Джон Грін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:26, 13 червня 2018, створена Yasnodark (обговорення | внесок) (Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джон Майкл Грін
John Michael Green
Грін на конференції VidCon у червні 2014
Грін на конференції VidCon у червні 2014
При народженні John Michael Green
Народження 24 серпня 1977(1977-08-24) (40 років)
  США Індіанаполіс, Індіана
Громадянство Flag of the United States.svg США
Релігія Єпископальна церква[d]
Alma mater Кеньйон-коледж[d] і Школа Індіан Спрінгс[d]
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник, критик
Роки активності: 2005 —дотепер
Жанр молодіжна література
роман виховання
Magnum opus: У пошуках Аляски, Досить Катрін[d], Паперові міста, Най сніжить[d], Віл Грейсон, Віл Грейсон[d], Провина зірок і Черепахи до самого низу[d]
Член
  • Vlogbrothers[d]
  • Green brothers[d]
  • Дружина Сара Уріст Грін
    Нагороди та премії
    Премія Майкла Л. Принца
    (2006 «У пошуках Аляски»)
    Премія Едгара Алана По
    (2008 «Паперові міста»)
    Автограф: Автограф
    Facebook JohnGreenfans
    Сайт: johngreenbooks.com

    CMNS: Джон Майкл Грін на Вікісховищі

    Джон Майкл Грін (англ. John Michael Green; нар. 24 серпня, 1977) — американський письменник, який пише молодіжні романи, відеоблогер на YouTube.

    Кар'єра[ред. | ред. код]

    2006 року став лауреатом премії Майкла Л. Принца за свій дебютний роман «У пошуках Аляски»,[1] а у січні 2012 року його черговий роман «Провина зірок» визнали найкращим бестселером за версією «Нью-Йорк Таймс» .[2] Екранізація книги побачила світ у 2014 році. Грін також потрапив до списку 100 найвпливовіших людей світу 2014 року за версією журналу «Тайм».[3]

    Грін відомий своєю діяльністю в YouTube. У 2007 році він запустив канал VlogBrothers, який веде разом із братом Генком Гріном. З того часу Грін започаткував багато проектів, як-от Project for Awesome та VidCon, та загалом створив із братом 11 каналів різної тематики, в тому числі навчальний канал Crash Course з короткими відеолекціями про літературу, історію та науку.[4].

    Твори[ред. | ред. код]

    Романи[ред. | ред. код]

    Оповідання[ред. | ред. код]

    • «Приблизна вартість любові Керолайн» (англ. The Approximate Cost of Loving Caroline, 2006)
    • «Великий американський Морп» (англ. The Great American Morp, 2007)
    • «Дивак Гік» (англ. Freak the Geek, 2009)
    • «Причини» (англ. Reasons, 2011)
    • «Двічі за викликом» (англ. Double on Call, 2012)

    Інше[ред. | ред. код]

    • Thisisnottom (2009), інтерактивний роман-загадка.[5][6]
    • Zombicorns (2010), онлайн новела про зомбі.[7]
    • The War for Banks Island (2012), продовження Zombiecorns, яке розсилається електронною поштою тим, хто пожертвував гроші на проект P4A.[8][9]
    • The Sequel, незавершений роман, який став основою для роману «Провина зірок». Перші 6000 слів можна отримати поштою, якщо зробити пожертву на користь проекту P4A.

    Українські переклади[ред. | ред. код]

    • Джон Грін. Провина зірок. — К. : КМ-Букс, 2015. — 288 с. — ISBN 978-966-923-022-5.
    • Джон Грін. Паперові міста. — К. : КМ-Букс, 2015. — 320 с. — ISBN 978-966-923-016-4.
    • Джон Грін. В пошуках Аляски. — К. : КМ-Букс, 2016. — 288 с. — ISBN 978-617-7409-29-7.
    • Джон Грін. Досить Катрін. — К. : КМ-Букс, 2017. — 280 с. — ISBN 978-617-7498-86-4.
    • Джон Грін, Морін Джонсон, Лорін Міракл. Най сніжить. Три романтичні історії на свята. — К. : КМ-Букс, 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7498-23-9.
    • Джон Грін. Черепахи аж до низу. — К. : КМ-Букс, 2018. — 296 с. — ISBN 978-617-7535-90-3.

    Громадська діяльність[ред. | ред. код]

    У 2018 р. підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[10].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. «Michael L. Printz Winners and Honor Books». YALSA. American Library Association. Retrieved March 8, 2013.
    2. Best Sellers - Children's Chapter Books. The New York Times. January 29, 2012. 
    3. John Green | TIME.com. Time Magazine. Процитовано 25 April 2014. 
    4. Alter, Alexandria (May 14, 2014). John Green and His Nerdfighters Are Upending the Summer Blockbuster Model. The Wall Street Journal. Процитовано May 16, 2014. 
    5. Thisisnottom thisisnottom.com
    6. Thisisnotforums — The Unofficial Thisisnottom Forums thisisnotforums.com
    7. «Didn't get your chance to get your hands on John Green's Zombie Apocalypse Novella?». EffYeahNerdFighters.com.
    8. John Green's NEW Exclusive Zombie Short Story eBook PRE-ORDER. DFTBA Records LLC. Архів оригіналу за December 15, 2011. 
    9. John Green (August 15, 2012). I just finally finished THE WAR FOR BANKS ISLAND, the stupid (and very bad) zombie apocalypse story that's six months late. Twitter.com. Процитовано September 16, 2012. 
    10. Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова // BBC, 07.06.2018

    Посилання[ред. | ред. код]