинуваченням у розбещенні.[43][49] Прокурор штату скликав велике журі округу Палм-Біч. Тоді начальник поліції Палм-Біч Майкл Рейтер звинуватив прокурора в тому, що він занадто поблажливий і зіграв важливу роль у передачі справи до ФБР.[44] Велике журі повернуло одне звинувачення у скоєнні кримінального злочину за проституцію,[50] в якому Епштейн не визнав себе винним у серпні 2006 року.[51]

Угода про відмову від кримінального переслідування (2007—2008)[ред. | ред. код]

Розслідування ФБР призвело до звинувачення на 53 сторінках, представленого федеральному великим журі. Александер Акоста, тодішній прокурор США Південного округу Флориди, погодився укласти угоду про надання імунітету від всіх федеральних кримінальних звинувачень Епштейна разом з чотирма названими співучасниками і будь-якими неназваними „потенційними співучасниками“. Згідно з „Маямі геральд“, угода про відмову від судового переслідування „по суті закрила триваюче розслідування ФБР про те, чи було більше жертв та інших впливових людей, які брали участь у сексуальних злочинах Епштейна“. У той час це призупинило розслідування і спростувало обвинувальний висновок. Miami Herald писала: „Акоста погодився, незважаючи на федеральний закон про зворотне, що угода буде прихована від жертв“.[13] Епштейн погодився визнати себе винним за звинуваченням у примушенні до проституції, зареєструватися як сексуальний злочинець і виплатити компенсацію трьом десяткам жертв, виявлених ФБР.[13] Британська газета The Guardian повідомила: „Незважаючи на це, уряд США в кінцевому підсумку погодився дозволити Епштейну визнати себе винним лише за одним пунктом звинувачення в примусі до проституції неповнолітньої дівчинки за законом штату Флорида … Епштейн погодився не оскаржувати цивільні позови подані 40 жінками, ідентифікованими ФБР, але уникнув судового переслідування, яке могло помістити його у в'язницю до кінця його життя“.[45]

Угода була оголошена незаконною в лютому 2019 року через те, що жертви не були повідомлені про неї.[52]

Засудження і винесення вироку (2008—2011)[ред. | ред. код]

У червні 2008 року, після того, як Епштейн визнав себе винним за звинуваченням штату (одного з двох) у примушення до проституції дівчини молодше 18 років,[53] він був засуджений до 18 місяців тюремного ув'язнення. Замість того, щоб відправитися до в'язниці штату, як і більшість засуджених за сексуальні злочини у Флориді, Епштейн був розміщений в окремому крилі в'язниці округу Палм-Біч. Йому було дозволено працювати в його офісі в центрі міста до 12 годин на день шість днів на тиждень.[54] Він відсидів 13 місяців, після чого був звільнений на рік випробувального терміну. Під час випробувального терміну йому дозволили численні поїздки на його корпоративному літаку в його місця проживання в Мангеттені і на американських Віргінських островах.[54]

При звільненні Епштейн був зареєстрований у штаті Нью-Йорк як сексуальний злочинець третього рівня (високий ризик повторного злочину), довічно.[55][56] Епштейн був зареєстрованим сексуальним злочинцем з 2008 року.[10]

Реакції[ред. | ред. код]

Угода про імунітет і поблажливе ставлення до Епштейна викликали протиріччя в суспільстві. Шеф поліції Палм-Біч звинуватив штат у наданні Епштейну пільгового режиму,[44] а Miami Herald написала, що прокурор США Акоста дав Епштейну „угоду на все життя“.[13] Після того, як звинувачення стали надбанням гласності, кілька людей і установ повернули пожертвування, отримані ними від Епштейна, включаючи колишнього губернатора Нью-Йорка Еліота Спітцера, губернатора Нью-Мексико Білла Річардсона[57] і поліцейське управління Палм-Біч. Гарвардський університет оголосив, що ніяких грошей не поверне.[46] Були також поставлені під сумнів різні благодійні пожертви, які Епштейн зробив на користь навчання дітей.[53]

18 червня 2010 року колишній керуючий Епштейна Альфредо Родрігес був засуджений до 18 місяців позбавлення волі після того, як його засудили за звинуваченням у перешкоджанні передачі поліції і згодом спробі продати журнал, в якому він записував діяльність Епштейна. Спеціальний агент ФБР Крістіна Прайор перевірила матеріал і погодилася, що це була інформація, „яка була б надзвичайно корисна при розслідуванні та судовому переслідуванні у справі, включаючи імена та контактну інформацію речових свідків і додаткових жертв“.[58][59]

Позови і процеси[ред. | ред. код]

У грудні 2018 року почався цивільний судовий процес адвоката Бредлі Едвардса проти Епштейна. Очікувалося, що судовий процес надасть жертвам першу можливість публічно заявити про свої звинувачення. Втім, справу було вирішено вже в перший день судового розгляду, коли Епштейн вибачився перед Едвардсом; інші умови врегулювання були конфіденційними.[60]

Ще один тривалий судовий процес знаходиться на розгляді у федеральному суді, спрямований на скасування федерального угоди про визнання вини на тій підставі, що воно порушило права потерпілих.[60] 7 квітня 2015 року суддя Кеннет Марра ухвалив, що звинувачення, висунуті ймовірною жертвою Вірджинії Робертс проти принца Ендрю, не мають відношення до позову передбачуваних жертв, намагаються скасувати угоду Епштейна про визнання провини без звинувачення з федеральним урядом; суддя розпорядився виключити це звинувачення з протоколу.[61] Суддя Марра не виніс рішення щодо того, чи є заяви Робертс правдивими чи ні. Була спроба додати Робертс і ще одну жінку як позивачів до цієї справи.[62] Марра спеціально сказав, що Робертс може пізніше дати свідчення, коли справа дійде до суду.[63]

Інші цивільні позови[ред. | ред. код]

6 лютого 2008 року анонімна жінка з Вірджинії подала цивільний позов на суму $50 млн[64] у федеральний суд проти Епштейна, стверджуючи, що в 2004—2005 роках, коли їй було 16 років, її „завербували, щоб робити Епштейну масаж“. Вона стверджувала, що її відвезли в особняк Епштейна, де він роздягнувся і вступив з нею в статеві стосунки, а відразу після цього заплатив їй $200.[50] Аналогічний позов на суму $50 млн був поданий в березні 2008 року іншою жінкою, яку представляв той же адвокат.[65] Ці та декілька інших подібних позовів були відхилені судами.[66] Всі інші позови були врегульовані Епштейном поза судом.[67] Епштейн уклав безліч судових угод з імовірними жертвами, але станом на січень 2015 року деякі справи лишалися відкритими.[66]

