Відмінності між версіями «Дидактика»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дида́ктика ''' ({{lang-grc|διδακτικός}} — повчальний) — один із розділів [[педагогіка|педагогіки]], який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту [[освіта|освіти]], вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.
 
'''Дида́ктика ''' ({{lang-grc|διδακτικός}} — повчальний) — один із розділів [[педагогіка|педагогіки]], який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту [[освіта|освіти]], вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.
 
== Історія ==
 
== Історія ==
  +
Термін «дидактика» грецького походження (дидактикос - той, хто навчає). Вважається, що вперше його використали у 1613 році німецькі педагоги Кристоф Хельвіг і Йохим Юнг у праці «Короткий звіт з дидактики, або Мистецтво навчання. Ратихімія». В аналогічному значенні вживав цей термін і Ян Амос Коменський (1592-1670) у праці «Велика дидактика» (1657). Ця книга належить до світової скарбниці педагогічної думки, тому наводимо повністю її унікальну назву, яка звучить ніби педагогічне кредо автора, повчальне і для нас. У своїй праці Я.А.Коменський виклав основи теорії навчання: зміст освіти, дидактичні принципи, методику організації класно-урочної системи, зробив спробу виявити закономірності навчання. Він, зокрема, розкрив перші усталені залежності між можливостями учнів та умовами навчання, сформулював вимоги і правила навчання з урахуванням віку дітей.
Вперше термін «дидактика» з'явився у творі [[Ян Амос Коменський|Яна Амоса Коменського]] «Велика дидактика», який стверджував, що дидактика — «це універсальне [[мистецтво]] навчання всього і всіх, і при тому вчити з надійним успіхом, так, щоб не могло бути невдач, щоб ні в учнів, ні в тих, хто вчить, не було нудьги, щоб навчання проходило з радістю, вчити ґрунтовно, не поверхнево, не для форми, а наближаючи учнів до істинної науки, вчити добрим правилам поведінки і глибокому благочестю».
 
   
 
== Об'єкт і предмет дидактики ==
 
== Об'єкт і предмет дидактики ==
Рядок 25: Рядок 25:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Дидактичний матеріал]]
 
* [[Дидактичний матеріал]]
* [[Журнал «Аудиторія»]]
 
   
 
== Література ==
 
== Література ==
Рядок 32: Рядок 31:
 
* {{ref-uk}} Дидактика. Навчальний посібник / Малафіїк І. В. — К.: Кондор, 2009.- 406 c.
 
* {{ref-uk}} Дидактика. Навчальний посібник / Малафіїк І. В. — К.: Кондор, 2009.- 406 c.
 
* {{ref-ru}} Оконь В. Введение в общую дидактику : Пер. с польск. : пер. с пол. / В. Оконь . — М. : Высш. шк., 1990 . — 382 с.
 
* {{ref-ru}} Оконь В. Введение в общую дидактику : Пер. с польск. : пер. с пол. / В. Оконь . — М. : Высш. шк., 1990 . — 382 с.
  +
== Посилання ==
 
  +
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10190.html Дидактика]}}
  +
*[http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/1566 Дидактика; Дидактичні принципи навчання] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
 
{{Pedagogy-Stub}}
 
{{Pedagogy-Stub}}
   
 
[[Категорія:Педагогіка за типом]]
 
[[Категорія:Педагогіка за типом]]
[[Категорія:Дидактика]]
+
[[Категорія:Дидактика| ]]

Поточна версія на 12:54, 28 липня 2020

Дида́ктика (дав.-гр. διδακτικός — повчальний) — один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.

Історія[ред. | ред. код]

Термін «дидактика» грецького походження (дидактикос - той, хто навчає). Вважається, що вперше його використали у 1613 році німецькі педагоги Кристоф Хельвіг і Йохим Юнг у праці «Короткий звіт з дидактики, або Мистецтво навчання. Ратихімія». В аналогічному значенні вживав цей термін і Ян Амос Коменський (1592-1670) у праці «Велика дидактика» (1657). Ця книга належить до світової скарбниці педагогічної думки, тому наводимо повністю її унікальну назву, яка звучить ніби педагогічне кредо автора, повчальне і для нас. У своїй праці Я.А.Коменський виклав основи теорії навчання: зміст освіти, дидактичні принципи, методику організації класно-урочної системи, зробив спробу виявити закономірності навчання. Він, зокрема, розкрив перші усталені залежності між можливостями учнів та умовами навчання, сформулював вимоги і правила навчання з урахуванням віку дітей.

Об'єкт і предмет дидактики[ред. | ред. код]

На сьогодні дидактика відповідає на 3 питання: 1) для чого вчити? (зміст освіти) 2) як навчити? (методи і принципи) 3) як вчитися? (методи і прийоми самостійної діяльності). Дидактика науково обґрунтовує зміст, методи і форми навчання. Об'єктом дидактики є навчання як вид діяльності.

Функції навчання: 1) теоретична (діагностична і прогностична) 2) практична (нормативна, інструментальна)

Зв'язок дидактики з іншими науками[ред. | ред. код]

— методиками викладання предметів — філософіяпсихологія — теорія виховання — фізіологіяетика і естетикакібернетика

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дидактика // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  • Дидактика вищої школи : навч. посіб. / О. О. Біляковська, І. Я. Мищишин, С. Б. Цюра. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 360 с.
  • (укр.) Дидактика. Навчальний посібник / Малафіїк І. В. — К.: Кондор, 2009.- 406 c.
  • (рос.) Оконь В. Введение в общую дидактику : Пер. с польск. : пер. с пол. / В. Оконь . — М. : Высш. шк., 1990 . — 382 с.

Посилання[ред. | ред. код]