Джордж Вестінгауз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:29, 17 вересня 2018, створена Shkod (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Вестінгауз
George Westinghouse
George Westinghouse.jpg
Народився 6 жовтня 1846(1846-10-06)
Централ-Бридж (Нью-Йорк)
Помер 12 березня 1914(1914-03-12) (67 років)
Нью-Йорк
Поховання
Громадянство США
Національність американець
Діяльність підприємець, інженер, винахідник
Alma mater Юніон Коледж
Автограф George Westinghouse signature.svg
Нагороди Медаль Джона Фріца (1906)
Медаль Едісона (1911)

Джордж Вестінгауз (англ. George Westinghouse; 6 жовтня 1846 — 12 березня 1914) — американський промисловець, інженер та підприємець, засновник компанії «Вестінгауз Електрик».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 жовтня 1846 в Централ-Бриджі (Нью-Йорк). Нащадок родини російських аристократів фон Вестінгауз; його батько був власником машинного цеху, талановитим винахідником та бізнесменом; отримав шість патентів на сільськогосподарські механізми[1].

Найбільш значущими винаходами Джорджа Вестінгауза варто вважати роботи в області гальмівних систем залізничного рухомого складу.

Вестінгауз сконструював гальмо, що спрацьовує під тиском пари, а потім перше повітряне залізничне гальмо (патент отримав 1869 року). 1872 року Вестінгауз ввів автоматичне керування гальмом, після чого створив компанію з виробництва гальм, організував їх впровадження на рухомому складі пасажирського, пізніше товарного парку, і експлуатацію в США, а потім у Західній Європі та Росії. У другій половині XX століття гальмо Вестінгауз став використовуватися на комерційних автомобілях. Фактично пневматичні гальмівні системи сучасних великих автобусів, вантажівок та автопоїздів — вдосконалена версія гальма Вестінгауз.

Джорджу Вестінгаузу належать роботи в області нової системи сигналізації на залізницях, винахід методу демпфування ударів при зіткненнях вагонів на початку руху потягу і при його зупинці.

Крім того, Вестінгауз розробив способи безпечного транспортування природного газу по трубах на великі відстані, удосконалив електричний трансформатор. У 1893 році електромережа Вестінгауз висвітлювала Всесвітню виставку в Чикаго, а в 1894 році 10 електрогенераторів конструкції Ніколи Тесли були встановлені компанією Вестінгауза на новій гідроелектростанції Ніагарського водоспаду. У цей період Джордж Вестінгауз активно співпрацює в області змінного струму з сербським винахідником і всіляко його підтримує. Завдяки чому отримує свої найбільш значні патенти в області змінного струму і виявляється втягнутим в патентну війну з компанією Едісона, яка отримала назву «війна струмів», що закінчилася тільки після злиття і утворення «General Electric».

Серед інших значних винаходів Вестінгауза:

  • трамвайний тяговий електродвигун ;
  • електроприводні гальма для метро, що забезпечує швидку і безпечну зупинку потяга;
  • електрифікований локомотив (електровоз) ;
  • амортизатор для підвіски автомобіля.

Всього винахідник зареєстрував понад 400 патентів.

У 1910 році Вестінгауз став президентом Американського товариства інженерів — механіків.

Доробок[ред. | ред. код]

Патенти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]