Федеральний цивільний позов від 30 грудня 2014 року був поданий у Флориді проти США за порушення Закону про права жертв злочинів у відповідності з угодою Міністерства юстиції з Епштейном 2008 року; позов також звинувачував Алана Дершовіца в сексуальному насильстві над неповнолітньою, яку йому представив Епштейн.[68] Звинувачення проти Дершовіца були відхилені суддею і виключені зі справи, бо він сказав, що вони виходять за межі позову про скасування угоди про визнання вини.[61][69] У документі, поданому до суду, стверджується, що Епштейн керував „організацією сексуального насильства“ і предоставляв неповнолітніх дівчат „відомим американським політикам, впливовим бізнесменам, іноземним президентам, відомому прем'єр-міністру та іншим світовим лідерам“.[70]

Федеральний позов, поданий в Каліфорнії в квітні 2016 року проти Епштейна та Дональда Трампа жінкою з Каліфорнії, яка стверджувала, що відповідачі піддали її сексуальному насильству на серії вечірок в резиденції Епштейна у Мангеттені в 1994 році, коли їй було 13 років. Позов був відхилений федеральним суддею в травні 2016 року, оскільки вона не висунула дійсних вимог у відповідності з федеральним законом. Жінка подала ще один федеральний позов в Нью-Йорку в червні 2016 року, але через три місяці він був відкликаний, мабуть, без пред'явлення обвинуваченим. Третій федеральний позов був поданий в Нью-Йорку у вересні 2016 року. Два останніх позови включали в себе письмові показання анонімного свідка, який засвідчив звинувачення у позовах, і анонімна особа заявила, що позивач розповів йому/їй про напади в той час, коли вони відбулися. Позивач, яка виступала анонімно в якості Джейн Доу, повинен був з'явитися на прес-конференції в Лос-Анджелесі за шість днів до виборів 2016 року, але раптово скасував захід; її адвокат Ліза Блум стверджувала, що жінка отримала погрози. Позов був відхилений 4 листопада 2016 року. Адвокат Трампа Алан Гартен категорично заперечував звинувачення, в той час як Епштейн відмовився від коментарів.[71][72][73][74][75]

В січні 2015 року 31-річна американка Вірджинія Робертс (нині Вірджинія Джуффр)[76] дала під присягою свідчення, що в 17 років Епштейн утримував її як секс-рабиню.[77] Вона також стверджувала, що він передавав її іншим людям, включаючи принца Ендрю[78][79] та професора Гарварду Алану Дершовіцу.[76] Робертс також стверджувала, що Епштейн та інші піддавали її фізичному та сексуальному насильству.[78] Робертс стверджувала, що ФБР могло бути причетний до приховування злочинів.[79] Вона розповіла, що служила секс-рабинею Епштейна з 1999 по 2002 роки і приймала на роботу інших неповнолітніх дівчат.[80] Принц Ендрю, Епштейн і Дершовіц заперечували, що займалися сексом з Робертс, а Дершовіц подав до суду на неї.[81][82][83] Щоденник, що ймовірно належить Робертс, був опублікований в мережі.[84][85] Епштейн вступив у позасудове врегулювання з Робертс, як він зробив у декількох інших судових процесах.[45]

Звернення у 2019 році[ред. | ред. код]

23 лютого 2019 року старший суддя окружного суду США південного округу Флориди Кеннет Марра заявив, що федеральні прокурори порушили закон, не повідомивши потерпілих, перш ніж вони дозволили Епштейна визнати себе винним лише у вчиненні злочину у Флориді. Суддя залишив відкритим питання, яким може бути можливий засіб правового захисту.[86]

11 березня 2019 року Апеляційний суд США з другого округу надав сторонам один тиждень для обґрунтування того, чому зведене судове рішення і матеріали по справі повинні залишатися під печаткою, без чого вони були б роздруковані 19 березня 2019 року.[87][88]

Арешт і звинувачення (2019)[ред. | ред. код]

Обвинувальний акт у справі США проти Джеффрі Епштейна[9]

6 липня 2019 року Епштейн був заарештований в аэропорту Тетерборо в Нью-Джерсі за звинуваченням у сексуальній торгівлі.[89][90] Газета The New York Times спочатку неправильно повідомляла, що він був заарештований в Нью-Йорку.[91]

За словами свідків і джерел у день арешту Епштейна, близько десятка агентів ФБР з ордером на обшук змусили відкрити двері в його мангеттенському будинку Герберта Страуса. Обшук виявив докази торгівлі людьми, а також виявив „сотні, а можливо, і тисячі — сексуальних світлин із повністю або частково оголеними жінками“. Деякі світлини були підтверджені як фотографії неповнолітніх. В закритому сейфі були виявлені компакт-диски з власноручними написами, включаючи описи: „Young [Name] + [Name]“, „Misc nudes 1“ і „Girl nude pics“.[92] Там були також виявлені готівкові гроші, алмази і прострочений австрійський паспорт 1987 року, на якому була фотографія Епштейна, але на інше ім'я. Паспорт показав його місце проживання як Саудівська Аравія.[93][94][95][96]

Двома днями пізніше прокурори відділу по боротьбі з корупцією Південного округу Нью-Йорка звинуватили Епштейна у секс-торгівлі і змові з метою торгівлі неповнолітніми для сексу. Судові документи стверджують, що принаймні 40 неповнолітніх дівчаток були привезені в особняк Епштейна для сексуальних контактів.[15][16][97] Суддя Кеннет Марра в даний час приймає рішення про те, чи має залишатися в силі угода про несудове переслідування, яке захищало Епштейна від більш серйозних звинувачень.[98]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1992 році Епштейн познайомився з Гіслейн Максвелл, британською світською левицею і донькою відомого підприємця Роберта Максвелла, яка стала однією з найбільш близьких подруг Джеффрі.[99][100][101] Максвелл була замішана в декількох звинуваченнях на адресу Епштейна, бо підозрювалася у придбанні або вербування неповнолітніх дівчат для нього[102][101][100].

Епштейн був близько знайомий з багатьма багатими і знаменитими особистостями. Серед його друзів і знайомих крім Гіслейн Максвелл також були принц Ендрю, інвестор-девелопер і товариш Трампа Томас Баррак,[103], президенти США Білл Клінтон і Дональд Трамп,[104][105] диктор і політконсультант Джордж Стефанопулос, журналіст і телеведуча Кеті Курик, Вуді Аллен[106], колишні прем'єр-міністри Ізраїлю Ехуд Барак і Великої Британії Тоні Блер[107][108], викладач права в Гарварді Алан Дершовіц, наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед ібн Салман, мільярдер і магнат у сфері ритейлу Леслі Векснер[11].

Епштейн володів приватним літаком Boeing 727, названий ним „Лоліта Експрес“ (англ. Lolita Express), і часто подорожував ним, налітаючи до „600 льотних годин на щороку […] зазвичай з гостями на борту“[109][110][111]. У вересні 2002 року Епштейн літав до Африки на своєму приватному літаку разом з Клінтоном, Кевіном Спейсі і Крісом Такером[28][112][113][110]. Згідно з польотними записами загалом Клінтон літав на літаку Епштейна 26 разів, принаймні дюжину місць за межами США[114][115]. Представник Клінтона пізніше заявив, що він скоїв чотири поїздки на літаку Епштейна, роблячи зупинки на кількох континентах, всі зі своїм персоналом і Секретною службою[116].

В профілі Епштейна в журналі New York у 2002 році колишній лідер Сенатської більшості демократ Джордж Дж. Мітчелл сказав про Епштейна: „Я б назвав його товаришем і прихильником“. У тій же статті Дональд Трамп зазначив: „Я знав Джеффа вже п'ятнадцять років. Приголомшливий хлопець. З ним дуже весело. Навіть кажуть, що він любить красивих жінок так само, як і я, і багатьох з них на більш молодий стороні. Без сумніву — Джеффрі насолоджується громадським життям“.[117] В 2019 році Трамп сказав, що розлучився з Епштейном близько 15 років тому.[118] Епштейн був нібито виключений[119] у 1999 році з гольфклубу „Мар-а-Лаго“, що належить Трампу, згідно з судовими документами, поданими адвокатом Бредлі Едвардсом,[120] хоча пізніше Едвардс визнав, що це чутка, а він не може її підтвердити.[121][122][123][124] У 2003 році Леслі Векснер, тоді ще товаришував з Епштейном, дуже схвально відгукувався про нього: „Він дуже розумний і поєднує в собі гострий розум і надзвичайно високі професійні стандарти. Крім того, він залишається найвідданішим другом“. У 2019 році представник Векснера повідомив Forbes, що друг і покровитель Джеффрі „припинив відносини з паном Епштейном більше десяти років тому“.[11] Білл Клінтон похвалив Епштейна як „відданого філантропа“ з „проникливістю і щедрістю“. У той час Епштейн входив до ради Фонду Рокфеллера, був членом Тристоронньої комісії та Ради з міжнародних відносин, а також був великим донором Гарвардського університету.[125]

З 1989 по 2003 роки Епштейн пожертвував понад 139 тис. доларів федеральним кандидатам і комітетам від Демократичної партії і понад 18 тис. доларів — республіканським кандидатам і групам[126].

У квітні 2003 року журнал New York повідомив, що Епштейн організував званий обід у своїй резиденції в Мангеттені, на вшанування Білла Клінтона, який не з'явився на нього, зате були Дональд Трамп, Сергій Брін та багато інших знаменитостей[127].

Стан[ред. | ред. код]

Широко поширене переконання, що Джеффрі Епштейн є мільярдером, в той же час багато журналістів і бізнесмени в цьому сумніваються.

Першим ЗМІ, що назвав Епштейна мільярдером, стала газета Daily Mirror, у березні 2001 року опублікувала статтю, присвячену Гіслейн Максвелл. Пізніше Епштейна стали називати мільярдером й інші ЗМІ, включаючи Associated Press, New York Post, New York Daily News, Newsday, Boston Globe Miami Herald[11]. За інформацією журналу New York, в 2008 році, коли Епштейн визнав себе винним у Флориді за спонукання до проституції, його адвокати заявили, що він мільярдер з чистою вартістю активів більше одного мільярда доларів[128].

Ряд джерел поставив під сумнів багатства статус Епштейна як мільярдера. Так, журналісти Forbes ще в 2004—2005 роках вивчали бізнес Епштейна, при цьому два великих підприємця, знайомі з ним особисто, вважали, що Епштейн не є мільярдером[11]. Згідно статті в New York Times, його стан може бути швидше ілюзією, ніж фактом». Епштейн втратив «великі суми грошей» під час фінансової кризи 2008 року, в той час як «друзі і покровителі», включаючи мільярдера Леслі Х. Векснера, «кинули його» після того, як Джеффрі визнав себе винним у сексуальних зв'язках з неповнолітніми в тому ж 2008 році[33]. Журнал New York стверджував, що «є мізерні докази» «сумлінних фінансових відносин» Епштейна[128]. Forbes опублікував статтю під назвою «Чому сексуальний злочинець Джеффрі Епштейн не є мільярдером»[129]. Спенсер Кувін, адвокат трьох передбачуваних жертв Епштейна у справі, в якій Джеффрі визнав себе винним у сексуальній активності з неповнолітніми, заявив, що «він і його команда досліджували всі можливі сторони, щоб з'ясувати стан Епштейна, але виявили, що значна частина його багатства знаходиться в офшорі»[129]. Згідно Bloomberg, «сьогодні так мало відомо про поточний бізнес або клієнтів Epstein, що єдиною річчю, яка може бути оцінена з упевненістю, є його власність»[130].

Федеральні прокурори 12 липня 2019 року заявили в судових документах, що, ґрунтуючись на записах однієї фінансової установи, Джеффрі Епштейн був «надзвичайно багатим», мав активи на суму не менше $500 млн і заробляв більше $10 млн на рік. Ступінь його багатства, однак, не була відома, бо він не заповнив афідевіт для своєї заяви про заставу.[131][132][133]

Резиденції[ред. | ред. код]

Епштейн володів будинком Герберта Н. Страуса на Східній 71-ій вулиці у Верхньому Іст-Сайді Манхеттена в Нью-Йорку.[134] Загальноприйнято, це найбільша приватна резиденція на Манхеттені площею близько 1900 м2,[45][134] вартістю за різними оцінками, від $56 до $77 млн.[11][134] Також Епштейну належать будинок в Палм-Біч (Флорида) ($12,4 млн),[11][134][135] ранчо «Зорро» площею понад 3000 га в Нью-Мексико ($12 млн),[11][134][136][137][44] апартаменти в Парижі ($4 млн)[11][134] і двома віргінскьими островами, Літтл-Сейнт-Джеймс ($8 млн)[11][77][138] і розташованим поблизу Грейт-Сейнт-Джеймс ($18 млн).[77][138][139] На острові Грейт-Сейнт Джеймс Епштейн почав будувати комплекс, що включав амфітеатр і «підводний офіс та басейн», але зіткнувся з проблемами, коли наприкінці 2018 року був виданий наказ про припинення робіт; роботи продовжилися незважаючи на заборону.[139][140]

Філантропія[ред. | ред. код]

У 1991 році Епштейн був одним з чотирьох донорів, які пообіцяли залучити $2 млн доларів для руху «Гілель» для будівництва студентського корпусу Rosovsky Hall в Гарварді.[141][142] В 2000 році Епштейн заснував фонд Jeffrey Epstein VI Foundation, який фінансує наукові дослідження та навчання. До 2003 року фонд головним чином фінансував дослідження біолога Мартина Новака з Інституту перспективних досліджень у Принстоні (Нью-Джерсі). У травні 2003 року Епштейн зробив серію пожертвувань на загальну суму $30 млн на роботи по створенню програм математичної біології та еволюційної динаміки, якими керував Мартін Новак, який перейшов до Гарварда.[141] За даними Boston Globe, всього Епштейн витратив на фінансування наукових досліджень $6,5 млн.[57][141][142]

Справжні розміри філантропії Епштейна невідомі. Заснований ним фонд не розкриває інформацію, яку зазвичай надають інші подібні організації. Було висловлено стурбованість з приводу відсутності прозорості, і в 2015 році генеральний прокурор Нью-Йорка намагався отримати інформацію.[143]

Деякі факти про наукове спонсорство Епштейна можуть бути сфабриковані підробленими новинами. Наприклад, в 2019 році Forbes видалив зі свого сайту статтю 2013 року[144] після того, як з'ясувалося, що за її написання Дрю Хендріксу заплатили $600.[145]

Смерть[ред. | ред. код]

10 серпня 2019 року Джефрі Епштейн був знайдений мертвим у своїй камері попереднього ув'язнення. За офіційними повідомленнями, причиною смерті є самогубство[146][17][18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.letemps.ch/monde/milliardaire-jeffrey-epstein-sest-suicide-prison
  2. https://edition.cnn.com/2019/08/10/us/jeffrey-epstein-death/index.html
  3. https://www.bbc.co.uk/news/world-us-canada-49306032
  4. https://www.theguardian.com/us-news/2019/aug/10/jeffrey-epstein-dead-prison-report-latest
  5. https://www.parismatch.com/Actu/International/Le-financier-Jeffrey-Epstein-retrouve-pendu-dans-sa-cellule-1641682
  6. https://abcnews.go.com/US/jeffrey-epstein-accused-sex-trafficker-dies-suicide-officials/story?id=64881684
  7. https://www.nytimes.com/2019/10/30/nyregion/jeffrey-epstein-homicide-autopsy-michael-baden.html
  8. https://offender.fdle.state.fl.us/offender/sops/flyer.jsf?personId=62762
  9. а б U.S. Attorney's Office for the Southern District of New York (2019-07-08). "Jeffrey Epstein Charged in Manhattan Federal Court With Sex Trafficking of Minors". Прес-реліз. Переглянутий 2019-07-08.
  10. а б Lewis, Paul (2015-01-04). Jeffrey Epstein: The rise and fall of teacher turned tycoon. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-11-26. Процитовано 2016-11-07. 
  11. а б в г д е ж и к л м н Лизетт Войтко (2019-07-16). Темная история Джеффри Эпштейна. Что стоит за богатством миллионера, обвиненного в сексуальных преступлениях. Forbes.ru (ru). Архів оригіналу за 2019-07-17. Процитовано 2019-07-17. 
  12. Brown, Julie K. (2018-11-28). How a future Trump Cabinet member gave a serial sex abuser the deal of a lifetime. Miami Herald (en). 
  13. а б в г Brown, Julie (2018-11-28). How a future Trump Cabinet member gave a serial sex abuser the deal of a lifetime. Miami Herald (en). Архів оригіналу за 2018-11-28. Процитовано 2018-11-28. 
  14. Buncombe, Andrew (2015-01-02). Jeffrey Epstein: the billionaire paedophile with links to Bill Clinton, Kevin Spacey, Robert Maxwell – and Prince Andrew. The Independent (en). Архів оригіналу за 2015-09-25. Процитовано 2016-11-07. 
  15. а б Shallwani, Pervaiz; Briquelet, Kate; Siegel, Harry (2019-07-06). Jeffrey Epstein Arrested for Sex Trafficking of Minors. The Daily Beast (en). Архів оригіналу за 2019-07-07. Процитовано 2019-07-07. 
  16. а б Chaitin, Daniel (2019-07-07). Jeffrey Epstein arrested for sex trafficking of minors in Florida and New York. Washington Examiner (en). Архів оригіналу за 2019-07-07. Процитовано 2019-07-17. 
  17. а б Jeffrey Epstein Commits Suicide at Manhattan Jail, Officials Say. 
  18. а б Jeffrey Epstein: Financier 'found dead in cell' in New York. 
  19. Billionaire sex offender Jeffrey Epstein charged with sex trafficking. Jerusalem Post (en). 2019-07-07. Процитовано 2019-07-17. 
  20. Feldman, Ari (2019-07-15). What We Know About Jeffrey Epstein’s Childhood. The Forward (en). Процитовано 2019-07-16. 
  21. Dantus, Larry (2019-07-06). Pauline Epstein (Stolofsky). Geni (en). Процитовано 2019-07-17. 
  22. Volscho, Thomas (2019-07-13). Jeffrey Epstein Dodged Questions About Sex With His Dalton Prep-School Students. The Daily Beast (en). Процитовано 2019-07-13. 
  23. Billionaire sex offender Jeffrey Epstein charged with sex trafficking. Jerusalem Post (en). Процитовано 2019-07-09. 
  24. Daly, Michael (2019-07-15). Epstein's Coney Island Days: From Math Nerd to 'Arrogant' Prick. The Daily Beast (en). Процитовано 2019-07-15. 
  25. Briquelet, Kate (2019-07-12). Epstein Had His Own Lodge at Interlochen's Prestigious Arts Camp for Kids (en). Процитовано 2019-07-12. 
  26. а б в г Volscho, Thomas (2019-07-12). Jeffrey Epstein Dodged Questions About Sex With His Dalton Prep-School Students. The Daily Beast (en). Процитовано 2019-07-12. 
  27. а б в г д е ж и Ward, Vicky (2011-06-27). The Talented Mr. Epstein. Vanity Fair (en). Condé Nast. Архів оригіналу за 2015-06-12. Процитовано 2015-06-11. 
  28. а б в г д е ж и к л . Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «nymag» визначена кілька разів з різним вмістом
  29. Callahan, Maureen (2016-10-09). The 'sex slave' scandal that exposed pedophile billionaire Jeffrey Epstein. New York Post (en). Архів оригіналу за 2018-07-27. Процитовано 2018-07-27. 
  30. а б Janna Herron and Kevin McCoy (2019-07-14). From private island to private jet: What is 'billionaire' Jeffrey Epstein's net worth?. USA Today (en). Процитовано 2019-07-14. 
  31. I was a friend of Jeffrey Epstein; here's what I know. Salon (en). 2019-07-09. Процитовано 2019-07-16. 
  32. EDT, Brendan Cole (2019-07-09). Jeffrey Epstein's mentor says his former protege was ruined by relationship with Bill Clinton: "It inflated his ego". Newsweek (en). Процитовано 2019-07-12. 
  33. а б Stewart, James B.; Kelly, Kate; Enrich, David; Goldstein, Matthew (2019-07-11). Jeffrey Epstein's Fortune May Be More Illusion Than Fact. The New York Times (en). Процитовано 2019-07-11. 
  34. Timmons, Heather. Jeffrey Epstein's fortune is built on fraud, a former mentor says. Quartz (en). Процитовано 2019-07-12. 
  35. Timmons, Heather. Jeffrey Epstein’s fortune is built on fraud, a former mentor says. Quartz (en). Процитовано 2019-07-16. 
  36. Connor, Kate Briquelet|Tracy (2019-07-15). Ponzi Scheme Victims Say Epstein Swindled Them (en). Процитовано 2019-07-16. 
  37. Petrarca, Emilia (2019-07-09). What Is the Link Between Victoria's Secret and Jeffrey Epstein?. New York (en). Процитовано 2019-07-12. 
  38. Sophie Alexander, Caleb Melby and Tom Metcalf (2019-07-13). The Billionaire and the Sex Offender. Bloomberg (en). Процитовано 2019-07-14. 
  39. Coaston, Jane (2018-12-03). Jeffrey Epstein, the convicted sex offender who is friends with Donald Trump and Bill Clinton, explained. Vox (en). Процитовано 2019-07-13. 
  40. а б Carr, David (2003-12-22). Post-Mortems for a Media Deal Undone. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2016-08-19. Процитовано 2016-11-07. 
  41. Carr, David (2004-10-19). Radar Magazine Lines Up Financing. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2015-01-10. 
  42. Weitz, Gidi (2019-07-11). Revealed: Jeffrey Epstein Entered Partnership Worth Millions With Ehud Barak in 2015. Haaretz (en). Процитовано 2019-07-14. 
  43. а б в г Billionaire in Palm Beach sex scandal; Investigators: Moneyman Jeffrey Epstein solicited teen masseuses. The Smoking Gun (en). 2006-06-26. Архів оригіналу за 2015-01-12. 
  44. а б в г . Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «nymag2» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «nymag2» визначена кілька разів з різним вмістом
  45. а б в г д е ж Paul Lewis, Jon Swaine (2015-01-10). Jeffrey Epstein: Inside the decade of scandal entangling Prince Andrew. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-05-22. 
  46. а б Marra, Andrew (2006-08-14). Jeffrey Epstein craved big homes, elite friends – and, investigators say, underage girls. The Palm Beach Post (en). Архів оригіналу за 2011-06-16. Процитовано 2019-07-17. 
  47. Drake, Matthew (2015-01-03). Prince Andrew may have been secretly filmed with girl abuse claims girl. Daily Mirror (en). Процитовано 2019-07-16. 
  48. Bhagat, Pooja (2015-01-07). Prince Andrew Might Have Been Caught on Tape With 'Sex Slave'. IBTimes AU (en). Архів оригіналу за 2015-01-29. Процитовано 2016-11-08. «According to recent reports, paper filed against his friend Jeffrey Epstein in 2006 mentioned that he had installed hidden cameras everywhere in his property to record the indecent acts of important people with underage prostitutes for further criminal use such as blackmail.» 
  49. Palm Beach Police Dep't Probable Cause Affadavit. The Smoking Gun (en). 2006-05-01. Архів оригіналу за 2015-01-12. 
  50. а б Keller, Larry (2008-02-06). Second teen-sex suit seeks $50 million from Jeffrey Epstein. The Palm Beach Post (en). Архів оригіналу за 2008-02-09. 
  51. Goodnough, Abby (2006-09-03). Questions of Preferential Treatment Are Raised in Florida Sex Case. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2011-10-06. Процитовано 2019-07-10. 
  52. Ben Sales (2019-07-11). Alan Dershowitz helped Jeffrey Epstein secure his controversial plea deal. He has no regrets. JТА (en). Процитовано 2019-07-17. 
  53. а б Swaine, Jon (2015-01-13). Jeffrey Epstein's donations to young pupils prompts US Virgin Islands review. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-11-10. 
  54. а б Brown, Julie K.; Michot, Emily (2018-11-28). Even from jail, sex abuser manipulated the system. His victims were kept in the dark. Miami Herald (en). Архів оригіналу за 2018-12-01. Процитовано 2018-12-01. 
  55. Dargan, Michele (2011-11-21). Jeffrey Epstein must register as NY's highest level sex offender. Palm Beach Daily News (en). Архів оригіналу за 2016-09-17. 
  56. Sutherland, Amber (2011-02-25). Billionaire Jeffrey Epstein: I'm a sex offender, not a predator. New York Post (en). Архів оригіналу за 2015-01-13. 
  57. а б Ciarelli, Nicholas M. (2006-09-13). Harvard to Keep Epstein Gift. The Harvard Crimson (en). Архів оригіналу за 2007-10-27. Процитовано 2007-09-13. 
  58. Dargan, Michele (2010-06-18). Former Epstein house manager Alfredo Rodriguez sentenced to 18 months. Palm Beach Daily News (en). Архів оригіналу за 2011-03-13. Процитовано 2012-01-12. 
  59. Spencer-Wendel, Susan (2010-02-01). Ex-Epstein worker faces obstruction charges. The Palm Beach Post (en). Процитовано 2012-01-12. 
  60. а б Flores, Rosa; McLaughlin, Eliott C. (2018-12-04). Millionaire sex offender Jeffrey Epstein apologizes in settling malicious prosecution suit. CNN (en). Архів оригіналу за 2018-12-04. Процитовано 2018-12-04. 
  61. а б US judge strikes out Prince Andrew sex claims. BBC News (en). 2015-04-07. Архів оригіналу за 2016-12-02. Процитовано 2016-11-08. 
  62. Sherwell, Philip (2015-07-04). Prince Andrew sex abuse allegation thrown out by judge. The Daily Telegraph (en). Архів оригіналу за 2016-07-19. Процитовано 2016-11-07. 
  63. Swaine, Jon (2015-04-07). Judge orders Prince Andrew sex allegations struck from court record. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-05-06. 
  64. 'Jane Doe' v. Jeffrey Epstein: Billionaire faces $50M sexual assault lawsuit. FindLaw (en). 2008-02-06. Архів оригіналу за 2014-11-29. 
  65. Keller, Larry (2008-03-05). Third alleged victim files sex suit against Jeffrey Epstein. The Palm Beach Post (en). Архів оригіналу за 2008-03-08. 
  66. а б Lewis, Paul; Ball, James (2015-01-03). Prince Andrew named in U.S. lawsuit over underage sex claims. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-12-19. 
  67. Rush, George; Molloy, Joanna (2010-01-10). Billionaire Jeffrey Epstein shells out more money in latest sex abuse lawsuit. New York Daily News (en) (New York). Архів оригіналу за 2014-12-05. 
  68. Gerstein, Josh (2014-12-31). Woman who sued convicted billionaire over sex abuse levels claims at his friends. Politico (en). Архів оригіналу за 2015-01-04. 
  69. Murphy, Sean P. (2015-04-07). Judge drops Dershowitz from lawsuit involving 'lurid' allegations. The Boston Globe (en). Архів оригіналу за 2016-10-22. Процитовано 2016-11-07. 
  70. Lewis, Paul (2015-01-04). Jeffrey Epstein: the rise and fall of teacher turned tycoon. The Guardian (en) (London, England). Архів оригіналу за 2016-11-26. 
  71. Gerstein, Josh (2016-11-04). Woman suing Trump over alleged teen rape drops suit, again. Politico (en). Архів оригіналу за 2018-08-16. Процитовано 2018-08-15. 
  72. Josh Gerstein & Timothy Noah. Trump teen rape accuser abruptly calls off news conference. Politico (en). Архів оригіналу за 2018-08-16. Процитовано 2018-08-15. 
  73. Case 5:16-cv-00797-DMG-KS Document 1 Filed 04/26/16 ID #:1. Politico (en). Архів оригіналу за 2018-02-03. Процитовано 2019-07-17. 
  74. Case 1:16-cv-07673 Document 1 Filed 09/30/16. Politico (en). Архів оригіналу за 2019-01-01. Процитовано 2019-07-17. 
  75. Vogel, Kenneth P. (2017-12-31). Partisans, Wielding Money, Begin Seeking to Exploit Harassment Claims. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2019-06-08. Процитовано 2019-06-08. 
  76. а б Hartfield, Elizabeth (2019-04-17). Alleged victim of Jeffrey Epstein files a defamation lawsuit against Alan Dershowitz (en). CNN. Архів оригіналу за 2019-05-03. Процитовано 2019-06-02. 
  77. а б в Stieb, Matt (2019-07-10). Everything We Know About Jeffrey Epstein's Private 'Pedophile Island'. New York Magazine (en). Процитовано 2019-07-11. 
  78. а б Withnall, Adam (2015-02-08). Virginia Roberts claims FBI has videos of her having underage sex with Jeffrey Epstein and 'powerful friends'. The Independent (en). Архів оригіналу за 2015-09-25. Процитовано 2016-11-07. 
  79. а б Swaine, Jon (2015-02-07). Jeffrey Epstein accuser: video exists of underage sex with powerful men. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-11-01. Процитовано 2016-11-03. 
  80. Withnall, Adam (2015-01-04). Teenage 'sex slave' Virginia Roberts claims she was paid $15,593.58 by Jeffrey Epstein to have sex with Prince Andrew. The Independent (en). Архів оригіналу за 2015-09-25. 
  81. Han, Esther (2015-01-06). Virginia Roberts' new lease on life after escaping from billionaire sexual predator Jeffrey Epstein. The Sydney Morning Herald (en). Архів оригіналу за 2015-01-07. 
  82. Boren, Zachary (2015-01-05). Prince Andrew 'sex slave' scandal: Virginia Roberts 'met the Queen'. The Independent (en). Архів оригіналу за 2017-12-01. «Roberts' father claims she was introduced to the Queen, but Buckingham Palace has 'no record' of a meeting.» 
  83. U.S. lawyer Dershowitz sues in Prince Andrew sex claim case. BBC News UK (en). 2015-01-06. Архів оригіналу за 2015-01-11. 
  84. Virginia Roberts: 'Sex slave diary' published containing alleged intimate details about Prince Andrew". The Independent (en). Архів оригіналу за 2015-09-25. 
  85. Prince Andrew under renewed pressure to speak about 'sex abuse' claims after flight logs emerge. The Daily Telegraph (en). Архів оригіналу за 2016-03-02. 
  86. Gerstein, Josh (2019-02-21). Judge: Prosecutors violated law in dealings with Jeffrey Epstein victims. Politico (en). Процитовано 2019-02-22. 
  87. Brown, Julie K. (2019-03-13). Federal court moves to unseal documents in Jeffrey Epstein scandal. Miami Herald (en). Архів оригіналу за 2019-05-18. Процитовано 2019-05-18. 
  88. Opfer, Chris (2019-03-11). Manhattan Court Signals Move to Open Epstein Teen Sex Documents. Bloomberg Law (en). Архів оригіналу за 2019-05-18. Процитовано 2019-05-18. 
  89. Brown, Julie K. (2019-07-06). Jeffrey Epstein arrested on sex trafficking charges. Miami Herald (en). Архів оригіналу за 2019-07-07. Процитовано 2019-07-07. 
  90. Here's the $77M Mansion the Feds Want to Seize from Jeffrey Epstein (en). Heavy. 2019-07-08. Архів оригіналу за 2019-07-08. Процитовано 2019-07-08. 
  91. Billionaire sex offender Jeffrey Epstein charged with sex trafficking. The Jerusalem Post (en). 2019-07-07. Архів оригіналу за 2019-07-10. Процитовано 2019-07-16. 
  92. Stanglin, Doug (2019-07-10). Inside Jeffrey Epstein's New York mansion: 'Vast trove' of lewd photos, a life-size doll and other oddities. USA Today (en). Архів оригіналу за 2019-07-10. Процитовано 2019-07-14. 
  93. Dunleavy, Jerry (2019-07-15). Found in Epstein’s NYC mansion: Foreign passport, underage porn, cash, diamonds, and more. Washington Examiner (en). Архів оригіналу за 2019-07-16. Процитовано 2019-07-16. 
  94. Andrew Denney & Kate Sheehy (2019-07-15). Feds find diamonds, fake passport at Epstein’s townhouse. New York Post (en). Архів оригіналу за 2019-07-16. Процитовано 2019-07-16. 
  95. Tom Winter, David K. Li (2019-07-15). Jeffrey Epstein had cash, diamonds and a foreign passport stashed in safe, prosecutors say. NBC News (en). Архів оригіналу за 2019-07-16. Процитовано 2019-07-16. 
  96. Tom Winter and Rich Schapiro (2019-07-07). Jeffrey Epstein's lawyers: He had a doctored passport to ward off hijackers. NBC News (en). Процитовано 2019-07-17. 
  97. Dienst, Jonathan (2019-07-06). Billionaire Jeffrey Epstein Arrested in NYC: Sources. NBC New York (en). Архів оригіналу за 2019-07-07. Процитовано 2019-07-07. 
  98. Jeffrey Epstein: US financier 'charged with sex trafficking'. BBC News (en). 2019-07-07. Архів оригіналу за 2019-07-08. Процитовано 2019-07-07. 
  99. Clarke, Jon. The Strange Friendship Between Andrew and Maxwell's Girl which has so upset Fergie — As the Prince squires a new love, Emma Gibb, has he fallen under the spell of the disgraced tycoon's matchmaking daughter? Mail on Sunday, April 9, 2000
  100. а б Arnold, Amanda (2019-07-12). Everything We Know About Ghislaine Maxwell, Jeffrey Epstein's Alleged Madam. New York (en). Процитовано 2019-07-12. 
  101. а б Schneier, Matthew (2019-07-15). Ghislaine Maxwell, The Socialite on Jeffrey Epstein's Arm. New York (en). Процитовано 2019-07-15. 
  102. Brown, Julie K. (2019-07-07). With Jeffrey Epstein locked up, these are nervous times for his friends, enablers. Miami Herald (en). Архів оригіналу за 2019-07-07. Процитовано 2019-07-07. 
  103. {{{Заголовок}}}.
  104. Fisher, Marc (2017-03-21). Trump's Labor nominee Acosta cut deal with billionaire in underage sex abuse case. The Washington Post (en). Архів оригіналу за 2018-07-31. Процитовано 2018-08-12. 
  105. Coaston, Jane; North, Anna (2019-07-10). Jeffrey Epstein, the convicted sex offender who is friends with Donald Trump and Bill Clinton, explained. Vox (en). 
  106. Harris, Paul (2011-03-12). Prince Andrew's link to sex offender Jeffrey Epstein taints royalty in US. The Guardian (en). Архів оригіналу за 2016-11-08. 
  107. Farrell, Greg (2019-07-09). If You Flew Epstein's 'Lolita Express' Private Jet—the Feds Want to Talk to You (en). Архів оригіналу за 2019-07-10. Процитовано 2019-07-10. 
  108. Sommer, Allison Kaplan (2019-07-07). Netanyahu Trades Barbs With Barak Over Epstein Sex Trafficking Scandal. Haaretz (en). Архів оригіналу за 2019-07-10. Процитовано 2019-07-10. 
  109. Ostler, Catherine. Jeffrey Epstein: The Sex Offender Who Mixes With Princes and Premiers. Newsweek (en). Архів оригіналу за 2018-09-04. Процитовано 2018-09-03. 
  110. а б Bryant, Nick (2015-01-22). Flight Logs Put Clinton, Dershowitz on Pedophile Billionaire's Sex Jet. Gawker (en). Архів оригіналу за 2018-09-12. Процитовано 2018-09-03. 
  111. Calahan, Maureen (2016-10-09). The 'sex slave' scandal that exposed pedophile billionaire Jeffrey Epstein. New York Post (en). Архів оригіналу за 2018-07-27. Процитовано 2018-07-27. 
  112. Jeffrey Epstein, friend of presidents and princes, charged with sex trafficking. France24 (en). Процитовано 2019-07-12. 
  113. Andrew Whalen (2019-07-09). What Is The Lolita Express? Epstein's Infamous Sex Plane Included VIPs Like Bill Clinton. Newsweek (en). Процитовано 2019-07-17. 
  114. Zimmerman, Malia (2016-05-13). Flight logs show Bill Clinton flew on sex offender's jet much more than previously known.. Fox News (en). Архів оригіналу за 2016-10-09. Процитовано 2016-10-09. 
  115. Calahan, Maureen (2016-10-09). The 'sex slave' scandal that exposed pedophile billionaire Jeffrey Epstein. New York Post (en). Архів оригіналу за 2018-07-27. Процитовано 2018-07-27. 
  116. Colvin, Jill (2019-07-09). What did Jeffrey Epstein's famous friends know and see?. AP News (en). Архів оригіналу за 2019-07-09. Процитовано 2019-07-10. 
  117. Miles, Frank (2019-07-07). Jeffrey Epstein's alleged sex trafficking involved locations in NY, Virgin Islands, Florida, NM ranch: attorney. Fox News (en). Архів оригіналу за 2019-07-08. Процитовано 2019-07-09. 
  118. Trump Defends Labor Secretary Acosta But Will Look 'Very Closely' Into the Epstein Plea Deal. Time (en). 2019-07-10. Процитовано 2019-07-14. «Trump — who had once praised the financier as "a terrific guy" — distanced himself from the hedge-fund manager now charged with abusing minors, saying the two had had a falling-out 15 or so years ago» 
  119. Debra J. Saunders (2019-07-09). Trump backs Labor secretary as Democrats demand resignation. Las Vegas Review-Journal (en). Процитовано 2019-07-14. «news reports dating to 2007, Trump's Palm Beach resort Mar-a-Lago barred Epstein from the premises because of his unseemly pursuit of young females.» 
  120. Bradley Edwards (2010-09-21). Defendant Bradley Edwards Statement of Undisputed Facts. Squarespace.com (en). Процитовано 2019-07-17. «I learned through a source that Trump banned Epstein from his Maralago Club» 
  121. Adam Reigner (2019-07-07). Bradley Edwards, Epstein's victims lawyer, on Trump kicking…. Twitter (en). Процитовано 2019-07-17. «I've heard the rumor that Epstein was kicked out of there for allegedly trying to pick up somebody's daughter, something like that, but I think I did chase that down as far as I could and never was able to confirm it.» 
  122. Chas Danner, Matt Stieb and Adam K. Raymond (2019-07-08). Everything We Know About the Sex Crimes Case Against Jeffrey Epstein. New York Magazine (en). Процитовано 2019-07-17. 
  123. Marc Fisher (2018-12-03). Palm Beach trial could reveal details of billionaire's alleged abuse of teen girls. Washington Post (en). Процитовано 2019-07-14. «Trump barred Epstein from Mar-a-Lago "because Epstein sexually assaulted an underage girl at the club," according to court documents.» 
  124. Adam K. Raymond (2019-07-11). What We Learned From James Patterson's Jeffrey Epstein Book. New York Magazine (en). Процитовано 2019-07-14. «Epstein was banned from Trump's Palm Beach club, where he was never an official member, after he invited a young woman he met there back to his house. She went, and Epstein tried to get her to undress. The girl refused and told her father, who went to Trump.» 
  125. Thomas, Landon Jr. (2002-10-28). Jeffrey Epstein: International Moneyman of Mystery. New York Magazine (en). Архів оригіналу за 2018-08-12. Процитовано 2018-08-12. 
  126. Haley, Grace (2018-12-04). Billionaire sex offender Epstein gave heavily to Democrats, until he didn't. OpenSecrets News (en). Процитовано 2019-07-12. «From 1989 up until 2003, Epstein donated more than $139,000 to Democratic federal candidates and committees and over $18,000 to Republican candidates and groups, according to data from OpenSecrets. Notable recipients include former President Bill Clinton and former Senator Bob Packwood, a Republican. In 2003, a couple of years before a full-scale investigation into the allegations of sexual exploitation of underage girls, his political giving abruptly stopped.» 
  127. Bernard, Sarah; Schoeneman, Deborah (2003-04-25). The Dish On Dinner. New York Magazine (en). Процитовано 2019-07-12. «Alas, Clinton—around whom the evening had been organized—never showed… Guest list: Mort Zuckerman, Google co-founder Sergey Brin, David Blaine, Donald Trump, Leslie Wexner of the Limited, disgraced British Cabinet minister Peter Mandelson, Bill Clinton aide Doug Band» 
  128. а б Stieb, Matt (2019-07-09). How Jeffrey Epstein Made His Money: Four Wild Theories. New York Magazine (en). Процитовано 2019-07-11. 
  129. а б Noah Kirsch (2019-07-08). Why Sex Offender Jeffrey Epstein Is Not A Billionaire. Forbes (en). Процитовано 2019-07-17. 
  130. Metcalf, Tom; Melby, Caleb; Alexander, Sophie (2019-07-08). Mystery Around Jeffrey Epstein's Fortune and How He Made It (en). Bloomberg. Процитовано 2019-07-11. 
  131. Bob Van Voris, Matt Robinson and Patricia Hurtado (2019-07-12). Epstein Is Worth $500 Million and Is Flight Risk, U.S. Says. Bloomberg (en). Процитовано 2019-07-12. 
  132. Naham, Matt (2019-07-12). Federal Prosecutors Shed Light on Jeffrey Epstein's Wealth in Effort to Keep Him Locked Up. Law & Crime (en). Процитовано 2019-07-12. 
  133. Weiser, Benjamin (2019-07-12). Epstein Paid $350,000 to Possible Witnesses Against Him, Prosecutors Say. The New York Times (en). Процитовано 2019-07-12. «The prosecutors, in asking Judge Richard M. Berman of Federal District Court to deny Mr. Epstein's bail request, offered new information about his holdings. They described him as "extravagantly wealthy," saying he was worth more than $500 million and earned at least $10 million per year, according to the records.» 
  134. а б в г д е Haag, Matthew (2019-07-08). $56 Million Upper East Side Mansion Where Epstein Allegedly Abused Girls. The New York Times (en). Архів оригіналу за 2019-07-09. Процитовано 2019-07-08. 
  135. Watkins, Ali & Wang, Vivian (2019-07-07). Jeffrey Epstein Is Accused of Luring Girls to His Manhattan Mansion and Abusing Them. The New York Times (en). Процитовано 2019-07-11. 
  136. Mark Oswald (2019-07-08). Billionaire in sex crime case has NM ties. Albuquerque Journal (en). Процитовано 2019-07-11. 
  137. Jennings, Trip (2006-08-16). Gov. to Give Away $50,000 Campaign Gift. Albuquerque Journal (en). Архів оригіналу за 2016-01-17. Процитовано 2013-08-08. 
  138. а б Jonathan Levin, Greg Farrell and Tom Metcalf (2019-07-12). Mystery surrounds Jeffrey Epstein's private island in the Caribbean. Los Angeles Times (en). Процитовано 2019-07-12. 
  139. а б Carlson, Suzanne (2019-05-07). Epstein building compound on Great St. James. The Virgin Islands Daily News (en). Процитовано 2019-07-17. 
  140. Andrew Denney (2019-05-09). Billionaire pedophile Jeffrey Epstein illegally building Virgin Islands compound. New York Post (en). Процитовано 2019-07-14. 
  141. а б в Greenberg, Zoe (2019-07-11). How Jeffrey Epstein made himself into a 'Harvard man. The Boston Globe (en). Процитовано 2019-07-12. 
  142. а б Scharnick, Jaquelyn M. (2003-05-01). Mogul Donor Gives Harvard More Than Money. The Harvard Crimson (en). Архів оригіналу за 2017-02-02. Процитовано 2019-07-12. 
  143. Ingram, David (2015-03-05). Exclusive: New York attorney general seeks information on financier Epstein's philanthropy. Reuters (en). Архів оригіналу за 2015-10-06. 
  144. Drew Hendricks (2013-10-02). Science Funder Jeffrey Epstein Launches Radical Emotional Software For The Gaming Industry. Forbes (en). Архів оригіналу за 2015-01-03. Процитовано 2019-01-06. 
  145. Jeffrey Epstein Was a Sex Offender. The Powerful Welcomed Him Anyway. The New York Times (en). 2019-07-13. Процитовано 2019-07-14. «A writer employed by his foundation churned out the news releases, and Drew Hendricks, the supposed author of a Forbes story calling Mr. Epstein "one of the largest backers of cutting edge science," conceded in an interview that he was given $600 to post the pre-written article under his own name. (Forbes removed the piece after The New York Times published its article.)» 
  146. Знайдений труп відомого мільярдера: загадкові деталі трагедії, у президента горе

Посилання[ред. | ред. код]